Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а-1498/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-1498/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.,

представника позивача Старостіної О.Ю.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р. по справі № 2а-1498/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПО Гидравлика -Сервис"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПО Гидравлика-Сервис" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, надалі по тексту відповідач), у якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення за №0000211800 від 31.01.2012 та №0000151800 від 31.01.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПО Гидравлика-Сервис" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова за №0000211800 від 31.01.2012 та №0000151800 від 31.01.2012.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32235310, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкові з 04.11.2002 року № 1920.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.02.2011р. № 29141301, виданого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова, індивідуальний податковий №322353120331, зареєстрований платником ПДВ з 21.11.2002р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 12.01.2012р. №37 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПО Гидравлика- Сервис» та направлень № 21 від 12.01.2012р. та № 22 від 12.01.2012р., виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75 та п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), фахівцями відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» з питання правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР" (код ЄДРПОУ 36457640) за період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р., ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА (код ЄДРПОУ 36457279) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. та з 01.06.2010р. по 31.08.2010р., ТОВ «ОПТ-ПРОМЗАПЧАСТЬ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36122612) за січень 2010р., ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 36122649) за січень 2010р., ТОВ "ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ" (код ЄДРПОУ 36988128) за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р., ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р., ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.

Результати перевірки оформлені актом № 65/18- 015/32235310 від 23.01.12 р. (т.1 а.с. 11-46).

За результатами акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Харкова 31.01.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000211800, яким підприємству позивача збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 438832,75 грн., з яких 363601 - основний платіж, 75231,75 - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та

№0000151800, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 548540,75 грн., в тому числі: основний платіж - 454501 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) -94039,75 грн. (т.1, а.с. 9-10).

Фактичною підставою для винесення спірного рішення є відображене в акті від 23.01.12 р. № 65/18- 015/32235310 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "ПО Гидравлика-Сервис"

- п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, та п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, а саме: завищено валові витрати по взаємовідносинах з вказаними контрагентами на загальну суму 1818004 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2010 на суму 729177грн., у 2 кварталі 2010р. - 167592 грн., у 3 кварталі 2010р. - 338965грн., у 4 кварталі 2010р. - 268887грн., у 1 кварталі 2011р. - 313383грн, що призвело до заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 454501грн., в т.ч. за 1 квартал 2010р. у сумі 182294грн., за 2 квартал 2010р. у сумі 41898грн., у 3 кварталі 2010р. - 84741грн., у 4 кварталі 2010р. - 67222грн., у 1 кварталі 2011р. - 78346грн.;

- п.198.6. ст.198, п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ та п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 363601грн., в т.ч. в січні 2010р. на суму 85500грн., в лютому 2010р. - 38500грн., в березні 2010р. - 21835грн., в квітні 2010р. - 13185 грн., у травні 2010р. - 1500грн., в червні 2010р. - 18833грн., в липні 2010р. - 21420грн., в серпні 2010р. - 18270грн., у вересні 2010р. - 28103грн., у жовтні 2010р. - 11500грн., у листопаді 10р. - 18817грн., у грудні 2010р. - 23460грн., в січні 2011р. - 24410грн., в лютому 2011р. - 20222грн., в березні 2011р. - 18046грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 363601грн., в т.ч. в січні 2010р. на суму 85500 грн., в лютому 2010р. - 38500грн., в березні 2010р. - 21835грн., в квітні 2010р. - 13185грн., у травні 2010р. - 1500грн., в червні 2010р. - 18833грн., в липні 2010р. - 21420грн., в серпні 2010р. - 18270грн., у вересні 2010р. -28103грн., у жовтні 2010р. - 11500грн., у листопаді 2010р. - 18817грн., у грудні 2010р. - 23460 грн., в січні 2011р. - 24410 грн., у лютому 2011р. - 20222 грн., у березні 2011р. - 18046 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промспец-консалтинг» господарської діяльності, котрі відображені у відповідних актах (т. 1 а.с. 68-189).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, оформлена належним чином.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу, що позивачем не доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «ОПТ-Промзапчасть Плюс», ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина», виходячи з наступного.

27.01.2010 р. між позивачем, ТОВ «ПО Гідравліка-Сервіс» (Покупець), та ТОВ «Техно-Асавир» (Продавець) було укладено письмовий правочин у формі договору постачання № 102 (а.с. 49 т.2), предметом якого є поставка ТМЦ : труби та штоки хромовані.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, платіжним дорученням, рахунком-фактури, товарно-транспортною накладною, відповідно до якої пунктом розвантаження є адреса нежитлового приміщення та обладнання, розташованих по вул. Золочівській,1, м. Харків, орендованого позивачем згідно договору оренди № 136 від 01.12.2008 року, укладеного з АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», актами списання на склад, дефектною відомістю.

Крім того, 24.02.2010 р. між ТОВ «ПО Гідравліка-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «Техно-Асавір» (Виконавець) укладено договір №247, за умовами якого ТОВ «Техно-Асавір» зобов'язується виконати ремонтні роботи гідро обладнання (т. 2 а.с. 54).

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною, актом здачі робіт, дефектною відомістю, рахунком-фактури, платіжним дорученням.

Також, між ТОВ «ПО Гідравліка-Сервіс» (Покупець) та ТОВ «Тех-Агромаркетинг» (Продавець) було укладено договори, а саме: № 54 від 02.04.2010, згідно умов якого ТОВ «Тех-Агромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТМЦ: комплектуючі до гідрообладнання, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар (а.с.65 т. 2); № 106 від 05.05.2010 на придбання ТМЦ - металопродукції; № 194 від 02.06.2010 (а.с. 60 т. 2) на придбання гідрообладнання та комплектуючих за ціною, зазначеною в рахунку-фактурі (а.с. 63 т. 2).

Фактичне виконання сторонами вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, відповідно до яких пунктом розвантаження є адреса нежитлового приміщення та обладнання, розташованих по вул. Золочівській,1, м. Харків, орендованого позивачем згідно договору оренди № 136 від 01.12.2008 року, укладеного з АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», актами списання на склад, дефектною відомістю.

Також, підприємством ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» (Покупець) було укладено договори з ТОВ «Промспец-Консалтинг», а саме: №0010 від 01.09.2010, № 0054 від 01.10.2010, № 0069 від 01.11.2010, № 00174 від 01.12.2010.

Фактичне виконання сторонами вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, актами списання на склад, дефектною відомістю, подорожнім листом, згідно якого товар перевозився автомобілем ГАЗ 33023, що належить позивачу.

Крім того, ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» було укладено договори поставки з ТОВ «Промтехноопт», а саме: № 00084 від 04.01.2011, № 00098 від 14.01.2011, № 00126 від 27.01.2011, № 00152 від 28.01.2011, № 00171 від 02.02.2011,№ 00198 від 16.02.2011, № 00207 від 18.02.2011, № 00221 від 24.02.2011, № 00239 від 01.03.2011, № 00284 від 16.03.2011, № 00311 від 25.03.2011.

Фактичне виконання сторонами вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, відповідно до яких пунктом розвантаження є адреса нежитлового приміщення та обладнання, розташованих по вул. Золочівській,1, м. Харків, орендованого позивачем згідно договору оренди № 136 від 01.12.2008 року, укладеного з АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», актами списання на склад, дефектною відомістю.

Також, Підприємством ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» було укладено договори з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», а саме: № 249 від 11.01.2010, № 412 від 27.01.2010, № 544 від 02.02.2010, № 680 від 01.03.2010, № 691 від 02.03.2010 ,№ 811 від 01.06.2010, № 874 від 01.07.2010, № 937 від 02.08.2010.

Фактичне виконання сторонами вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, відповідно до яких пунктом розвантаження є адреса нежитлового приміщення та обладнання, розташованих по вул. Золочівській,1, м. Харків, орендованого позивачем згідно договору оренди № 136 від 01.12.2008 року, укладеного з АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», актами списання на склад, дефектною відомістю.

Крім того, між ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» (Покупець) та ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина» (Постачальник) укладено договір № 026998 від 04.01.2010 р., за умовами якого Постачальник зобов'язується передати ТМЦ (комплектуючі до гідрообладання) підприємству позивача

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, платіжним дорученням, рахунком-фактури, товарно-транспортною накладною, відповідно до якої пунктом розвантаження є адреса нежитлового приміщення та обладнання, розташованих по вул. Золочівській,1, м. Харків, орендованого позивачем згідно договору оренди № 136 від 01.12.2008 року, укладеного з АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», актами списання на склад, дефектною відомістю.

Між, ТОВ «ПО Гидравлика-Сервис» (Покупець) та ТОВ «Опт-Промзапчастина Плюс» (Постачальник) укладено договір поставки № 67 від 26.01.2010 р. (т. 2 а.с. 44), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати ТМЦ (комплектуючі до гідрообладання) підприємству позивача.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, платіжним дорученням, рахунком-фактури, актами списання на склад, дефектною відомістю, подорожнім листом, згідно якого товар перевозився автомобілем ГАЗ 33023, що належить позивачу.

Придбаний у вищезазначених контрагентів позивача товар в подальшому використовувався позивачем в своїй господарській діяльності та був використаний для виконання робіт по ремонту гідрообладнання для інших суб'єктів господарювання, зокрема, ДП Глухівський кар'єр, ТОВ «Одек Україна», ВАТ Харківміськгаз, ТОВ «Агрофірма Хлібороб», ТОВ ВТК «Каскад -Трейд», ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод».

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій здійснених за угодами з з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «ОПТ-Промзапчасть Плюс», ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина» та правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промспец-консалтинг» слугували акти перевірки за висновками яких встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності вказаними контрагентами на підставі яких відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «ОПТ-Промзапчасть Плюс», ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина» за спірними договорами підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому вона не може бути скасована з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р. по справі № 2а-1498/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.