Постанова

від 04.02.2013 по справі 5011-68/13397-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа№ 5011-68/13397-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Дідиченко М.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Богаченко М.М. - представник (дов. від 30.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будрес»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012р.

у справі №5011-68/13397-2012 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99»

до Приватного підприємства «Будрес»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Будрес» про стягнення заборгованості з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Будрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99» суму основного боргу в розмірі 67 126,63 грн., 4 965,53 грн. пені, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. та 2 188,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Будрес» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю рішення фактичним обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Як вказує апелянт, зобов'язання позивача за Договором підряду щодо виконання робіт, оплата яких є предметом даної справи, було виконано ним неналежним чином, а тому не підлягає оплаті до моменту усунення виявлених прихованих недоліків, а сума робіт, визначена в Акті виконаних робіт №6 від 24.01.2012р., відповідно до ст. 594 Цивільного кодексу України підлягає притриманню.

Позивач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99», надав суду пояснення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 10.12.2012р. без змін, зазначаючи про те, що зобов'язання ним виконані належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чому були надані в матеріали справи акти виконаних робіт, а посилання відповідача на невідповідність якості робіт вимогам нормативних документів та наявності у нього збитків спростовані рішенням Господарського суду Запорізької області по іншій справі №5009/2719/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «Будрес» про стягнення з ТОВ «Аквілон-99» збитків в розмірі 153 393,35 грн. та в зменшенні ціни по Договору на суму 67 126,63 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будрес» та призначено розгляд справи на 04.02.2013р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99», як підрядником, та Приватним підприємством «Будрес», як замовником, укладено Договір підряду №8/11 на виконання будівельних робіт, за умовами якого позивач зобов'язався виконати будівельні роботи згідно Додатку №1 до даного Договору на об'єкті відповідача - «Туристичний комплекс», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 11, а відповідач зобов'язався прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору термін виконання робіт: початок - 21 червня 2011 року, кінець - за погодженням сторін.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що вартість робіт складається з актів виконаних робіт, в цінах, зазначених у Додатку №1 до даного Договору. Вказана в п. 3.1. Договору ціна є динамічною. Ціна договору може бути змінена внаслідок: зміни складу та обсягів робіт; зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і устаткування за письмовою згодою замовника (відповідача по справі).

Відповідно до п. 3.4. Договору фінансування проводиться по безготівковому розрахунку. Порядок оплати фінансових коштів: розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються кожного місяця протягом 10 банківських днів після підписання Актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт підрядником (позивачем по справі) подаються замовнику (відповідачеві по справі) кожного місяця до 25 числа звітного місяця.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документація, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, підписаними позивачем та відповідачем, №1 від 10.07.2011р. на суму 50 000,00 грн., №2 від 30.09.2011р. на суму 50 329,57 грн., №3 від 30.09.2011р. на суму 131 256,99 грн., №4 від 30.09.2011р. на суму 31 117,83 грн., №5 від 29.12.2011р. на суму 109 518,74 грн., №6 на суму 79 903,50 грн., позивач виконав робіт на загальну суму 452 126,63 грн.

В свою чергу, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті цих робіт, тому у нього перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 67 126,63 грн.

Як вказує відповідач, на підставі ст. 594 Цивільного кодексу України ним здійснено притримання оплати коштів в сумі 67 126,63 грн., з огляду на те, що у роботі позивача, що зафіксована актом виконаних робіт №6 від 24.01.2012р., були виявлені приховані недоліки, які згідно умов п. 4.1.3. Договору та ст. 858 Цивільного кодексу України позивач має виправити безоплатно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, правила, що містяться в ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України зобов'язують замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконану роботу. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. Законодавець покладає також на замовника обов'язок у разі виявлення недоліків у роботі негайно заявити про них підрядникові.

Частинами 2 та 3 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що бути умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

На підтвердження доводів щодо наявності недоліків у виконаній позивачем роботі відповідачем наданий Акт обстеження від 06.06.2012р., який судом не приймається як належний доказ, оскільки він складений в односторонньому порядку, без залучення представників позивача. Доказів того, що представники позивача запрошувались для огляду недоліків, матеріали справи не містять.

Разом з тим рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.09.2012р. по справі №5009/2719/12 за позовом Приватного підприємства «Будрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-99» про стягнення 153 393,35 грн. та зменшення ціни договору на суму 67 126,63 грн., яке залишене в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., відмовлено в задоволенні позову Приватному підприємству «Будрес». Суд вказав на безпідставність вимоги стосовно зменшення ціни за Договором підряду на виконання будівельних робіт №8/11 від 21.06.2011р., визначену в акті виконаних робіт №6 від 24.01.2012р. на суму 67 126,63 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи встановлені факти по справі №5009/2719/12, що розглядалась Господарським судом Запорізької області, та які згідно ст. 35 ГПК України не потребують повторного доказування, а також те, що в порушення ст. 33 ГПК України відповідачем не надано інших доказів на підтвердження викладених ним обставин, судова колегія приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача стосовно неналежності виконання позивачем підрядних робіт, що зафіксовані в акті №6 від 24.01.2012р.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, на заборгованість відповідача в сумі 67 126,63 грн. позивачем нарахована пеня в сумі 4 965,53 грн.

Пунктом 11.2. Договору передбачена відповідальність замовника (відповідача по справі) у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті робіт.

Частина 1 та частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

На підставі вказаних норм закону та пункту 11.2. Договору є правомірним стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Крім того, перевіривши розрахунок розміру пені, суд відзначає про правильність нарахування та стягнення з відповідача суми пені в розмірі 4 965,53 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місця їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи наведені норми закону, та з огляду на документальну підтвердженість витрат адвоката позивача, суд правомірно поклав дані витрати на відповідача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будрес» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. у справі №5011-68/13397-2012 залишити без змін.

3. Справу №5011-68/13397-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Дідиченко М.А.