Постанова

від 18.12.2012 по справі 13/103-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа№ 13/103-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Кулачок О.А.

за участю від позивача - Полонський А.В.

представників сторін: від відповідача -Пранципал О.С.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Металомонтажне об'єднання

"Київстальконструкція"

на рішення

господарського суду Київської області

від 23.07.2012 року.

у справі № 13/103-12 (суддя: Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"АМГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Металомонтажне об'єднання

"Київстальконструкція"

про стягнення 113 431, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.07.2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Металомонтажне об'єднання „Київстальконструкція" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7; код ЄДРПОУ 31704411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АМГРУП" (03680, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 27А; код ЄДРПОУ 36476684) 88200 (вісімдесят вісім тисяч двісті) грн. основної заборгованості, 6337 (шість тисяч триста тридцять сім) грн. 52 коп. пені, штраф в розмірі 17640 (сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн., 3% річних в сумі 1254 (тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн., а також судові витрати: 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 62 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Металомонтажне об'єднання „Київстальконструкція" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі № 13/103-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання відхилено колегією суддів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 020802 від 25.10.2011 р. ( далі -Договір).

Положеннями розділу 1. „Предмет договору" Договору зазначається:

- п. 1.1. Даний Договір визначає порядок взаємовідносин Сторін, які виникають між ними при виконанні його умов, а також при розрахунках за транспортно-експедиторські та інші, пов'язані з цим послуги;

- п. 1.2. Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує організацію перевезення вантажів Замовники, автомобільним, авіаційним, морським, залізничним видом транспорту, як територією України так і за її межами, а також надає інші, пов'язані з цим послуги, що передбачені умовами цього Договору.

Таким чином, уклавши Договір, між позивачем та відповідачем було досягнуто всіх істотних умов здійснення організації перевезень.

Так, на виконання умов Договору та домовленостей сторін, щодо надання позивачем послуг з організації перевезення вантажів відповідача територією України, умови яких відображені в заявках:

-№11 від 28.11.2011 року;

-№12 від 24.11.2011 року;

-№14 від 05.12.2011 року;

-№15 від 08.12.2011 року;

-№16 від 08.11.2011 року.

Позивачем, були встановлені відповідні цивільно-правові відносини з третіми особами (безпосередні виконавці - Перевізники) та в результаті чого були надані послуги з організації перевезення вантажів відповідача територією України. Загальна вартість послуг склала - 88200,00 грн.( вісімдесят вісім тисяч двісті гривень), а умови та докази здійснення організації перевезень підтверджуються відповідними заявками та товарно-транспортними накладними з відмітками вантажоотримувача про отримання вантажу (далі за текстом - ТТН):

- заявка - №11-490 від 28.11.2011 року, ТТН - 0013 від 29.11.2011 року;

- заявка - №11-486 від 24.11.2011 року, ТТН - 0012 від 26.11.2011 року;

- заявка - №11-503 від 05.12.2011 року, ТТН - 0017 від 06.12.2011 року;

- заявка - №12-512 від 08.12.2011року, ТТН -0018 від 09.12.2011 року ;

- заявка - №12-517 від 08.12.2011 року, ТТН - 0019 від 12.12.2011 року.

Наявність вищенаведених документів та відсутність будь-яких претензій зі сторони відповідача свідчить про належне виконання позивачем умов Договору та відповідних домовленостей сторін з організації перевезення вантажів.

В подальшому, після надання послуг, з метою отримання оплати за надані послуги позивач, враховуючи положення п.п. 6.5.1. Договору, надав відповідачу всі необхідні документи, але оплата відповідачем так і не відбулася до цього часу.

п.п. 6.5.1. Договору зазначено, що оплата за кожну окрему ТЕП проводиться замовником, шляхом безготівкової передоплати на рахунок експедитора в розмірі 100% її вартості, яка повинна бути здійсненна на протязі 2 (двох) банківських днів з дня отримання ним рахунку-фактури.

Експедитор, після надання послуг, направляє замовнику на підпис два примірника Акту здачі - приймання наданих послуг та підтверджуючі документи щодо надання послуг.

Доказом підтвердження передачі позивачем та отримання відповідачем всіх необхідних документів для оплати є оформлений сторонами 16 грудня 2011р. Реєстр передачі документів.

п. 6.6. Договору зазначено, що Акт здачі - приймання наданих послуг (далі за текстом -Акт) оформлюється експедитором та направляється замовнику. Замовник, який отримав Акт, повинен підписати його на протязі строку передбаченого підпунктами 6.5.2 та 6.5.3 цього Договору або надати мотивовану відмову від такого підписання. В разі ненадходження на адресу Експедитора, в обумовлені строки, такої мотивованої відмови, послуги вважаються наданими в повному обсязі без будь-яких зауважень.

Колегія суддів вважає, що за умови фактичного здійснення позивачем, на виконання Договору, послуг з організації перевезення вантажів територією України та відсутності підписаного між сторонами акту здачі-приймання наданих послуг суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем.

З вищевикладеного є очевидним те, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати послуг позивача, чим порушив його умови.

Станом на дату написання позовної заяви сума основної заборгованості відповідача за надані послуги складає 88200,00 грн.( вісімдесят вісім тисяч двісті гривень).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Постанова Верховного суду України від 27.04.2012 року).

Одночасно, ст. 61 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені Договором або Законом.

п. 7.6. Договору зазначено, що Замовник несе відповідальність за кожну добу прострочення в оплаті рахунків Експедитора в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату такого прострочення, а в разі, якщо таке прострочення триває більше ніж 10 (десять) банківських днів, додатково стягується штраф в розмірі 20% суми заборгованості.

У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Тобто між сторонами договору була додержана письмова форма угоди про неустойку.

Загальний розмір пені становить 6337,52 грн.

Загальний розмір штрафу - 17640,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 1254,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю „АМГРУП" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пошкодження позивачем вантажу при транспортуванні не може бути підставою для відмови в позові. Крім того, докази, що підтверджують пошкодження вантажу не засвідчені в установленому порядку.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 23.07.2012 року у справі № 13/103-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 13/103-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 20.12.2012 року.