Постанова

від 02.11.2006 по справі 8/324-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/324-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" листопада 2006 р.                                                           Справа № 8/324-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Усової О.О. - представника за довіреністю від 10.11.2005р.

від відповідачів:

- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське": Зінченка А.А. - представника за довіреністю від 01.09.2006р.;

- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит":

Биховченка Р.І. - представника за довіреністю №121-05 від 22.12.2005р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит", с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "28" лютого 2006 р. у справі № 8/324-05 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, м.Вінниця  

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське", с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області,

     2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит", с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське", с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області

про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2006р. у справі №8/324-05 позов Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль"  в особі Вінницької обласної дирекції (м.Вінниця) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" (с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" (с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" (с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області), про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р. задоволено частково: договір купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р., укладений між СТОВ "Кам'яногірське" та СТОВ "Камсит" на продаж техніки - тракторів в кількості 9 одиниць згідно акту від 22.12.2003р. визнано недійсним частково по проданій техніці - тракторах в кількості                    8 одиниць згідно акту від 22.12.2003р., крім трактора МТЗ-82, номер двигуна 972952, вартістю 6037,00грн.

Витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладено на відповідачів (СТОВ "Кам'яногірське" та СТОВ "Камсит") пропорційно розміру задоволених позовних вимог у рівних частках - по 42,50грн. витрат з держмита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові про визнання договору купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р., укладеного між СТОВ "Кам'яногірське" та СТОВ "Камсит" в частині продажу техніки - трактора МТЗ-82, номер двигуна 972952 вартістю 6037,00грн. відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для вирішення спору, які суд визнав встановленими, один з відповідачів – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Камсит" - звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:

- приймаючи рішення про визнання договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р. недійсним в частині продажу 8 тракторів, господарський суд першої інстанції не врахував, що СТОВ "Камсит" є добросовісним набувачем придбаного майна, а АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, в силу ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.145 Цивільного кодексу Української РСР,               ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, є неналежним позивачем;

- згідно до п.10 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від12.03.1999р. №02-5/111, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди, однак, місцевим господарським судом не взято до уваги, що позивач в своєму позові, в порушення вищеназваної норми, а також ст.58 Конституції України, пунктів 1,4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, безпідставно послався на ст.202 Господарського кодексу України, статті 203,215,216 Цивільного кодексу України, вказуючи на порушення відповідачами під час укладення спірного договору законодавства, яке діяло на момент його укладення;

- не вказавши, які конкретно норми права були порушені відповідачами під час укладення ними договору купівлі-продажу та яким чином вказаний договір суперечить вимогам законодавства, позивач лише зазначив підставою недійсності договору ту обставину, що його укладено без згоди заставодавця відчужуваного майна, проте, всупереч твердженням позивача, договори застави майна, яке було предметом купівлі-продажу за договором від 22.12.2003р., відсутні, а тому, згода позивача чи будь-якої іншої особи на укладення спірного договору не потребувалась.

В доповненнях до апеляційної скарги за №30 від 09.06.2006р. (т.2 а.с.1-4) відповідач звертає увагу на те, що порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача було допущено Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське", яке незаконно продало заставлену техніку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" за договором купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р., визнаним недійсним згідно рішення господарського суду Вінницької області від 10.03.2005р. у справі №4/113-05.

На думку СТОВ "Камсит", відновити порушені права позивача повинне саме Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське".

Крім того, як вважає відповідач, з моменту визнання Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" банкрутом – 01.04.2004р. (постанова господарського суду у справі №10/254-03), відповідно до ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язання цієї особи перед позивачем за кредитним договором №011/035-11/938 від 15.10.2002р. з додатковими угодами до нього, припинилися, а на підставі п.1 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України, ст.28 Закону України "Про заставу", ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" припинив чинність і договір застави, на порушення якого відповідачами у даній справі, вказує позивач.

Позивач з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, не погоджується, вважаючи їх необґрунтованими й безпідставними, а судове рішення у даній справі таким, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права й відповідністю висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи (заперечення позивача викладено у відзиві №07-11/5-1662 від 13.06.2006р. на апеляційну скаргу, т.2 а.с.20).

Відповідач (СТОВ "Кам'яногірське") та третя особа (САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське") письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Представник СТОВ "Камсит" в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2006р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в позові.

Представник СТОВ "Кам'яногірське" погодився з висновками суду, викладеними у рішенні.

Представник третьої особи на виклик в засідання суду 02.11.2006р., як і в судові засідання 15.06.2006р., 28.09.2006р. не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.  

Враховуючи, що про призначення розгляду апеляційної скарги третю особу було повідомлено належним чином (ухвалу про призначення розгляду справи на 02.11.2006р. було надіслано ліквідатору САТВТ "Кам'яногірське", призначеному ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.03.2005р. у справі №10/254-03 про банкрутство САТВТ "Кам'яногірське", за адресою, вказаною у цій ухвалі – м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги,27 А, кімн.57), а також положення ст.96 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої надсилання письмового відзиву на апеляційну скаргу суду апеляційної інстанції є правом, а не обов'язком особи,                   ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання відповідачем (СТОВ "Кам'яногірське") та третьою особою письмових відзивів на апеляційну скаргу та нез'явлення в судове засідання представника третьої особи  не перешкоджають перегляду справи за наявними в ній доказами.

Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи відповідача                       (СТОВ "Камсит"), зазначені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.12.2003р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" та Сільськогосподарським товариством "Камсит" було укладено договір купівлі-продажу техніки за №10 (т.2 а.с.51-52), відповідно до якого СТОВ "Кам'яногірське" продало, а СТОВ "Камсит" купило техніку – 9 тракторів на загальну суму 26789,00грн. (з врахуванням ПДВ).

Зі сторони продавця (СТОВ "Кам'яногірське") договір було підписано генеральним директором В.І.Топоровським, зі сторони покупця – генеральним директором товариства В.М.Гашковим.

Пунктом 5 договору продавець гарантував, що на момент укладення договору техніка нікому іншому не продана, не подарована, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, як на території України, так і за її межами, немає.  

Передачу техніки у власність покупця було оформлено актом приймання-передачі, підписаним вищезазначеними керівниками 22.12.2003р. (т.1 а.с.23).

21.10.2005р. в господарський суд Вінницької області звернувся Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" та Сільськогосподарського товариства "Камсит" про визнання укладеного між ними договору купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р. недійсним.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що укладення спірного договору відбулося з порушенням законодавства, зокрема, вимог ст.17 Закону України "Про заставу", оскільки техніка, продана Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Камсит", знаходилася в заставі банку згідно договору застави від 25.12.2003р., укладеного між АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське", яке, в подальшому, продало заставлену техніку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" за договором купівлі-продажу від 22.12.2003р., який визнано недійсним в судовому порядку.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії кредитного договору №011/035-11/938 від 15.10.2002р., укладеного між АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та САТ відкритого типу по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське", з додатковими угодами до нього від 17.12.2002р. та 08.05.2003р.;  договору застави між тими ж особами від 25.12.2002р.; договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р., укладеного між САТВТ по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське", з додатком – специфікацією; акта приймання-передачі від 22.12.2003р., складеного на виконання умов цього договору; судового рішення у справі №4/113-05 про визнання договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р., укладеного між САТВТ по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське", недійсним; а також копії оспорюваного договору купівлі-продажу техніки №10 від 22.12.2003р. та акта приймання-передачі техніки від цієї ж дати  (т.1 а.с.12-17,24-29,21-23).

Ухвалою від 05.01.2006р. (т.1 а.с.119-122) господарський суд Вінницької області залучив до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське".

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України наділяє підприємства, установи, організації, інші юридичні особа (у тому числі іноземні), громадян-підприємців правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському  суду  для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися  правилами статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи із змісту цієї статті, крім, контрагентів за  договором,  прокурора,  державних та інших органів  позивачем  у  справі  може  бути  будь-яке  підприємство, установа,  організація,  чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша  статті 59 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на час укладення відповідачами у даній справі спірного договору). В зв'язку з цим, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має  оцінюватися  господарським  судом згідно законодавства, яке діяло на  момент  укладення  спірної  угоди.

При вирішенні даного спору слід керуватися вимогами Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень                       (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з положень ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем у справі, має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Судовою колегією враховується наступне.

Як свідчать надані позивачем документи, зокрема кредитний договір       №011/035-11/938 від 15.10.2002р. з додатковими угодами до нього від 17.12.2002р. та 08.05.2003р. (т.1 а.с.12-15), Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків отримало від АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції кредит в сумі 688000,00грн. на умовах визначених даними договором та угодами.

Строк повернення кредиту сторони встановили до 01.11.2003р. (т.1 а.с.15).

В рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 25.12.2002р. між АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції та позичальником кредиту (САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське") було укладено договір застави майна (т.1 а.с.16-17), відповідно до якого товариство передало у заставу банку автотранспорт та сільськогосподарську техніку згідно визначеного у договорі переліку.

Як вбачається з цього переліку, до заставленого майна увійшли, зокрема,                 5 тракторів МТЗ 80 (№№ двигунів 165443,275,062506,146404,892283, відповідно, 1980, 1985,1982,1988,1985 років випуску) та 3 трактори МТЗ 82 (№№ двигунів 695254,26707,285787, відповідно 1990,1994,1995 років випуску).

Згідно ст.15 Закону України від 02.10.1992р. №2654-XII "Про заставу" заставлене згідно договору застави від 25.12.2003р. майно, в тому числі  8 тракторів, було внесено до Державного реєстру застав рухомого майна (т.1 а.с.126).

В зв'язку з неповерненням Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" у встановлений строк отриманого за договором  від 15.10.2002р. кредиту, 05.11.2003р. приватний нотаріус Іллінецького нотаріального округу на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" та п.1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, видав виконавчий напис з метою примусового виконання товариством зобов'язань за кредитним договором, запропонувавши звернути стягнення на заставлене майно.

На підставі цього виконавчого напису державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення боргу.

За статтею 17 названого Закону заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Як зазначалося вище, 22.12.2003р. Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам"яногірське" уклало з Сільськогосподарським  товариством з обмеженою відповідальністю "Кам"яногірське" договір купівлі-продажу за №10 (т.1 а.с.24), на підставі якого, цієї ж дати, тобто 22.12.2003р.,  згідно акта прийому-передачі передало у власність                     СТОВ "Кам"яногірське" 9 тракторів, в тому числі 5 тракторів МТЗ 80 (№№ двигунів 062506,б/номера,146404,275,892283) та 4 трактори МТЗ 82 (№№ двигунів 26707,695254,285787,972952) загальною вартістю 26789,00грн.   

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заставодержателем майна боржника (САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське") – АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції надавалась згода на продаж 8 тракторів, в тому числі 5 тракторів МТЗ 80 (№№ двигунів 165443,275,062506,146404,892283, відповідно, 1980, 1985,1982,1988,1985 років випуску) та 3 тракторів МТЗ 82 (№№ двигунів 695254,26707,285787, відповідно 1990,1994,1995 років випуску), які були предметом договору №10 від 22.12.2003р.

Таким чином, вказаний договір було укладено Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам"яногірське"  з порушенням вимог ст.17 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.03.2005р.                               (т.1 а.с.28-29) у справі №4/113-05 за позовом АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" та                 СТОВ "Кам'яногірське" договір купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р. було визнано недійсним.

Відомості про те, що вказане рішення суду скасоване чи оскаржене у встановленому законом порядку, в матеріалах даної справи відсутні.

Таким чином, купівля-продаж 8-ми тракторів (в тому числі 5-ти тракторів                МТЗ 80 та 3-х тракторів МТЗ 82) загальною вартістю 26789,00грн. за договором купівлі-продажу від 22.12.2003р., укладеним між СТОВ "Кам"яногірське" та СТОВ "Камсит", також відбулася з порушенням вимог законодавства, зокрема, ст.17 Закону України "Про заставу".

Твердження СТОВ "Камсит" про те, що він є добросовісним набувачем майна, безпідставні, оскільки частиною 3 статті 15 Закону України "Про заставу" передбачено, що державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Отже, СТОВ "Камсит", укладаючи договір купівлі-продажу, не було позбавлене права та можливості звернутися до державного реєстру для з'ясування відомостей щодо перебування предмета договору у заставі.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2002р. відбулося засідання Спостережної ради САТ "Кам'яногірське" (оформлене протоколом №7, т.1 а.с.86), на якому було вирішено одержаний від АППБ "Аваль" кредит використати для сільськогосподарських потреб, а в рахунок забезпечення зобов'язань по кредиту передати в заставу транспортні засоби на сільськогосподарську техніку.

Як вбачається з протоколу засідання Спостережної ради від 17.12.2002р., серед її членів був присутній Гашков Володимир Миколайович, який на момент укладення спірного договору купівлі-продажу №10 від 22.12.2003р. являвся генеральним директором СТОВ "Камсит".

Наведеним також спростовуються доводи СТОВ "Камсит" про те, що воно є добросовісним набувачем сільськогосподарської техніки.

Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови від 28.04.78р. №3 “Про судову практику в  справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що згідно зі статтею 60 Цивільного кодексу України, угода не може бути визнана повністю недійсною, якщо не відповідають законові лише її окремі частини і обставини справи свідчать про те, що вона була б укладена і без включення до неї недійсної її частини.

З врахуванням цього, а також того факту, що трактор МТЗ 82 (№ двигуна 972952 вартістю 6037,00грн.), який було продано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Камсит" за договором від 22.12.2003р., до Державного реєстру застав рухомого майна не увійшов, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про невідповідність оспорюваного договору купівлі-продажу вимогам чинного на час його укладення законодавства в частині продажу 8-ми тракторів (згідно акту від 22.12.2003р.).

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не являються підставою для скасування оскарженого рішення.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а подану сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Камсит" апеляційну скаргу - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2006 року у справі №8/324-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит", с.Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №8/324-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 Віддрук.6 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - СТОВ "Кам'яногірське", 22752, с.Кам'яногірське Іллінецького р-ну Вінницької області,

     вул.Центральна,10-А

4 - ліквідатору САТ по вирощ.насіння цукр-буряків "Кам'яногірське", м.Вінниця,

    вул.40-річчя Перемоги,27а, к.57

5 - СТОВ "Камсит"

6 - в наряд