Ухвала

від 11.06.2014 по справі 5020-614/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2014 року Справа № 5020-614/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мачульського Г.М., суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Добролюбової Т.В., розглянувши заяву Міністерства оборони Російської Федерації про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі№ 5020-614/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" доМіністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації простягнення 199194,2 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення збитків в сумі 199194,2 грн, завданих неможливістю використовувати орендовані земельні ділянки за їх призначенням у зв'язку із створенням збоку відповідача перешкод у вигляді обмеженого доступу до ділянок.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 18.12.2012 у справі №5020-614/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 у справі №5020-614/2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" задоволено; рішення Господарського суду міста Севастополя від 18.12.2012 у справі №5020-614/2012 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Міністерства оборони Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" збитки в розмірі 199194,2 грн, судовий збір в розмірі 3984 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі №5020-614/2012 постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Міністерство оборони Російської Федерації звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі № 5020-614/2012, в якій просить: "Отменить постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 14 января 2014 года по делу №5020-614/2012, оставить в силе решение хозяйственного суда города Севастополя от 18 декабря 2012 года по делу № 5020-614/2012".

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 27.05.2009 у справі №8/425-08, мотивовано неоднаковим застосуванням норм матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 14.01.2014 у справі №5020-614/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення вимог щодо стягнення збитків, завданих неможливістю використовувати орендовані земельні ділянки за їх призначенням, у зв'язку із створенням з боку відповідача перешкод у вигляді обмеженого доступу до ділянок. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи стосовного того, що: у іншій господарській справі досліджено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, з якого вбачається, що по периметру земельної ділянки відповідача встановлено паркан з кам'яних плит, впритул до огорожі військового містечка, тому доступ до орендованих позивачем земельних ділянок можливий тільки через контрольно-перепускний пункт, що доводить неможливість користування позивачем спірними земельними ділянками та доводить наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення; природа заявлених до стягнення грошових коштів є збитками.

У постанові від 27.05.2009 у справі №8/425-08, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, в частині що стосується доводів заявника, погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо стягнення збитків, які складаються зі сплаченої позивачем орендної плати та податку з доходів фізичних осіб, оскільки ці платежі не є збитками в розумінні статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України та статті 156 Земельного кодексу України, а є виконанням позивачем його договірних зобов'язань за договорами оренди землі з власниками землі та виконанням вимог податкового законодавства, що не залежить від відповідача; також в рамках вказаної справи позивачем не доведено неправомірності дій відповідача.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах встановлених судом різних фактичних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Міністерству оборони Російської Федерації у допуску справи № 5020-614/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ.Мачульський Судді: С.Бакуліна Н.Волковицька К.Грейц Т.Добролюбова