Ухвала

від 19.06.2013 по справі 1570/6937/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р.Справа № 1570/6937/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Кільце» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року ПрАТ «Кільце» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року № 0000762334.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 06 по 12 червня 2012 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Кільце» з питань взаємовідносин з ТОВ «Маркет-Строй Ко» за період березень, квітень 2011 року та з ТОВ «Ліката» за листопад 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 15 червня 2012 року за № 727/22-34/05796400/40, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 80000 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року № 0000762334, яким ПрАТ «Кільце» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 80000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7251 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ПрАТ «Кільце» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року позовні вимоги ПрАТ «Кільце» задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16 серпня 2012 року № 0000762334.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що договори поставки, укладені позивачем з ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Ліката», мають ознаки нікчемності, а вказані підприємства є банкрутами. Крім того, згідно ст. ст. 185 та 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням реальності угоди є не лише податкові накладні та акти виконаних робіт, а і інші документи, які повинні підтверджувати товарність угоди та технічну і технологічну можливість певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 06 по 12 червня 2012 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Кільце» з питань взаємовідносин з ТОВ «Маркет-Строй Ко» за період березень, квітень 2011 року та з ТОВ «Ліката» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 червня 2012 року за № 727/22-34/05796400/40, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 80000 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року № 0000762334, яким ПрАТ «Кільце» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 80000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7251 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «Кільце», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 80000 грн., сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Ліката».

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за березень, квітень та листопад 2011 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Ліката».

При цьому позивачем серед інших господарських операцій протягом перевіреного податковим органом періоду укладено договір поставки з ТОВ «Маркет-Строй Ко» від 01 березня 2011 року б/н, відповідно до якого постачальник (ТОВ «Маркет-Строй Ко») продає, а покупець (позивач) приймає та оплачує товар на умовах договору. Одиниці виміру та загальна кількість товару визначається відповідними накладними, які являються невід'ємною частиною договору. (а. с. 71-73).

Також позивачем у перевіряємому періоді було укладено договір поставки з ТОВ «Ліката» від 01 листопада 2011 року б/н, відповідно до якого постачальник (ТОВ «Ліката») продає, а покупець (позивач) приймає та оплачує товар на умовах договору. Одиниці виміру та загальна кількість товару визначається відповідними накладними, які являються невід'ємною частиною договору. (а. с. 74-76)

Витрати по вказаним вище угодам безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача (посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі - а. с. 60) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, пунктом 2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696), чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На підставі п. 5 названого Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як встановлено матеріалами справи, всі розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення була зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами поставки підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, які, в супереч доводам апелянта, були досліджені судом першої інстанції.

За таких обставин суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Ліката» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за березень, квітень, листопад 2011 року.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У зв'язку з відсутністю підстав для визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем, відсутні підстави і для застосування до ПрАТ «Кільце» штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: