Постанова

від 25.03.2014 по справі 2а/0470/13543/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/35553/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі№ 2а/0470/13543/12 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року у справі № 2а/0470/13543/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм процесуального права, зокрема, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 183.2, 183.10 ст. 183, п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2011 року, складено акт № 124/17/2-2557819258 від 11.09.2012 року.

На підставі акта перевірки Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 року за № 0002331742 на суму 27 124,00 грн. за основним зобов'язанням та 5 556,25 грн. штрафних санкцій.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що платником податку у жовтні 2010 року перевищено обсяг виручки понад 300 тис. грн., при цьому перевищення склало 309 205,00 грн.

У зв'язку з перевищенням у жовтні 2010 року встановленого граничного розміру обсягу продажу понад 300 000,00 грн. позивач повинен у строки, визначені п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) зареєструватися платником податку на додану вартість.

Згідно із пп. 2.3.1 п. 2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, які підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку є платники податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 9.3 ст. 9 цього Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Підпунктом 9.4 статтею 9 вказаного Закону передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом першої інстанції встановлено, що з розрахункового рахунку 27.04.2011 року позивачем платіжним дорученням № 6 перераховано КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1» суму в розмірі 1 206,10грн. з призначенням платежу «Оплата за мед.комісію зг.рах. № 10 від 20.04.2011 року, в т.ч. ПДВ 201,02 грн.».

При цьому, судами встановлено, що документів, що підтверджують виконання даних послуг, а саме: акт виконаних робіт з надання послуг по проходженню медкомісії та податкова накладна на перевірку позивачем не надано.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, яка не підтверджена документально, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 201,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення вимог п. п. 9.3, 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у перевіряємому періоді позивачем занижено суми ПДВ в розмірі 27 124, 00 грн., в т.ч.: за грудень 2010 року - 22 221,00 грн.; січень 2011 року - 4 702,00 грн.; квітень 2011 року - 201,00 грн.

Оскільки позивачем не спростовано вказані обставини та не зазначено підстав скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення основного зобов'язання, позовні вимоги в цій частині є необгрнутованими.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком судів про правомірність нарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій в розмірі 5 556,25 грн.

Згідно із п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є порушення, які призвели до заниження податкових зобов'язань з ПДВ та які мали місце в наступних періодах: грудень 2010 року, січень 2011 року, квітень 2011 року.

За порушення, які допущені позивачем в січні 2011 року, донараховано ПДВ в сумі 4 702,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн., в квітні 2011 року - донараховано ПДВ в сумі 201,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн., що відповідає положенням п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

За порушення, яке мало місце в грудні 2010 року, донараховано податкових зобов'язань в сумі 22 221,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 555,25 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, про правомірність нарахування штрафних санкцій в розмірі 5 555,25 грн., оскільки податкові зобов'язання нараховано за грудень 2010 року.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартості» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно із пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, платник був зобов'язаний подати декларацію з ПДВ протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач повинен був подати декларацію за грудень 2010 року до 20 січня 2011 року та сплатити протягом наступних десяти днів.

Оскільки порушення платником мали місце в січні 2011 року, враховуючи п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за це порушення становить 1,00 грн.

Тобто, штрафні санкції за порушення позивачем за грудень 2010 року, січень та квітень 2011 року повинні становити сумарно 3,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в частині відмови в позові про скасування оскаржуваного повідомлення рішення щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 5 553,25 грн. підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 2а/0470/13543/12 скасувати в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.09.2012 року № 002331742 в сумі 5 553,25 грн. штрафних санкцій.

В цій частині прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.09.2012 року № 002331742 в частині 5 553,25 грн. штрафних санкцій.

В іншій частині Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 2а/0470/13543/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак