Постанова

від 18.12.2012 по справі 48/452

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа№ 48/452

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Кулачок О.А.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

від прокуратури - Долгорук С.М.

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши Першого заступника прокурора Шевченківського

апеляційну скаргу району м. Києва

на рішення

господарського суду м. Києва

від 23.11.2011 року.

у справі № 48/452 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом Приватного підприємства "Глорія-РВ"

до Управління з питань комунального майна,

приватизації та підприємництва Шевченківської

районної у м. Києві ради

третя особа, яка не Головне управління комунальної власності м. Києва

заявляє самостійних виконавчого органу Київської міської ради (Кївської

вимог на предмет міської державної адміністрації)

спору на стороні

відповідача

про зобов'язання вчинити певні дії щодо нежитлового

приміщення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2011 року позовні вимоги приватного підприємства "Глорія-РВ" задоволено повністю.

Зобов'язано Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4; ідентифікаційний код 21532540) передати Приватному підприємству "Глорія-РВ" (04071, м. Київ, вул. Хореєва, 3-А; ідентифікаційний код 34818261) нежилі приміщення загальною площею 46,30 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 26/14-А, шляхом підписання з Приватним підприємством "Глорія-РВ" акту приймання-передачі відповідного майна. Видати наказ.

Стягнуто з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4; ідентифікаційний код 21532540) на користь Приватного підприємства "Глорія-РВ" (04071, м. Київ, вул. Хореєва, 3-А; ідентифікаційний код 34818261) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 48/452 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 18.12.2012 року представник третьої особи не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання колегією суддів відхилено, оскільки відповідач не позбавлений права наділяти повноваженнями на представництво своїх інтересів будь-якого працівника управління.

В судове засідання 18.12.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача, відповідача та третьої особи, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 25.11.2010 року між Управлінням (продавець) та Підприємством (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Шепелюк О.Г. (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність нежилі приміщення загальною площею 46,30 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 26/14-А і зобов'язується сплатити за них грошову суму, визначену цим договором.

Згідно з п. 1.7 Договору вказаний в цьому договорі об'єкт продажу продано за 194160,00 грн., в тому числі ПДВ становить 32360,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що передача об'єкта продажу продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі встановленого зразка, що підписуються сторонами у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкту продажу.

Обов'язки продавця передбачені розділом 6 Договору, до яких, зокрема, відноситься обов'язок передати покупцеві об'єкт продажу з усіма необхідними документами в строк, встановлений п. 6.1 Договору.

На виконання умов Договору позивач сплатив на рахунок відповідача вартість майна, передбачену п. 1.7 Договору, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 20.05.2011 р.

Листом №1-6/2011 від 10.06.2011 р. Підприємство звернулось до відповідача з проханням передати нежилі приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням Управлінням зобов'язання з передачі нежилих приміщень шляхом підписання акта приймання-передачі.

Договір є договором купівлі-продажу в процесі приватизації, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.1 Договору передбачена попередня оплата за майно у розмірі

194 160,00 грн., які сплачені позивачем 20.05.2011 р.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що передача об'єкта продажу продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі встановленого зразка, що підписуються сторонами у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкту продажу.

Враховуючи сплату позивачем коштів у визначеному п. 2.1 Договору розмірі 20.05.2011 р., то зобов'язання з передачі об'єкта приватизації мало бути виконане до 23.05.2011 р.

При цьому, слід зазначити, що позивачем самостійно було сплачено пеню згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 7.1 Договору (платіжне доручення №4 від 01.06.2011 р.).

Листом № 1-6/2011 від 10.06.2011 р. Підприємство звернулось до відповідача з проханням передати нежилі приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем передбаченого Договором платежу в повному обсязі та факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з передачі позивачу об'єкту приватизації шляхом підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Управлінням обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги Підприємства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що подання прокурором позовної заяви до суду про визнання незаконним та скасування рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 881 від 23.07.2010 року в частині приватизації нежилих приміщень по вул.. Рейтарській, 24/14 у м. Києві не звільняє відповідача від обов'язків передбачених договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 25.11.2010 року. Вказаний договір не розірваний та не визнаний недійсним.

Доводи наведені прокуратурою в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2011 року у справі № 48/452 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 48/452 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам, прокуратурі та третій особі.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 20.12.2012 року.