Постанова

від 19.12.2011 по справі 2а-3503/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 2a-3503/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого -судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства „Івано-Франківська правнича агенціяВ» до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПП „Івано-Франківська правнича агенціяВ» звернулося в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання повернути помилково та надміру сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7534,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушення ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за зверненням позивача не повернув надміру та помилково сплачені ним страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008, 2009, 2010 роки в сумі 7534,41грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на позов, суду пояснив, що посилання позивача на той факт, що 42% від суми єдиного податку являються страховими внесками є безпідставним, оскільки частина єдиного податку 42%, яка надходить до органів Пенсійного фонду після розщеплення органами Державного казначейства України, не являються страховими внесками, а отже, відсутні правові підстави для повернення відповідачем позивачу частини сплаченого позивачем єдиного податку.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ПП „Івано-Франківська правнича агенціяВ» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.11.2000 року, взяте на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та є платником страхових внесків.

За період 2008, 2009, 2010 років у ПП „Івано-Франківська правнича агенціяВ» , яке є платником єдиного податку, виникла переплата по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7548,30 грн.

Факт наявності надміру сплачених страхових внесків відповідачем не оспорюється та підтверджено актом звірення розрахунків по ПП „Івано-Франківська правнича агенціяВ» за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ, згідно якого станом на 01.12.2011 року переплата позивача складає 7548,30 грн. (а.с.99).

11.10.2011 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з листом про повернення надміру сплачених страхових внесків при сплаті єдиного податку.

Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську листом від 19.10.2011 року за № 4227/04 повідомило позивачу, що повернення платникам помилково та/або надміру сплаченого єдиного податку здійснюється органами Державного казначейства України згідно вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288.

Відповідно до ч.13 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і строки визначені правлінням Пенсійного Фонду.

Згідно з п.11.17 постанови правління Пенсійного Фонду України від 22.10.2010р. № 25-1 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (чинної на час виникнення спірних відносин) суми надміру сплачених або помилково перерахованих страхових внесків та інших платежів повертались страхувальникам або за їх згодою зараховувались в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Відповідно до п.7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів (чинної на час виникнення спірних відносин), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 121/6500, повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника.

Відповідно до п.7.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за N988/18283, яким установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, в тому числі, сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Таким чином, суд зазначає про наявність у відповідача обов'язку повернення зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України за заявою платника.

Твердження відповідача про те, що сплата сум єдиного податку не є страховим внеском у зв'язку з чим не підлягає поверненню, є безпідставними та не приймаються судом до уваги з оглядом на наступне.

Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру , - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Отже, позивач є страхувальником та платником страхових внесків відповідно до вищезазначених норм права.

З урахуванням положень ст. 5, п. 1 ст. 11, п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 17, ст. 18, п.16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст. 6 Указу Президента України №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництваВ» , страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що позивач сплачує до Пенсійного фонду частку єдиного податку, від сплати якого він не звільнений, у зв'язку з чим у нього не виникло право на повернення надміру сплачених страхових внесків, є хибними.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Понесені позивачем судові витрати, які складають сплачений судовий збір, слід стягнути з державного бюджету на користь ПП „Івано-Франківська правнича агенціяВ» .

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську повернути приватному підприємству "Івано-Франківська правнича агенція" (ідентифікаційний код 30984730) надміру сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 7534 (сім тисяч п'ятсот тридцять чотири) гривні 41 копійку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Івано-Франківська правнича агенція" (ідентифікаційний код 30984730) 80 грн. понесених судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.12.2011 року.