Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-51/10392-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/10392-2012 12.12.12

За позовом Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо"

про стягнення 43 580, 69 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Чинчин О.В.

Представники:

від позивача: Павлов В.Г.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" про стягнення боргу у розмірі 43 580, 69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані включенням позивача до реєстру вимог кредиторів Комерційного агропромислового банку «України», активи якого було передано в управління відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 17.10.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/10392-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.10.2012р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/10392-2012 -Пригунова А.Б. (головуюча), Бондарчук В.В. та Чинчин О.В.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду направлялись на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців адресу відповідача: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 та повернуті до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти про відсутність товариства з місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.12.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління Національного банку України від 29.02.2001 р. № 249 "Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" відкликано ліцензію та ініційовано процес ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

В газеті "Урядовий кур'єр" 19.07.2001 р. опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", ліквідатором якого призначено Державну госпрозрахункову установу "Агентство з питань банкрутства".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2001 р. у справі № 2/449 підтверджено правомірність застосування до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" процедури ліквідації та повноваження ліквідатора - Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства".

Листом №050-084/3123 від 10.06.02р. Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»повідомлено Санаторій профілакторій Південно-західної залізниці про визнання його кредиторських вимог в сумі 44013,21 грн.;

Судом встановлено, що частину коштів було перераховано кредитору в сумі 432,52 грн.

26.12.2008 р. за договором № ПД-Л-275 про передання в управління непроданих активів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" активи, наявні на балансі Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на дату укладення цього договору, були передані в управління Товариству з обмеженою відповідальність "Торнадо".

Пунктом 1.2 договору встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність "Торнадо" є довірчим власником отриманих в управління активів, до нього не перейшло право власності на ці активи.

За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальність "Торнадо" зобов'язалося вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (вигодонабувачів) відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів.

При цьому п. 1.1 договору визначено, що вигодонабувачами за договором є кредитори Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", які на дату підписання договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів та розрахунки з якими не проведені.

20.03.2012 р. між Санаторієм-профілакторієм станції Козятин Козятинської територіальної профспілкової організації Південно-Західної залізниці та Виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладено договір про відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальність "Торнадо" погашення боргу у розмірі 43 580, 69 грн., що залишився після ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

Листом № 07/518 від 27.03.2012 р. позивач повідомив відповідача про відступлення Виконавчій дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності права вимоги боргу Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у сумі 43 580, 69 грн.

При цьому, як вбачається з листа ліквідатора Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", вимоги Санаторію-профілакторію станції Козятин Козятинської територіальної профспілкової організації Південно-Західної залізниці до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" визнано у розмірі 44 013, 21 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний задовольнити його кредиторські вимоги, визнані ліквідатором Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявляти ліквідатору про свої вимоги до банку.

Законом України "Про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" було продовжено процедуру ліквідації банку "Україна" до 1 січня 2009 року для забезпечення легітимності повернення коштів кредиторам у сумі 821, 8 млн. гривень.

Процедура ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" в частині черговості задоволення вимог кредиторів до банку була встановлена Законом України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у третю чергу мали б задовольнятися вимоги фондів соціального страхування населення, зокрема, Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банків від 13 квітня 2009 року банк "Україна" був виключений з Державного реєстру банків у зв'язку із завершенням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Питання передачі непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі врегульовано Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369.

Так, згідно із п. 15.11 глави 15 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369 ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів, та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідовується, засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором).

При цьому, пунктом 15.12 Положення передбачено, що юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, не є універсальним правонаступником ліквідованого банку.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано та не надано суду доказів погашення кредиторських вимог позивача.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення 43 580, 69 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача погасити позивачу борг в сумі 43580,69 грн., суд відзначає, що фактично вказана вимога з своєю суттю є вимогою про стягнення 43580,69 грн., яка судом вже задоволена в межах розгляду даної справи. Так, обравши інший спосіб захисту, фактично позивач двічі намагається стягнути одну й ту саму суму, що, в свою чергу, суперечить нормам чинного законодавства України.

Тож, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача погасити позивачу борг в сумі 43580,69 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 код ЄДРПОУ 32377148), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 26076756) заборгованість у розмірі 43 580, 69 (сорок три тисячі п'ятсот вісімдесят грн. 69 коп.) грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Чинчин О.В.