Постанова

від 05.12.2012 по справі 2а-894/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р. Справа № 103395/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

за участю секретаря - Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року по справі № 2а-894/12/1370 за позовом Громадської організації «Громадський осуд» до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Громадський осуд» звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Львівській області від 05.12.2011 року № 450-р, зобов'язати Головне управління юстиції у Львівській області зареєструвати зміни до статутних документів Громадської організації «Громадський осуд» що стосуються зміни назви Громадської організації «Громадський осуд» на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації змін до статуту Громадської організації «Громадський осуд» щодо зміни назви на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд», оскільки нова назва Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» узгоджується з вимогами чинного законодавства та відповідачу було подано всі необхідні документи, перелік яких передбачений Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Львівській області від 05.12.2011 року № 450-р. Зобов'язано Головне управління юстиції у Львівській області зареєструвати зміни до статутних документів Громадської організації «Громадський осуд», а саме зміни назви Громадської організації «Громадський осуд» на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд». Стягнуто з Державного бюджету України в користь Громадської організації «Громадський осуд» 32.49 грн. судового збору.

Відповідач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що аналогічна заява щодо внесення змін до статутних документів Громадської організації «Громадський осуд» подавалась до Головного управління юстиції у Львівській області 01.06.2011 року, яким було прийнято рішення про відмову в реєстрації таких змін. Вказане рішення було оскаржене до Львівського окружного адміністративного суду, яким було зроблено висновок про правомірність дій Головного управління юстиції у Львівській області та прийнято рішення про відмову в задоволені позову.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів того, що зміна назви Громадської організації «Громадський осуд» на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» не відповідає вимогам чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про неправомірність його дій щодо відмови у реєстрації змін до статутних документів.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Громадська організація «Громадський осуд» зареєстрована Головним управлінням юстиції у Львівській області 07.02.2011 року як місцева громадська організація, свідоцтво № 1529.

Загальними зборами Громадської організації «Громадський осуд» 05.05.2011 року прийнято рішення про зміну повної назви організації на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд».

Документи щодо реєстрації змін до статутних документів Громадської організації «Громадський осуд» надійшли до Головного управління юстиції у Львівській області 01.12.2011 року.

Головним управлінням юстиції у Львівській області проведено правову експертизу щодо відповідності законодавству України та Статуту Громадської організації «Громадський осуд» документів, поданих для взяття до відома інформації про реєстрацію змін до статутних документів та зроблено висновок про неможливість реєстрації зміни назви на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд».

Висновок обґрунтований тим, що Громадською організацією «Громадський осуд» не враховано зауважень щодо назви громадської організації, викладених в попередніх висновках, які послужили підставою для прийняття наказів від 13.05.2011 року № 184-р, від 03.06.2011 року № 204-р, які зводились до невідповідності зміненої назви меті діяльності громадської організації, визначеної її діючим Статутом, вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну службу».

На підставі вказаного висновку Головним управлінням юстиції у Львівській області видано наказ від 05.12.2011 року № 450-р, яким відмовлено в реєстрації змін до статутних документів Громадської організації «Громадський осуд».

Основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено виключний перелік спеціально уповноважених суб'єктів, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень. Такими суб'єктами є: органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, підрозділи внутрішньої безпеки митних органів, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 3 частини 6 статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що об'єднання громадян за їх згодою можуть брати участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках - у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» чітко визначені повноваження об'єднань громадян, їх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян в діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупційним правопорушенням. Така діяльність можлива за виключенням випадків, коли це віднесено законом до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. Зазначені суб'єкти мають право: 1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, зазначеним у статті 5 цього Закону, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості; 2) запитувати та одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про діяльність щодо запобігання і протидії корупції; 3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів державної влади; 4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання і протидії корупції; 5) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції; 6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання і протидії корупції; 7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання і протидії корупції; 8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що громадські організації наділені повноваженнями щодо виявлення корупції, однак, такі повноваження можуть бути реалізовані лише шляхом повідомлення про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, інших органів, зазначених у статті 5 цього Закону, керівництва та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості. Всі інші повноваження щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень належать до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів, до числа яких громадські організації не належать.

Крім цього, чинний Закон України «Про державну службу», який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, не містить положень, які б надавали громадським організаціям повноваження щодо виявлення професійної непридатності державних службовців.

Отже, зміна назви Громадської організації «Громадський осуд» на Громадська організація «Виявлення професійної непридатності чиновників та корупції «Громадський осуд», яка прямо інформує, що метою діяльності цієї громадської організації є виявлення професійної непридатності чиновників та корупції, суперечить нормам чинних Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу», а також меті діяльності Громадської організації «Громадський осуд», визначеній її Статутом, що в свою чергу свідчить про правомірність дій Головного управління юстиції щодо відмови в реєстрації зазначених змін до статуту Громадської організації «Громадський осуд».

Викладене свідчить, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року по справі № 2а-894/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Громадської організації «Громадський осуд» до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС