Постанова

від 14.10.2013 по справі 5020-614/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 5020-614/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Видашенко Т.С.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

позивача - П`янінкін В.В., представник, довіреність № б/н від 22.04.2013;

відповідача - Лаврентьєва К.Ю., представник, довіреність № 208 від 30.01.2013;

- не з`явився, 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 18 грудня 2012 року у справі № 5020-614/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" (вул. Маяковського, 8, Севастополь, 99011)

до Міністерства оборони Російської Федерації (вул.Знаменка, 19, м. Москва, 119160)

в особі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації (пр.Ген. Острякова, 6, Севастополь, 99007)

про стягнення 199194,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини 53158 Морської інженерної служби ЧФ РФ про стягнення збитків в сумі 199194,20 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги неможливістю використовувати орендовані земельні ділянки за їх призначенням у зв'язку із створенням збоку військової частини перешкод у вигляді обмеженого доступу до ділянок, що й призвело до виникнення збитків у розмірі 199194,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01 червня 2012 року позовну заяву було прийнято судом до провадження.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2012 року до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Міністерство оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 грудня 2012 року у справі № 5020-614/2012 (суддя О.С. Погребняк) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що сплачена орендна плата не може являтись збитками, оскільки вона є обов'язковим в силу Закону України „Про оренду землі" платежем, який справляється за право користування земельною ділянкою, а збитки - це втрати, які особа додатково зазнала у зв'язку з порушенням її прав, втрати спрямовані на відновлення порушеного права, а також упущена вигода.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована посиланням товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що частиною першою статті 156 Земельного кодексу України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

Від Міністерства оборони Російської Федерації до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Міністерство оборони Російської Федерації просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2013 року у зв'язку з відпусткою суддів Сотула В.В. та Голика В.С. здійснено заміну суддів Сотула В.В. та Голика В.С. на суддів Рибіну С.А. та Латиніна О.А., головуючим суддею у справі призначено суддю Рибіну С.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Черткової І.В. здійснено заміну судді Черткової І.В. на суддю Видашенко Т.С.

В судові засідання 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації свого представника не направило, про місце і час розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином.

Так, відповідно до положень пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 14 жовтня 2013 року за відсутності представників 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації.

У судовому засіданні 14 жовтня 2013 року представником Міністерства оборони Російської Федерації було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, інформації про дійсність договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його задоволення, оскільки з'ясування обставин щодо дійсності договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року у теперішній час не змініть предмету доказування у даному спорі. На момент звернення до суду з позовом договір оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року був чинним, а збитки стягуються за період з лютого 2010 року по січень 2012 року.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

12 квітня 2006 року між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" (Орендар) на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4186 від 14 грудня 2005 року був укладений договір оренди земельних ділянок № 1 и № 2 загальною площею 1,2635 га для будівництва і обслуговування бази відпочинку за адресою: земельна ділянка № 1 - м. Севастополь, вул. Челнокова, 11-А; земельна ділянка № 2 - м. Севастополь, вул. Челнокова, 11.

Вказаний договір зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", реєстраційний № 040665900102.

З моменту державної реєстрації договору оренди земельних ділянок у товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" виникло право користування земельними ділянками № 1 и № 2 загальною площею 1,2635 га.

З матеріалів справи також вбачається, що в провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа № 20-2/362 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 січня 2008 року у справі № 20-2/362 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" був задоволений, Міністерство оборони Російської Федерації та військова частина 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту РФ зобов'язані усунути перешкоди у реалізації прав землекористувача на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Челнокова № 11 та м. Севастополь, вул. Челнокова № 11-А.

Вказуючи на те, що рішення господарського суду м.Севастополя від 16 січня 2008 року станом на момент подачі позову в рамках даної справи не виконано, доступ до орендованих земельних ділянок не відновлений, товариство з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" звернулось до суду з даною позовною заявою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що сплачена орендна плата не може являтись збитками, оскільки вона є обов'язковим в силу Закону України „Про оренду землі" платежем, який справляється за право користування земельною ділянкою.

Проте з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується.

Згідно зі статтею 15 Закону України „Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 141 Земельного кодексу України чітко визначено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Тобто, як правомірно встановив господарський суд першої інстанції орендна плата є обов'язковим в силу Закону України „Про оренду землі" платежом, який справляється за право користування земельною ділянкою. Несплата орендної плати тягне за собою такої негативний для орендаря наслідок як припинення права користування земельною ділянкою.

Одночасно, відповідно до частини 2 статі 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Слід визнати, що грошова сума у розмірі 199194,20 грн. за своєю правовою природою є орендною платою лише у відносинах між Севастопольською міською радою - Орендодавцем земельних ділянок - та товариством з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" - їх Орендарем.

У відносинах між товариством з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" та Міністерством оборони Російської Федерації ця сума є реальними збитками, оскільки лише сплата орендних платежів давала можливість для орендаря уникнути такого негативного наслідку як припинення права користування земельною ділянкою.

Тобто, якщо використовувати термінологію статті 22 Цивільного кодексу України, у даних відносинах сплата орендних платежів - це втрати, які особа робила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Слід вказати також на те, що співпадання цих сум у розмірах не є підставою для висновку про єдність їх правової природи.

Відповідно до загальних (стаття 22 Цивільного кодексу України) та спеціальних (статті 224-226 Господарського кодексу України) приписів матеріального закону для застосування такої міри цивільної відповідальності, як відшкодування збитків, зацікавлена сторона (позивач) повинна довести наявність в діях або бездіяльності іншої сторони - відповідача - повного складу цивільного правопорушення, до складу якого входять:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано збитки, якщо заподіювач збитків не був уповноважений на такі дії;

- наявність збитків. Під збитками слід розуміти, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що збитки має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача;

- вина заподіювача збитків, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданих збитків покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Дослідивши спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне доведення повного складу цивільного правопорушення, наявність якого є підставою для відшкодування відповідачем завданих позивачеві збитків.

Так, доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджено факт неможливості користування товариством з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" спірними земельними ділянками саме з вини відповідачів.

Зокрема, задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" до Міністерства оборони Російської Федерації та військової частини 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту РФ у справі № 20-2/362, господарський суд міста Севастополя встановив, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 2440 від 22 жовтня 2007 року, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі, земельні ділянки по вул. Челнокова, 11 та 11-А площею 1,2635 га по всьому периметру огороджені парканом з кам'яних плит, по верхньому краю закріплений металевий дріт. Вказана огорожа прилягає впритул без будь-яких проміжків до огорожі військового містечка № 474 ЧФ РФ, доступ до орендованих товариством з обмеженою відповідальністю „Турстрой Сервіс" земельних ділянок можливий тільки через контрольно-перепускний пункт військового містечка № 474 ЧФ РФ.

На підставі встановлених обставин рішенням господарського суду м.Севастополя від 16 січня 2008 року у справі № 20-2/362 Міністерство оборони Російської Федерації та військова частину 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту РФ були зобов'язані усунути перешкоди у реалізації прав землекористувача на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Челнокова № 11 та м. Севастополь, вул. Челнокова № 11-А.

З листа відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції від 25 квітня 2012 року № 2/30/8-12/10574 вбачається, що станом на дату складання листа рішення господарського суду м.Севастополя від 16 січня 2008 року у справі № 20-2/362 не виконано.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Оскільки відсутні докази наявності у 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації повноважень виступати від імені Міністерства оборони Російської Федерації в даному спорі, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення заявленої суми з Міністерства оборони Російської Федерації.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 3 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18 грудня 2012 року у справі № 5020-614/2012 скасувати.

3. Прийняте нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (вул.Знаменка, 19, м. Москва, 119160, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" (вул. Маяковського, 8, Севастополь, 99011, ЄДРПОУ 31934869, відомості про рахунки відсутні) збитки в розмірі 199194,20 грн., судовий збір в розмірі 3984,00 грн.

4. Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Т.С. Видашенко

О.А.Латинін

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" (вул. Маяковського, 8, Севастополь, 99011).

2. Міністерство оборони Російської Федерації (вул.Знаменка, 19, м. Москва, 119160).

3. 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації (пр. Ген. Острякова, 6, Севастополь, 99007; вул. Советська, 4, Севастополь, 99050).