Постанова

від 02.11.2006 по справі 6/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/271

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "02" листопада 2006 р.                                                                        справа №6/271                     

12 годин 40 хв., м. Чернігів                                          

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                            Блохіної Ж.В.

при секретарі                             Сороці Я.Є.,

за участю представників           

позивача:                                    не з”явився

відповідача:                               не з”явився

присутній прокурор:                 Козакова І.М.-прокурор відділу прокуратури Чернігівської

                                                    області, посвідчення № 93 від 20.12.2004р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Прокурора Коропського району в інтересах держави в особі   Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган –Коропський районний центр зайнятості), смт. Короп, вул. Горького, 4                                             

до                                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Хотинь”,

                                                 Коропський район, с. Радичів

про                                            стягнення 2298,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хотинь” (надалі –Відповідач) про стягнення 2298,12 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Від позивача та відповідача на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

 Вислухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:

·          ведуть реєстр платників страхових внесків;

·          провадять збір страхових внесків;

·          контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

·          представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону № 1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 28.03.2000 року за № 256600104.

Частиною 3 ст. 17 Закону № 1533 встановлено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески передбачений п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533.

Даний обов'язок відповідачем не виконано і, як підтверджується розрахунковою відомістю відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 півріччя 2006 року та розрахунком позивача, станом на 01.07.2006 року рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 13024,58 грн. за період з 01.10.2003р. по 31.06.2006р., з них 169,92 грн. –строк сплати яких не настав та 13024,58 грн. –недоїмка.

Із вказаної суми недоїмки 13024,58 грн. згідно з рішенням  господарського суду Чернігівської області від 07.02.2006р. у справі № 11/375/40 стягнуто з Відповідача 1698,62 грн. недоїмки; рішенням від 27.11.2003р. у справі № 3/310 стягнуто з Відповідача 2103 грн. недоїмки та рішенням від 12.05.2005р. по справі № 18/102 стягнуто з відповідача 6924,84 грн. недоїмки, що загалом становить 10726,46 грн. недоїмки.

Отже станом на 01.07.06 р. решта боргу становить 2298,12 грн.

Приписом частин 1 та 2 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

        П О С Т А Н О В И В:  

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хотинь” (Коропський район, с. Радичів, р/р 26044310013703 Ощадбанк, МФО 343080, код 30812711) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган –Коропський районний центр зайнятості) (смт. Короп, вул. Горького, 4, код 21406350) на р/р 37178972900207 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592 заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 638,37 грн., на р/р 37179971900207 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592  заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1659,75 грн.

       3. Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

          Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                      Ж.В. Блохіна