Постанова

від 17.12.2012 по справі 7/247пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа № 7/247пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шатила І.О., дов. № 06/11/12/1546 від 06.11.2012 року;

Відповідача (позивача за зустрічним позовом): Калитвянської С.О., дов. № 55-12"Д" від 03.04.2012 року;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року

у справі № 7/247пн господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус"

до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж

про визнання припиненим зобов'язання, визнання відсутнім права на нарахування та стягнення 531 214, 93 грн.

за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус"

про стягнення 531 214, 93 грн.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж, просило (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати припиненими зобов'язання між сторонами, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії № 3595 від 27.12.2006 року (у редакції додаткових угод) у період з березня 2008 року по серпень 2011 року, які належно виконані; визнати відсутнім право у відповідача на нарахування та стягнення з позивача 523 662,10 грн. за активну електроенергію та 7 552,83 грн. за реактивну електроенергію за період з березня 2008 року по серпень 2011 року, посилаючись на те, що відповідач не мав права виставляти рахунки за вказаний період, оскільки вони оплачені позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем як належно виконані зобов'язання (т. 1, а.с. 2-6).

Також позивач у вересні 2011 подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив заборонити публічному акціонерному товариству "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж здійснювати будь-які дії щодо припинення постачання електричної енергії на об'єкти товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус", що знаходяться за адресами: м. Донецьк, пр. Дзержинського, 66а та м. Донецьк, вул. Незалежності, 16а до вирішення справи по суті (т. 1, а.с. 78-79).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.09.2011 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено (т. 1, а.с. 89-90).

Заперечення проти позову публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж висловило шляхом звернення з зустрічним позовом, просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" 523 662,10 грн. вартість спожитої активної електроенергії та 7 552,83 грн. вартість спожитої реактивної електроенергії, посилаючись на те, що у зв'язку з проведенням перерахунку спожитої електричної енергії встановлено, що обсяг такої енергії помилково визначався без урахування коефіцієнту трансформації трансформатора струму "60" (т. 1, а.с. 101-102).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.10.2011 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду (т. 1, а.с. 127-128).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2011 року зупинено провадження у справі № 7/247пн до вирішення пов'язаної справи господарського суду Донецької області № 38/301пд (т. 2, а.с. 48).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2012 року провадження у справі № 7/247пн поновлено (т. 2, а.с. 64).

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року (головуючий Сгара Е.В., судді Курило Г.Є., Бокова Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року (головуючий Стойка О.В., судді Бойченко К.І., Діброва Г.І.) (т. 3, а.с. 29-31) первісний позов задоволено частково. Визнано відсутнім право у публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на нарахування та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" 523 662,10 грн. за активну електроенергію та 7 552,83 грн. за реактивну електроенергію за період з березня 2008 року по серпень 2011 року. У задоволенні первісних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж про визнання припиненими зобов'язання між позивачем та відповідачем, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії № 3595 від 27.12.2006 року (у редакції додаткових угод), у період з березня 2008 року по серпень 2011 року відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 122-126).

Судові акти мотивовано відсутністю правових підстав для здійснення донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Сіріус" вартості фактично спожитої електричної активної та реактивної енергії за період з березня 2008 року по серпень 2011 року включно.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржені судові рішення в частині часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного, справу передати на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права (т. 3, а.с. 36-37).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.11.2012 року (т. 3, а.с. 35).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 15.11.2012 року (т. 3, а.с. 60).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/1264 від 13.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. (т. 3, а.с. 61).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.11.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.12.2012 року (т. 3, а.с. 66-68).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2006 року між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж (далі -постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3595 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із приєднаною потужністю 50,0 кВт, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору (п. 1 договору) (т. 1, а.с. 22-27).

Відповідно до п. 2.1 договору сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (т. 1, а.с. 22).

Пунктом 9.5 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 05.05.2007 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у період з березня 2008 року по серпень 2011 року договір був чинним, оскільки протягом зазначеного періоду споживач споживав електричну енергію, а постачальник виставляв рахунки на її сплату та отримував кошти за електроспоживання.

Згідно п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків" до даного договору (т. 1, а.с. 22 зв.).

Облік електричної енергії та порядок розрахунків визначені сторонами в розділі 7 договору та додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору.

Підставою для оплати вартості спожитої електричної енергії (згідно п. п. 5, 10 додатку № 5 до договору та п. 7.5 договору, п. 6.11 Правил користування електричною енергією) є виставлений постачальником електричної енергії рахунок (т. 1, а.с. 30 зв., 31, а.с. 25 зв.).

Сторони дійшли згоди, що кількість фактично спожитої електричної енергії остаточно визначається за фактичними показниками приладів обліку електроенергії та оформлюється двостороннім актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за відповідний розрахунковий період (п. 5 додатку № 5 до договору та п. 7.7 договору) (т. 1, а.с. 30 зв., а.с. 25 зв.).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 14.12.2007 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії № 3595 від 27.12.2006 року через виконання нових технічних умов № 09-98/456 від 05.04.2006 року та № 09-98/2674 від 06.12.2006 року, оскільки дозволена потужність склала 263,5 кВт замість 50 кВт (т. 1, а.с. 40).

Договір був доповнений додатком № 3.1 до договору (п. 1 додаткової угоди № 1 від 14.12.2007 року до договору).

Згідно додатку № 3.1 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору, розрахунковий коефіцієнт трансформації трансформатору струму складає "60" (т. 1, а.с. 113).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом спірного періоду публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж за двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції на підставі договору постачання електричної енергії № 3595 від 27.12.2006 року поставляло електричну енергію товариству з обмеженою відповідальністю "Сіріус", при цьому кількість електроенергії, яка була зафіксована приладом обліку у спірний період (без розрахунку кількості спожитої електроенергії з урахуванням коефіцієнту трансформації трансформатору струму) сторонами не оспорювалась.

Як було зазначено вище, на підставі вищевказаних актів протягом березня 2008 року - серпня 2011 року постачальник виставляв споживачу рахунки на сплату вартості фактично спожитої електричної енергії (т. 1, а.с. 53, 67-68, 70, 72-74, 76).

Розрахунок вартості фактично спожитої електричної енергії здійснювався постачальником електричної енергії з урахуванням коефіцієнту трансформації трансформатору струму "20", як передбачено сторонами у додатку № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору (т. 1, а.с. 28).

Виставлені постачальником рахунки на спожиту протягом березня 2008 року - серпня 2011 року електроенергію були оплачені позивачем у повному обсязі.

В акті технічної перевірки розрахункових приладів обліку № 508005 від 07.09.2011 року зазначено, що відповідачем сумісно з представниками позивача, під час проведення технічної перевірки електролічильника № 08562 з трансформаторами струму 300/5 було виявлено невідповідність з даними розрахункової групи, з приводу чого відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) було здійснено донарахування вартості спожитої електричної енергії з березня 2008 року по серпень 2011 року, про що товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус" було повідомлене листом № 21.4/11301 від 14.09.2011 року (т. 1, а.с. 61) (т. 1, а.с. 56).

Перерахунок вартості фактично спожитої електричної енергії було здійснено позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) із застосуванням коефіцієнту трансформації трансформатору струму "60", відповідно до додатку № 3.1 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору (т. 1, а.с. 113), який діяв одночасно із вищезазначеним додатком № 3 до договору.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіріус" були виставлені рахунки (здійснено донарахування) на сплату вартості спожитої активної електроенергії за березень 2008 року по серпень 2011 року на суму 523 662, 10 грн. та реактивної електроенергії за аналогічний період на суму 7 552, 83 грн.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як було зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що виставлені постачальником рахунки на спожиту протягом березня 2008 року - серпня 2011 року електроенергію були оплачені споживачем у повному обсязі.

Відповідно до п. 6.36 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910) у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показників розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

Згідно п. п. 6.37, 6.38 зазначених Правил, у разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) виконує позапланову технічну перевірку розрахункових засобів обліку.

За результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Отже, споживач може ініціювати перерахунок чи виправлення помилки у разі виникнення сумніву у правильності визначення суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії (рахунку).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що у публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" відсутні правові підстави для здійснення донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Сіріус" вартості фактично спожитої електричної активної та реактивної енергії за період з березня 2008 року по серпень 2011 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З врахуванням вищенаведеної норми закону суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про невідповідність заявлених вимог в частині визнання договору припиненим способам захисту, визначеним ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.03.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 № 10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Згідно п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України перелік способів (шляхів) захисту прав та законних інтересів осіб (у тому числі суб'єктів господарювання та споживачів) не є вичерпним, оскільки відповідними нормами передбачена можливість захисту права або інтересу й іншим способом (іншими способами), встановленими (передбаченими) договором або законом.

Отже, здійснюючи оцінку правильності обрання позивачем у справі способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, господарський суд повинен звертатися й до інших, крім названих кодексів, актів законодавства, а також до умов укладеного сторонами договору.

Разом з тим, висновок про відповідність обраного позивачем способу захисту права в частині визнання відсутності у публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Донецьких міських електричних мереж права на нарахування та стягнення з позивача 523 662,10 грн. за активну електроенергію та 7 552,83 грн. за реактивну електроенергію за період з березня 2008 року по серпень 2011 року не суперечить вимогам закону і матеріалам справи.

Задоволення первісного позову у зазначеній частині має наслідком відмову у зустрічних вимогах.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія вважає, що оскаржені судові акти відповідають вимогам закону і матеріалам справи, а доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року у справі № 7/247пн залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков