Рішення

від 18.12.2012 по справі 5020-614/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року справа № 5020-614/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" (вул. Маяковського,8, м. Севастополь, 99011)

до Міністерство оборони Російської Федерації (119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19)

в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 6, ідентифікаційний код 09613425)

про стягнення 199 194,20 грн

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача (ТОВ "Турстрой Сервіс"): не з'явився;

відповідача (МО РФ в особі 1997 ВМІС МО РФ): не з'явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини 53158 Морської інженерної служби ЧФ РФ про стягнення збитків в сумі 199194,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем на Севастопольською міською радою було укладено договір оренди земельних ділянок, розташованих в м.Севастополі по вул. Челнокова, 11 для будівництва та обслуговування бази відпочинку. Позивач зазначає, що він не має можливості використовувати орендовані земельні ділянки за їх призначенням у зв`язку із створенням збоку Військової частини МО РФ перешкод у вигляді обмеженого доступу до ділянок. У зв`язку з цим, ТОВ "Турстрой Сервіс" просить суд стягнути збитки, які полягають у сплаченій за увесь час дії договору оренди землі орендній платі за землю, що дорівнює сумі в розмірі 199194,20 грн.

Ухвалою від 01.06.2012 позовну заяву було прийнято судом до провадження.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 19.07.2012 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Міністерство оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації, а також вирішено звернутись до Арбітражного суду міста Москви із судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення Міністерству оборони РФ ухвали суду від 19.07.2012.

У судовому засіданні 18.12.2012 судом встановлено, що судове доручення Арбітражному суду міста Москви є виконаним 29.10.2012, представник Міністерства оборони РФ отримав копію ухвали господарського суду м.Севастополя.

У судове засідання 18.12.2012 представники сторін не з`явились, хоча сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи (а.с.).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`яковою, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

ТОВ „Турстрой Сервис" є користувачем земельних ділянок № 1 и № 2 загальною площею 1,2635 га для будівництва і обслуговування бази відпочинку за адресою: земельна ділянка № 1 - м. Севастополь, вул. Челнокова, 11-А; земельна ділянка № 2 - м. Севастополь, вул. Челнокова, 11 на підставі договору оренди від 12.04.2006, який укладений між ним та Севастопольською міською Радою на підставі рішення Севастопольської міської Ради №4186 від 14.12.2005 (а.с.8-28).

У ТОВ „Турстрой Сервис" з 22.05.2006, з моменту державної реєстрації (реєстраційний №040665900102) договору оренди земельних ділянок від 12.04.2006, виникло право користування земельними ділянками № 1 и № 2 загальною площею 1,2635 га для будівництва і обслуговування бази відпочинку за адресою: м. Севастополь, вул. Челнокова, 11 та 11-А у місті Севастополі, у зв'язку з чим воно відповідно до Земельного кодексу України є землекористувачем вказаних земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду м.Севастополя перебувала справа № 20-2/362 за позовом ТОВ „Турстрой Сервис" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 53158 Морська інженерна служба Чорноморського Флоту Російської Федерації про усунення перешкод у користуванні майном.

В рамках справи № 20-2/362 господарським судом м.Севастополя встановлено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 2440 від 22.10.2007, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м.Севастополі, земельні ділянки по вул. Челнокова, 11 та 11-А площею 1,2635 га по всьому периметру огороджені парканом з кам'яних плит, по верхньому краю закріплений металевий дріт. Вказана огорожа прилягає впритул без будь-яких проміжків до огорожі військового містечка № 474 ЧФ РФ, доступ до орендованих позивачем земельних ділянок можливий тільки через контрольно-перепускний пункт військового містечка № 474 ЧФ РФ.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 16.01.2008 у справі № 20-2/362 позов ТОВ „Турстрой Сервис" задоволено, зобов'язано Міністерство оборони Російської Федерації та військову частину 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту РФ усунути перешкоди у реалізації прав землекористувача -ТОВ „Турстрой Сервис" на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Челнокова № 11 та м. Севастополь, вул. Челнокова № 11-А шляхом зобов'язання Міністерства оборони РФ та військової частини 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту РФ забезпечити ТОВ „Турстрой Сервис" постійний безперешкодний доступ до земельних ділянок та не перешкоджати ТОВ „Турстрой Сервис" у використанні вказаних земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення.

Позивач посилається на ту обставину, що рішення господарського суду м.Севастополя від 16.01.2008, станом на момент подачі позову в рамках даної справи, не виконано, доступ до орендованих земельних ділянок не відновлений при тому, що орендна плата за землю сплачується ТОВ „Турстрой Сервис" систематично в повному обсязі.

Сплачену орендну плату за землю в сумі 199194,20 грн., за умови неможливості користування земельною ділянкою, позивач вважає збитками та на підставі статей 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України просить суд стягнути їх з відповідача.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" визначено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України „Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом «и»пункту 9.2.2 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006, Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності з розділом 4 даного договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі по орендній платі за рік, що збіг, завірену податковою інспекцією.

В той же час, збитками, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, є

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За таких обставин, суд вважає, що сплачена орендна плата не може являтись збитками, оскільки вона є обов`язковим в силу Закону України „Про оренду землі" платежом, який справляється за право користування земельною ділянкою, а збитки -це втрати, які особа додатково зазнала у зв`язку з порушенням її прав, втрати спрямовані на відновлення порушеного права, а також упущена вигода.

Пунктом 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Так, згідно зі статтею 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 2 вказаної Постанови КМУ закріплено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Постанови КМУ від 19.04.1993 № 284 встановлено, що відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані*.

* Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу на той факт, що єдиним належним доказом спричинення позивачеві збитків є акт комісії, створеної Севастопольською міською державною адміністрацією в порядку, передбаченому Постановою КМУ від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

В даному випадку суду не представлено належних та допустимих доказів спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" діями відповідача збитків щодо орендованих земельних ділянок, у зв`язку з чим, позовні вимоги є недоведеними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 19.12.2012

Суддя підпис Погребняк О.С.