Постанова

від 19.12.2012 по справі 1570/6937/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6937/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року

17 год. 20 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Соколов М. С. (за довіреністю)

представник відповідача - Караханян А.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»(код ЄДРПОУ 05796400) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Приватне акціонерне товариство «Кільце»(надалі -ПАТ «КІЛЬЦЕ») до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Київському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами, що свідчать про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Під час формування податкового кредиту, позивачем було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечував, обґрунтовуючи, тим що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, який немає документального підтвердження зв'язку з фінансово-господарською діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.07.1999 р. зареєстровано ПАТ «КІЛЬЦЕ», ідентифікаційний код юридичної особи -05796400, місцезнаходження юридичної особи: 65088, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Серія ААВ, № 618310 (аркуш справи 38).

ПАТ «КІЛЬЦЕ»було взято на облік 29.06.1995 р. за № 1548 у ДПІ у Київському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (аркуш справи 58).

26.09.1997 р. позивач зареєстрований, як платник податків на додану вартість ДПІ у Київському районі м. Одеси, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 100343380, індивідуальний податковий номер: 057964015400, серія НБ № 404655 (аркуш справи 59).

Статутом ПАТ «КІЛЬЦЕ» (нова редакція) передбачено, що Товариство створено з метою одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої господарської діяльності в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством України та цим Статутом, номер запису № 1556205001801822, дата реєстрації 30.05.2011 р. (аркуші справи 39-57).

Згідно довідки з Єдиного реєстру підприємств та організацій України № 082649, одним із видів діяльності ПАТ «КІЛЬЦЕ»є здавання в оренду власного нерухомого майна (аркуші справи 60).

ПАТ «КІЛЬЦЕ»належить нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94, на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі від 17.07.2007 р. (аркуш справи 62).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси №234-п від 06.06.2012 р., головним державним податковим ревізором-інспектором проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «КІЛЬЦЕ», з питань правових відносин з ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко» за період: березень, квітень 2011 р. та з ТОВ «ЛІКАТА»за період: листопад 2011 р., за наслідками якої складено акт №727/22-34/05796400/40 від 15.06.2012р. (аркуші справи 18-31).

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 000076234 від 16.08.2012 р. за порушення позивачем п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87 251 грн. 00 коп. (аркуш справи 31).

Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований ПАТ «КІЛЬЦЕ»по господарським операціям із ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко» за період: березень, квітень 2011 р. та з ТОВ «ЛІКАТА»за період: листопад 2011 р., однак операції з продажу товарів, надання послуг контрагентами не проводились, операції з придбання товарів, робіт (послуг) не мали реального характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Факти отримання товарів не мають підтвердження використання у власній господарській діяльності.

Під час проведення перевірки перевіряючим встановлена неможливість ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко», ТОВ «ЛІКАТА»поставки товару на адресу ПАТ «КІЛЬЦЕ», але при цьому позивач виписував податкові накладні із зазначенням в них сум податку на додану вартість (податкового зобов'язання), які до бюджету не сплачувалися, то податковий кредит з податку на додану вартість, пред'явлений покупцем товарів (робіт, послуг) до відшкодування з бюджету не приймається, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобов'язанням продавця цих товарів (робіт, послуг), а податкові накладні не виконують своєї функції і оригінали податкових накладних не підтверджуються копією, які не можуть розглядатись в якості необхідного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

В ході проведення перевірки податковим органом використані акти перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси: № 506/23-5/37420365 від 24.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: березень, травень-грудень 2011 р.; № 511/23-513 від 24.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ «ЛІКАТА»за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. Із врахуванням вищенаведених актів перевірок ДПІ у Київському районі м. Одеси встановлено, що операції з продажу товарів, надання послуг ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко», ТОВ «ЛІКАТА»не проводились, операції з придбання товарів, робіт (послуг) не мали реального характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети).

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Київському районі м. Одеси зроблено висновок, що в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «КІЛЬЦЕ»занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 80 000 грн. 00 коп. в тому числі: в березні 2011 р. на суму 22 000 грн. 00 коп., в квітні 2011 р. на суму 29 000 грн. 00 коп., в листопаді 2011 р. на суму 29 000грн. 00 коп.

Зазначені висновки податкового органу, спростовуються наступними фактами та обставинами.

Судом встановлено, що між ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко»(постачальник) та ПАТ «КІЛЬЦЕ»(покупець) укладений договір поставки б/н від 01.03.2011 р. Згідно даного договору, предметом являється зобов'язання постачальника в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі -товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати товар (аркуші справи 71-73).

На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надані докази, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (аркуші справи 63-66, 107-108).

Між ТОВ «ЛІКАТА»(постачальник) та ПАТ «КІЛЬЦЕ»(покупець) укладений договір поставки № 11/11-П від 01.01.2011 р. Згідно даного договору, предметом являється зобов'язання постачальника в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі -товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати товар (аркуші справи 74-76).

На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надані докази, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (аркуші справи 67-70, 109-110).

За вищевказаними договорами, були придбані такі товари як: освіжував повітря, відра, губки, дозатори для мила, мило рідке, миючі засоби для посуду, швабра та інші. Перелічені товари використовувались позивачем у власній господарській діяльності, для обслуговуванням нежитлової будівлі (бізнес-центру), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94. У вказаному бізнес-центрі знаходяться офісні приміщення які позивач здає підприємствам та організаціям в оренду, на підтвердження наданий типовий договір оренди. Утримання нежитлової будівлі (бізнес-центру) в належному стані є складовою частиною ділової репутації позивача, що пов'язує факт придбання товарів з прямою, безпосередньою діяльністю ПАТ «КІЛЬЦЕ».

Товар придбаний у ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко», ТОВ «ЛІКАТІ»транспортувався автомобілем ВАЗ 21070, 2005 року випуску, реєстраційний номер ВН 3239 АН, який придбаний позивачем на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 514408-3453 від 14.12.2005 р. Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії КХС № 716792 від 27.12.2005 р., автомобіль марки ВАЗ 21070, 2005 року випуску, реєстраційний номер ВН 3239 АН належить на праві власності ВАТ «КІЛЬЦЕ»У судовому засіданні представник позивача пояснив, що даний автомобіль знаходиться на балансі підприємства, а тому питань щодо перевезення товару не виникало, тому як товар перевозився за власний рахунок та власними можливостями. Представник ДПІ у Київському районі м. Одеси не заперечував факту знаходження автомобілю марки ВАЗ 21070, 2005 року випуску, реєстраційний номер ВН 3239 АН на балансі ПАТ «КІЛЬЦЕ»(аркуші справи 101-106).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг/, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

ПАТ «КІЛЬЦЕ»було подано до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси податкові декларації: з податку на додану вартість за 3, 4, 11 місяць 2011 р. з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних (аркуші справи 77-100).

Судом встановлено, що ПАТ «КІЛЬЦЕ»цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 80 000 грн. 00 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період.

Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону. За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «МАРКЕТ-СТРОЙ Ко», ТОВ «ЛІКАТА», підтверджені податковими накладними.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Судом встановлено, що продукція придбана у контрагентів ПАТ «КІЛЬЦЕ»придбавалась з метою подальшого використання у господарській діяльності, а саме була необхідна для обслуговування власної нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р. щодо нарахування ПАТ «КІЛЬЦЕ»зобов'язання з податку на додану вартість, у загальному розмірі 87 251 грн. 00 коп., у зв'язку з чим зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»(код ЄДРПОУ 05796400, 65088, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р. прийняте державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87 251 (вісімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 00 коп., з яких за основним платежем: 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями: 7 251 (сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 00 коп. -скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»(код ЄДРПОУ 05796400, 65088, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94) витрати зі сплати судового збору у розмірі 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «19»грудня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

19 грудня 2012 року

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»(код ЄДРПОУ 05796400, 65088, Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0000762334 від 16.08.2012 р. прийняте державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87 251 (вісімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 00 коп., з яких за основним платежем: 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями: 7 251 (сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 00 коп. -скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «КІЛЬЦЕ»(код

.