Постанова

від 15.11.2006 по справі 5/1693-28/295а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1693-28/295А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

15.11.06                                                                                           Справа№ 5/1693-28/295А

10 год. 20 хв.

За позовом: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів  

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгальянс”, м. Київ

до відповідача 2: Приватного підприємства „Львівсинтез”, м. Львів

про визнання недійсним  господарського зобов”язання

Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Кармелюк Т.Б. –головний державний податковий інспектор

Від відповідача 1: не з”явився   

Від відповідача 2: Гриценко С.І. –представник

          Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгальянс” та до Приватного підприємства „Львівсинтез” про визнання недійсним господарського зобов”язання на загальну суму 91 802,22 грн, яке виникло між ТзОВ “Торгальянс” та ПП „Львівсинтез” на підставі Договору № 25/с від 06.09.2004 року та про застосування наслідків, які передбачені ст. 208 Господарського кодексу України як при наявності наміру(умислу) у обох сторін та виконання зобов'язання обома сторонами, у вигляді стягнення всього одержаного ними за укладеним зобовязанням в дохід держави.

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду. Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 30.10.2006 року у зв'язку з хворобою судді Морозюка А.Я. справу № 5/1693-28/295А було передано для розгляду судді Левицькій НГ., розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 06.11.2006 року у зв'язку з виходом на роботу після хвороби судді Морозюка А.Я. справу № 5/1693-28/300А було передано для подальшого розгляду судді Морозюку А.Я.

          Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить визнати недійсним господарське зобов”язання на загальну суму 91 802,22 грн, яке виникло між ТзОВ “Торгальянс” та ПП „Львівсинтез” на підставі Договору № 25/с від 06.09.2004 року, та застосувати наслідки, які передбачені ст. 208 Господарського кодексу України як при наявності наміру(умислу) у обох сторін та виконання зобов'язання обома сторонами, а саме стягнути все одержане ними за укладеним зобовязанням в дохід держави.

          Відповідач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив,  позовні вимоги по суті не оспорив, витребуваних судом матеріалів не подав.

          Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому поясненні на позовну заяву від 18.10.2006 року, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в судовому засіданні представник відповідача 2 пояснив, що ст. 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи. Несплата (якщо вона мала місце) контрагентом (відповідачем 1) до бюджету ПДВ з операції з відповідачем 2 не може впливати на результати діяльності відповідача 2 і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. Крім цього, ні Законом України “Про систему оподаткування” ані жодним іншим нормативним актом для платника податків не передбачено обов”язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, в тому числі щодо зарахування до бюджету іншим платником податків сплаченого їм ПДВ у ціні поставлених товарів.

          Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, договір № 25/с від 06.09.2004 року, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ, податкові накладні, акти про надання послуг, квитанції до прибуткового касового ордера та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками позивача була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ПП “Львівсинтез” за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 76/23-0/19169204 від 21.03.2006 року.

          Відповідно до укладеного 06 вересня 2004 року між ТзОВ “Торгальянс” (Виконавець, відповідач 1) та ПП „Львівсинтез” (Замовник, відповідач 2) Договору № 25/с надання послуг, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов”язання по забезпеченню супроводження вантажів (товару), що належить Замовнику по території України.

          Відповідно до розділу 4 Договору, за виконання послуг, зазначених у договорі, Замовник сплачує виконавцю винагороду у сумі, що становить 7,5 % вартості вантажу (товару) Замовника. Оплата винагороди проводиться не пізніше 6 місяців з моменту надання послуг згідно актів виконаних робіт, що підписуються обома сторонами.

          Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгальянс” надано послуг ПП “Львівсинтез” на загальну суму 91 802 грн. 22 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами 2/с від 30.11.2004 року, 1/с від 31.01.2005 року, 2/с від 28.02.2005 року, 3/с від 31.03.2005 року, 4/с від 30.04.2005 року, 5/с від 31.05.2005 року, 6/с від 30.06.2005 року, 7/с від 31.07.2005 року, 8/с від 30.08.2005 року, 9/с від 31.09.2005 року, 10/с від 31.11.2005 року. На вказані послуги ТзОВ «Торгальянс»виписало для  ПП “Львівсинтез” податкові накладні (долучені відповідачем 2 до матеріалів справи) від тих-же дат, в тій-же кількості і на ті-ж суми, що й зазначені акти. Вартість послуг оплачена з боку ПП “Львівсинтез” повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера, які долучені відповідачем 2 до матеріалів справи.  

          Згідно інформації, наданої в листах ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.05.2006 року № 10540/7/15-2/0 та від 11.07.2006 року № 14665/7/15-2/0 підприємство ТзОВ “Торгальянс” (код 33058178) знаходиться на обліку в ДПІ Печерського району м. Києва з 27.07.2004 року, зареєстровано як платник ПДВ і.п.н. 330581726553 свідоцтво № 37662511 від 13.08.2004 року. Підприємство не звітує, останній звіт подано по податку на додану вартість –за жовтень 2005 року. В листі від 25.05.2006 року № 10540/7/15-2/0 також надано показники сум задекларованих податкових зобов'язань ТзОВ “Торгальянс” за період жовтень 2004 року-травень 2005 року, жовтень 2005 року.  

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов”язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов”язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням,  а  у разі  виконання  зобов”язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

          Господарське зобов”язання, яке виникло між ТзОВ “Торгальянс” та ПП „Львівсинтез” на підставі Договору № 25/с від 06.09.2004 року  згідно Актів 2/с від 30.11.2004 року, 1/с від 31.01.2005 року, 2/с від 28.02.2005 року, 3/с від 31.03.2005 року, 4/с від 30.04.2005 року, 5/с від 31.05.2005 року, 6/с від 30.06.2005 року, 7/с від 31.07.2005 року, 8/с від 30.08.2005 року, 9/с від 31.09.2005 року, 10/с від 31.11.2005 року на загальну суму 91 802 грн. 22 коп, спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 1 (ТзОВ “Торгальянс”).

          Зокрема, після здійснення фінансово-господарських операцій та надання вищезазначених  послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгальянс” виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно з ст.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) повинен був відобразити у деклараціях по податку на додану вартість та сплатити відповідну суму податку у встановлений Законом термін до державного бюджету України.

          Однак, згідно податкової накладної № 25 від 30.11.2004 року та Акту 2/с від 30.11.2004 року до договору 25-с від 06.09.2004 року, відповідачем 1 (ТзОВ “Торгальянс”) надано послуги ПП “Львівсинтез” по забезпеченню супроводження вантажу на загальну суму 22 045,20 грн., в т.ч. ПДВ 3 674,20 грн. В той же час згідно інформації, наданої листом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.05.2006 року № 10540/7/15-2/0, ТзОВ “Торгальянс” за листопад 2004 року подало звітність з нульовим показником, тобто суму ПДВ 3 674,20 грн до складу податкових зобов'язань не включило.

          Також згідно податкової накладної № 694/С-01 від 31.11.2005 року та Акту 10/с від 31.11.2005 року до договору № 25-с від 06.09.2004 року відповідачем 1 (ТзОВ “Торгальянс”) надано послуги ПП “Львівсинтез” по забезпеченню супроводження вантажу на загальну суму 10 208,1 грн. в т.ч. ПДВ 1 701,35 грн. В той же час згідно інформації, наданої листом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.05.2006 року № 10540/7/15-2/0, ТзОВ “Торгальянс”  останній звіт по ПДВ подало за жовтень 2005 року, тобто суму ПДВ 1 701,35 грн до складу податкових зобов'язань не включило.

          Окрім цього, в результаті порівняння даних, наведених на сторінках 11,12 та 13 Акту перевірки № 76/23-0/19169204 від 21.03.2006 року, та розміру задекларованих податкових зобов'язань ТзОВ “Торгальянс” згідно даних, наведених в листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.05.2006 року № 10540/7/15-2/0, вбачається, що задекларовані показники податкових зобовязань по ПДВ з боку ТзОВ “Торгальянс” в січні-травні 2005 року, жовтні 2005 року занижувалися.

Так, за січень 2005 року ТзОВ “Торгальянс” було задекларовано суму ПДВ 1569 грн, в той час як згідно Акту 1/с від 31.01.2005 року до договору № 25-с від 06.09.2004 року(та податкової накладної № 115/1 від 31.01.2005 року) сума ПДВ склала 1009,40 грн, а згідно Акту № 1/т від 31.01.2005 року до договору № 24 від 06.09.2004 року (див.стор.11 акту перевірки) сума ПДВ склала 1 514,12 грн. Тобто сумарно 1009,40 грн та 1 514,12 грн складають суму ПДВ 2523,52 грн за січень 2005 року, що є більшою від задекларованої ТзОВ  “Торгальянс” в січні 2005 року суми ПДВ 1569 грн.

Аналогічно, за лютий 2005 року сума ПДВ сумарно по актах по договору № 25-с від 06.09.2004 року та по договору  № 24 від 06.09.2004 року складає 3472,35 грн, а ТзОВ “Торгальянс” задекларовано за лютий 2005 року ПДВ 1638 грн.

Та –ж сама ситуація мала місце і в березні-травні 2005 року, жовтні 2005 року, тобто сумарно сума податкових зобов'язань по ПДВ, яка виникла по актах за відповідний місяць по договору № 25-с від 06.09.2004 року та по договору  № 24 від 06.09.2004 року, перевищує суму ПДВ, яка була задекларована  ТзОВ “Торгальянс”.

Таким чином, вищенаведені обставини підтверджують наявність наміру у відповідача 1 (ТзОВ “Торгальянс”) на приховування від оподаткування доходів.

Однак, матеріали справи не вказують на наявність наміру на порушення інтересів держави і суспільства з боку відповідача 2 –ПП “Львівсинтез”, оскільки невключення відповідачем 1 (ТзОВ “Торгальянс”) до складу своїх податкових зобов'язань сум ПДВ не є свідченням наміру відповідача 2 (ПП “Львівсинтез”) на приховування доходів від оподаткування.

           З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову, і визнає недійсним господарське зобов'язання на загальну суму 91 802,22 грн, яке виникло між ТзОВ “Торгальянс” та ПП „Львівсинтез” на підставі Договору № 25/с надання послуг від 06.09.2004 року згідно Актів 2/с від 30.11.2004 року, 1/с від 31.01.2005 року, 2/с від 28.02.2005 року, 3/с від 31.03.2005 року, 4/с від 30.04.2005 року, 5/с від 31.05.2005 року, 6/с від 30.06.2005 року, 7/с від 31.07.2005 року, 8/с від 30.08.2005 року, 9/с від 31.09.2005 року, 10/с від 31.11.2005 року, як таке що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру в однієї із сторін – ТзОВ “Торгальянс”. Також суд застосовує наслідки у вигляді стягнення з ТзОВ “Торгальянс” в доход держави 91 802 грн 22 коп  (належного ПП “Львівсинтез” на відшкодування виконаного).

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн. та 918,02 грн.) покладаються на відповідача 1(ТзОВ “Торгальянс”), так як спір виник з його вини.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

          ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним господарське зобов”язання на загальну суму 91 802 грн 22 коп, яке виникло між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгальянс”  та Приватним підприємством „Львівсинтез на підставі Договору № 25/с надання послуг від 06.09.2004 року згідно Актів 2/с від 30.11.2004 року, 1/с від 31.01.2005 року, 2/с від 28.02.2005 року, 3/с від 31.03.2005 року, 4/с від 30.04.2005 року, 5/с від 31.05.2005 року, 6/с від 30.06.2005 року, 7/с від 31.07.2005 року, 8/с від 30.08.2005 року, 9/с від 31.09.2005 року, 10/с від 31.11.2005 року.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгальянс” (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 33058178) в доход держави 91 802 грн 22 коп.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгальянс” (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 33058178)  в дохід державного бюджету України (р/р 31115095500006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) –  921 грн. 42 коп. –судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                    Суддя                                                                Морозюк А.Я.