Постанова

від 13.02.2013 по справі 13/103-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 13/103-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтажного об'єднання "Київстальконструкція" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у справігосподарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АМГРУП" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтажного об'єднання "Київстальконструкція" простягнення 113 431 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Полонський А.В. - директор; Бойко Ю.А. - дов. № 10 від 04.12.2012; від відповідача:Принципал О.С. - дов. № 5 від 31.10.2012

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.07.2012 господарського суду Київської області (суддя: Наріжний С.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтажного об'єднання "Київстальконструкція" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМГРУП" 88200,00 грн. основного боргу, 17640,00 грн. штрафу, 3% річних в сумі 1254,00 грн. та 2268,62 грн. судового збору.

Постановою від 18.12.2012 Київського апеляційного господарського суду (судді: Баранець О.М. - головуючий, Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 23.07.2012 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані наявністю належних доказів, які доводять факт порушення відповідачем вимог договору на транспортно-експедиторське обслуговування за № 020802 від 25.10.2011, а саме не здійснення оплати послуг після отримання акту здачі - приймання наданих послуг позивачем.

Не погоджуючись з судовими рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Металомонтажне об'єднання "Київстальконструкція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 25.10.2011 товариством з обмеженою відповідальністю "АМГРУП" (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Металомонтажне об'єднання "Київстальконструкція" (замовник) укладено договір № 020802 на транспортне експедиторське обслуговування (надалі - договір), відповідно до умов якого експедитор зобов'язується від свого імені та за рахунок замовника організовувати перевезення вантажів автомобільним, авіаційним, морським, залізничним видом транспорту, як територією України так і за її межами, а також надає інші, пов'язані з цим послуги, що передбачені умовами цього договору.

Пунктами 4.2 та 4.3 вищевказаного договору № 020802 сторони обумовили, що заявка на ТЕП подається замовником не менше ніж за 24 години при перевезеннях територією України, заявка повинна оформлюватися в письмовій формі, підписуватися уповноваженими особами та бути завірена печатками сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умови організації перевезення позивачем вантажів відповідача територією України відображені в заявках: №11 від 28.11.2011; №12 від 24.11.2011; №14 від 05.12.2011; №15 від 08.12.2011; №16 від 08.11.2011, за формою затвердженою додатком №1 до договору.

Господарські суди також встановили, що позивач за цивільно-правовими договорами з третіми особами надав послуги з організації перевезення вантажів відповідача територією України, загальна вартість яких склала 88 200, 00 грн. Здійснення організації перевезень підтверджуються відповідними заявками та товарно-транспортними накладними з відмітками вантажоотримувача про отримання вантажу: №11-490 від 28.11.2011; №11-486 від 24.11.2011; №11-503 від 05.12.2011; №12-512 від 08.12.2011; №12-517 від 08.12.2011.

За п.п. 6.5.1. та 6.6 договору оплата за кожну окрему ТЕП проводиться замовником, шляхом безготівкової передоплати на рахунок експедитора в розмірі 100% її вартості, яка повинна бути здійсненна на протязі 2 (двох) банківських днів з дня отримання ним рахунку-фактури. Акт здачі - приймання наданих послуг (далі за текстом -акт) оформлюється експедитором та направляється замовнику. Замовник, який отримав акт, повинен підписати його на протязі строку передбаченого підпунктами 6.5.2 та 6.5.3 цього договору або надати мотивовану відмову від такого підписання. В разі ненадходження на адресу експедитора, в обумовлені строки, такої мотивованої відмови, послуги вважаються наданими в повному обсязі без будь-яких зауважень.

Як встановлено господарськими судами, позивач всі документи для оплати передав відповідачу за реєстром передачі документів від 16.12.2011, однак відповідач послуги не оплатив.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.6. договору сторони визначили, що замовник несе відповідальність за кожну добу прострочення з оплати рахунків експедитора в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату такого прострочення, а в разі, якщо таке прострочення триває більше ніж 10 (десять) банківських днів, додатково стягується штраф в розмірі 20% суми заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не підтвердив відповідними доказами наявність обставин, на які він посилається.

Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111 5 , п.1 ст. 111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 18.12.2012 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 13/103-12 залишити без змін.

Головуючий В.С.Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга