Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а/0470/13543/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13543/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогою - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25 вересня 2012 року №0002331742 щодо податку на додану вартість.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2012 року позивачем отримано копію податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року за № 0002331742. Дане рішення було винесено на підставі акту перевірки № 124/17/2/НОМЕР_2 від 11.09.2012 року на суму 27 124 грн. 00 коп. за основним зобов'язанням і 5 556 грн. 25 коп. штрафних санкцій.

Порушення виявлено в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість при перевищенні граничного розміру 300 000 грн. 00 коп. Позивач стверджує, що ним своєчасно була подана заява для реєстрації платником ПДВ. По першій поданій ним заяві відповідачем було відмовлено в такій реєстрації. При поданні повторної заяви та отриманні свідоцтва платника ПДВ ним було отримано несвоєчасну реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 2 КАСУ, вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що перевіркою правильності визначення податку на додану вартість на підставі наданих ФОП ОСОБА_1 податкових накладних, книги обліку доходів та витрат, відомостей отриманих з Центральної бази даних, наданих до Західно-Донбаської ОДПІ декларацій з податку на додану вартість, договорів, укладених з контрагентами-замовниками ТОВ «Молочний Дім», актів виконаних робіт, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у сфері прибирання виробничих приміщень, надання послуг вантажно-розвантажувальних робіт та послуг відеоспостереження.

У період перевірки було встановлено, що платником податку у жовтні 2010 року перевищено обсяг виручки понад 300 тис. грн., при цьому перевищення склало 309 205,00 грн.

У зв'язку з перевищенням у жовтні 2010 року встановленного граничного розміру обсягу продажу понад 300 000 гривень ФОП ОСОБА_1 повинен у строки, визначені п.9.4 ст.9 Закону №168 зареєструватися платником податку на додану вартість.

Податкові зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011р. задекларовано ФОП ОСОБА_1 у березні 2011р. в розмірі 113306,69грн., ПДВ -22661,34грн.

В порушення вимог п.9.3, п.9.4 ст.9 Закону №168, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу у перевіряємому періоді встановлено заниження суми ПДВ в розмірі 27124грн.

27.01.2011 року Позивачем на адресу ЗД ОДПІ надано реєстраційну заяву №2645/10 платника податку на додану вартість, при цьому 01.02.2011 року ФОП ОСОБА_1 було подано заяву про відкликання заяви № 2645/10.

Тобто, на підставі заяви від 27.01.2011 року свідоцтво платника податку на додану вартість позивачу видано не було, оскільки він самостійно відмовився від даної заяви.

01.02.2011 року Позивачем знову на адресу ЗД ОДПІ надано реєстраційну заяву №3370/10 платника податку на додану вартість та 15.02.2011 року отримав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Тобто, посилання Позивача на той факт, що ним фактично своєчасно було подано заяву є необгрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що платник ПДВ ФОП ОСОБА_1 зареєстрований у Західно-Донбаській об'єднаній ДПІ 15.02.2011р. відповідно до вимог ст.180 Податкового кодексу.

Перевіркою правильності визначення податку на додану вартість на підставі наданих ФОП ОСОБА_1 податкових накладних, книги обліку доходів та витрат, відомостей отриманих з Центральної бази даних, наданих до Західно-Донбаської ОДПІ декларацій з податку на додану вартість, договорів, укладених з контрагентами-замовниками ТОВ «Молочний Дім», актів виконаних робіт, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у сфері прибирання виробничих приміщень, надання послуг вантажно-розвантажувальних робіт та послуг відеоспостереження.

Результати перевірки зафіксовано в акті перевірки № 124/17/2/НОМЕР_2 від 11.09.2012 року на підставі яких Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року за № 0002331742. на суму 27 124 грн. 00 коп. за основним зобов'язанням і 5 556 грн. 25 коп. штрафних санкцій.

У період перевірки було встановлено, що платником податку у жовтні 2010 року перевищено обсяг виручки понад 300 тис. грн., при цьому перевищення склало 309 205,00 грн.

У зв'язку з перевищенням у жовтні 2010 року встановленного граничного розміру обсягу продажу понад 300 000 гривень ФОП ОСОБА_1 повинен у строки, визначені п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діючого на момент спірних правовідносин) зареєструватися платником податку на додану вартість.

Згідно з вимогами пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на момент спірних правовідносин) № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі а тестом Закону № 168) особами, які підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку є платники податку у разі: «Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість)».

Відповідно до підпункту 9.3 статті 9 Закону №168 «Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).... Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом».

Пудпунктом 9.4 статтею 9 Закону №168 визначено «...Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом....

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату Цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Пунктом 10.1 статті 10 Закону №168 визначено що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Відповідно наданих документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надавались послуги протягом грудня 2010 року та січня 2011р. в розмірі 245396,03грн., які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а саме:

- грудень 2010р. -109428,00 грн.

- січень 2011р. - 135968,03 грн.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168 «Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт/ послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».

Перевіркою податкових декларацій по податку на додану вартість, податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надано ТОВ «Молочний Дім» послуг з вантажно-розвантажувальних робіт у січні - березні 2011р. на суму 444 091 грн. та задекларовано у березні 2011 року обсяги постачання (без податку на додану вартість) в розмірі 370076 грн., сума податку на додану вартість в розмірі 74 015 грн.

В ході перевірки первинних документів встановлено, що згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2011р. у січня 2011 року ФОП ОСОБА_1 надано послуг ТОВ «Молочний Дім» в розмірі 135968,03грн. (з ПДВ).

Таким чином, податкові зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011р. задекларовано ФОП ОСОБА_1 у березні 2011р. в розмірі 113306,69 грн., ПДВ -22661,34 грн.

За період з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 204709 гривень.

Пунктом 198.2 ст.198 встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було надано для перевірки податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи - виписки банків, які підтверджують право на податковий кредит з податку на додану вартість та задекларовані у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно наданих на перевірку первинних документів: актів виконаних робіт, податкових накладних, банківських документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з розрахункового рахунку 27.04.2011р. платіжним дорученням №6 перераховано КЗ «Павлоградська міська лікарня №1» (ЄДРПОУ 01987528) суму в розмірі 1206,10грн. з призначенням платежу «Оплата за мед.комісію зг.рах. №10 від 20.04.2011р., в т.ч. ПДВ 201,02грн.». Документів, що підтверджують виконання даних послуг, а саме: акт виконаних робіт з надання послуг по проходженню медкомісії та податкова накладна на перевірку не надано.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 завищено обсяги придбання на суму 1005 грн.

В порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, яка не підтверджена документально, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 201,00грн.

В порушення вимог п.9.3, п.9.4 ст.9 Закону №168, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу у перевіряємому періоді встановлено заниження суми ПДВ в розмірі 27124грн., в т.ч.:

грудень 2010р. - 22221 грн.;

січень 2011р. - 4702 грн.;

квітень 2011р. - 201 грн.

Стосовно реєстрації Позивача платником ПДВ суд зазначає наступне.

27.01.2011 року Позивачем на адресу ЗД ОДПІ надано реєстраційну заяву №2645/10 платника податку на додану вартість, при цьому 01.02.2011 року ФОП ОСОБА_1 було подано заяву про відкликання заяви № 2645/10.

Тобто, на підставі заяви від 27.01.2011 року свідоцтво платника податку на додану вартість позивачу видано не було, оскільки він самостійно відмовився від даної заяви.

01.02.2011 року Позивачем знову на адресу ЗД ОДПІ надано реєстраційну заяву №3370/10 платника податку на додану вартість та 15.02.2011 року отримав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Тобто, посилання Позивача на той факт, що ним фактично своєчасно було подано заяву є необгрунтованими.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відповідачем доведено суду правомірність підстав нарахування позивачу податкового зобов'язання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков