Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-68/13397-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/13397-2012 10.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99» до Приватного підприємства «Будрес» простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99»до Приватного підприємства «Будрес»про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/13397-2012 та призначено до розгляду на 15.10.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 8/11 від 21.06.2011 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 67.126,63 грн. основного боргу в судовому порядку та пеню в розмірі 65.902,74 грн., а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 2.660,60 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 2.188,00 грн.

У судовому засіданні 30.10.2012 представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу в розмірі 67.126,63 грн., суму пені - 4.965,53 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2012 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 10.12.2012 представник позивача не з'явися, однак, 10.12.2012 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав про причини неявки суд не повідомив, при цьому, 10.12.2012 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про продовження строку вирішення спору, а також 12.10.2012 та 13.11.2012 через канцелярію суду відповідачем були подані клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5009/2719/12 Донецьким апеляційним господарським судом.

Клопотання про продовження строку вирішення спору судом не задоволено, оскільки ухвалою суду від 26.11.2012 строк вирішення спору вже було продовжено на 15 днів за клопотанням позивача, а згідно з нормами чинного законодавства сукупна тривалість продовження строків вирішення спору не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Приватним підприємством «Будрес»(далі -відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99»(далі -позивач, підрядник) 21.06.2011 було укладено Договір підряду № 8/11 на виконання будівельних робіт (далі -Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати будівельні роботи, вид та ціна яких визначена у Додатку № 1 до Договору на об'єкті відповідача -«Туристичний комплекс», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 11, а відповідач зобов'язався прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно цього Договору.

Згідно з умовами п.2.1. Договору терміном початку виконання робіт є 21.06.2011, а кінець виконання робіт погоджується сторонами.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість робіт складається з актів виконаних робіт, в цінах, зазначених у Додатку №1 до даного Договору. Вказана в п.3.1. Договору ціна є динамічною та може бути змінена внаслідок зміни складу та обсягів робіт або зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і устаткування, за письмовою згодою відповідача (п.3.2.2 Договору).

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 452.126,63 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 10.07.2011 на суму 50.000,00 грн., № 2 від 30.09.2011 на суму 50.329,57 грн., № 3 від 30.09.2011 на суму 131.256,99 грн., № 4 від 30.09.2011 на суму 31.117,83 грн., № 5 від 29.12.2011 на суму 109.518,74 грн. та № 6 від 24.01.2012 на суму 79.903,50 грн.

Умовами пункту 3.4.1. Договору встановлено, що розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються кожного місяця протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт позивачем надаються відповідачу кожного місяця до 25 числа звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 385.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 67.126,63 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 452.126,63 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 10.07.2011 на суму 50.000,00 грн., № 2 від 30.09.2011 на суму 50.329,57 грн., № 3 від 30.09.2011 на суму 131.256,99 грн., № 4 від 30.09.2011 на суму 31.117,83 грн., № 5 від 29.12.2011 на суму 109.518,74 грн. та № 6 від 24.01.2012 на суму 79.903,50 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 385.000,00 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи вищезазначені Акти виконаних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання таких актів.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 452.126,63 грн., про що свідчать зазначені вище Акти приймання виконаних робіт, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 385.000,00 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 67.126,63 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 67.126,63 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4.965,53 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 67.126,63 грн. за період 180 днів станом на 30.10.2012, тобто з 04.04.2012 по 30.10.2012 (враховуючи подану заяву про зменшення позовних вимог від 30.10.2012 та усні пояснення представника позивача, надані в судових засіданнях).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.11.2. Договору за порушення терміну розрахунку з відповідача стягується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплачених коштів за кожний прострочений день.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 4.965,53 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 4.965,53 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Також, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 2.188,00 грн.

Відповідно до п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 (пункт 10 в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N04-5/609) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 691, копію договору-доручення про надання правових послуг адвоката № б/н від 25.05.2012, платіжні доручення № 48 від 20.09.2012 на суму 1.500,00 грн. та № 49 від 11.10.2012 на суму 1.500,00 грн., акт приймання-передавання послуг до договору-доручення про надання правових послуг адвоката на суму 2.188,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України). У зв'язку з чим, на відповідача покладається також відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 2.188,00 грн. та відповідно витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.609,50 грн.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача (від 12.10.2012 та від 13.11.2012) про зупинення провадження у справі № 5011-68/13397-2012 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5009/2719/12 Донецьким апеляційним господарським судом , оскільки наявна в матеріалах справи копія постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 по справі № 5009/2719/12 свідчить, що дана справа Донецьким апеляційним господарським судом вже розглянута та за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 у справі № 5009/2719/12 залишено без змін.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір»позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1.051,10 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будрес»(04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 9-е, кв. 9, код ЄДРПОУ 25408512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99»(69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 21, код ЄДРПОУ 30608633) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 67.126 (шістдесят сім тисяч сто двадцять шість) грн. 63 коп., 4.965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 53 коп. пені, витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. та 2.188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Повернути «Аквілон-99»(69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 21, код ЄДРПОУ 30608633) судовий збір у сумі 1.051 (одну тисячу п'ятдесят одну) грн. 10 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 28 від 15.06.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.