Ухвала

від 11.12.2012 по справі 2а-3503/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 31444/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Івано-Франківська правнича агенція" до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2011 року приватне підприємство (ПП),,Івано-Франківська правнича агенція" звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просило зобов'язати управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м.Івано-Франківську повернути помилково та надміру сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7534,41 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в м.Івано-Франківську оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для повернення сплачених позивачем коштів.

При цьому відповідач зазначає, що відповідно до п.13 ст.20 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми надміру чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Однак, кошти, які позивач вважає надміру сплаченими, надійшли від органів Державного казначейства на рахунки Фонду в результаті розщеплення єдиного податку. Тому, такі кошти, на думку відповідача, не є страховими внесками і поверненню не підлягають.

З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ч.4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що ПП „Івано-Франківська правнича агенція" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.11.2000 року, взяте на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та є платником страхових внесків.

За період 2008, 2009, 2010 років у позивача виникла переплата по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7548,30 грн., що відповідачем не заперечується.

Крім того, факт наявності надміру сплачених страхових внесків підтверджено актом звірення розрахунків по ПП „Івано-Франківська правнича агенція" за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ, згідно якого станом на 01.12.2011 року переплата позивача складає 7548,30 грн. .

11.10.2011 року позивач звернувся до УПФУ в м.Івано-Франківську з листом про повернення надміру сплачених страхових внесків при сплаті єдиного податку.

Листом від 19.10.2011 року за № 4227/04 відповідач повідомив позивача, що повернення платникам помилково та/або надміру сплаченого єдиного податку здійснюється органами Державного казначейства України згідно вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок відповідача повернути позивачу зайво або помилково внесені суми платежів до Пенсійного фонду України передбачений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.13 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і строки визначені правлінням Пенсійного Фонду.

Пунктом 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 22.10.2010 року № 25-1 (чинної на час виникнення спірних відносин) суми надміру сплачених або помилково перерахованих страхових внесків та інших платежів повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховувались в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Відповідно до п.7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів (чинного на час виникнення спірних відносин), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 121/6500, повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку повернення зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України за заявою платника, а тому дії відповідача щодо відмови у поверненні цих коштів є протиправними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не базуються на вимогах законодавства.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а-3503/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 14 грудня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

В.Я. Макарик