Постанова

від 20.12.2012 по справі 5006/18/40/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2012 р. справа №5006/18/40/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Лебеда О.М. за участю представників сторін: від позивача: Тютюніков Ю.Б., довіреність від 05.11.12р. від відповідача:Деркунський М.В., довіреність від 10.09.12р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуІнституту економіки промисловості Національної Академії Наук України, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. у справі№ 5006/18/40/2012 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Промбудмонтаж", м. Макіївка Донецької області до Інституту економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Пансіонату "Наука" Інституту економіки промисловості НАН України, м. Красний Лиман Донецької області про стягнення 28287,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.09.2012р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Промбудмонтаж", м. Макіївка Донецької області про стягнення 28287,00 грн.

Інститут економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що судом першої інстанції порушено ст.ст. 4-3, 33, 43, 69 Господарського процесуального кодексу України, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, які фактично позивачем не доведені, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Просив рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. у справі № 5006/18/40/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: оригінал договору побутового підряду від 09.04.2012р. між відповідачем по справі та Волковим А.М. з додатками; оригінал договору побутового підряду від 09.04.2012р. між відповідачем та Ткаченко М.О. з додатками; оригінал договору побутового підряду від 09.04.2012р. між відповідачем та Савченко В.І. з додатками; копію договору побутового підряду від 02.04.2012р. між відповідачем та Волковим А.М. з додатками; копію договору побутового підряду від 02.04.2012р. між відповідачем та Бондаренко К.М. з додатками; копію договору побутового підряду від 02.04.2012р. між відповідачем та Савченко В.І. з додатками; копію договору побутового підряду від 02.04.2012р. між відповідачем та Ткаченко М.О. з додатками, обґрунтовуючи тим, що в суд першої інстанції ці документи не могли бути надані, оскільки директор пансіонату знаходилась на лікарняному, а представник відповідача приймав участь в іншому судовому розгляді. Також пояснив, що на його думку ці договори підтверджують факт виконання робіт фізичними особами за вказаними договорами, а не позивачем по справі.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Проти задоволення клопотання представника відповідача заперечував.

Заявлене відповідачем клопотання про залучення додаткових доказів колегією суддів апеляційної інстанції задоволено.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2012 р. директор пансіонату „Наука" Ісламова Т.Ю. звернулась до позивача з листом № 5 в якому просила виконати ремонтні роботи, оплату яких гарантувала.

9 квітня 2012 р. між сторонами був укладений договір підряду № 5, відповідно до п. 1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту зовнішньої каналізації.

Договір підписаний директором пансіонату „Наука" Ісламовою Т.Ю. від імені Інституту Економіки Промисловості Національної Академії Наук України на підставі Статуту та довіреності № 127/105 від 01.02.2012р.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до 31.12.12р. (п. 3.1 договору.)

Строки виконання робіт з 11.04.2012р. до 25.04.2012 р. (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт за договором становить 28287,00 грн.

Передбачені договором роботи були позивачем виконані у повному обсязі, що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в від 25.04.2012р. на суму 28287,00 грн., який підписаний відповідачем без зауважень. Сторонами також була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 за квітень 2012 р. на суму 28287,00 грн.

Акт прийомки виконаних робіт ф. КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 за квітень 2012р. були підписані з посиланням на договір, підписи на договорі, акті та довідці скріплені печаткою пансіонату, тому суд першої інстанції встановив, що ці документи підписані уповноваженою особою, роботи були позивачем виконані належним чином і прийняті відповідачем. З цим висновком погоджується й судова колегія.

У пункті 5.2 договору сторони обумовили, що оплата за виконані об'єми робіт здійснюється Замовником у строк не пізніше 5 днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

Зобов'язання по оплаті робіт відповідачем не були виконані, в зв'язку із чим позивачем була направлена відповідачу вимога № 6-1 про сплату заборгованості за фактично виконані роботи за договором, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату боргу не довів, доказів належного виконання зобов'язань за договором суду не надав, у зв'язку з чим вимоги про стягнення боргу суд першої інстанції вірно визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином борг в сумі 28287,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відносно твердження представника відповідача стосовно того, що надані ним договори підряду на виконання робіт підтверджують факт виконання підрядних робіт фізичними особами, а не позивачем, судова колегія зазначає наступне.

Зі змісту додатково поданих договорів вбачається, що всі вони укладені з метою ремонту зовнішньої каналізації на об'єкті відповідача. Предметом спірного договору підряду № 5 від 09.04.12р. також є виконання робіт з ремонту зовнішньої каналізації (без будь-якої іншої конкретизації). З поданих представником відповідача договорів неможливо визначити, який саме об'єм робіт обумовили сторони при їх укладанні. Таким чином, надані договори не спростовують факту виконання робіт позивачем за договором підряду № 5 від 09.04.12р.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інституту економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2012 року по справі № 5006/18/40/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2012 року по справі № 5006/18/40/2012 -залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 7 примірників:

2-позивачу;

2-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС