Ухвала

від 10.12.2012 по справі 21/62-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" грудня 2012 р. Справа № 21/62-09

вх. № 1753/5-21

Суддя господарського суду: Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання: Івахненко І.Г.

за участю:

стягувача - Мітіна Н.О. за довіреністю № 3355 від 19.10.2012 р.

боржника - не з'явився

ДВС - не з'явився

розглянувши скаргу ТОВ "УПЕК Трейдинг" (вх. № 183 від 08.10.2012 р.) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області

по справі № 21/62-09 за позовом ТОВ "УПЕК Трейдинг", м. Харків

до ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", м. Ізюм

про стягнення 79141,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012 р. ТОВ "УПЕК Трейдинг" звернулося до суду зі скаргою (вх. № 183) на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області згідно якої просив суд:

- визнати дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09, виданого 08.05.2009 р., незаконними;

- зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області виділити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09, виданого 08.05.2009 р., про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" 78998,40 грн., 3% річних в сумі 142,85 грн., витрат на державне мито в сумі 791,41 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн., в окреме виконавче провадження;

- зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області поновити виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу господарського суду Харківської області та виконати його відповідно до законодавства.

В обґрунтування скарги скаржник вказував, що зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу було проведено на підставі того, що відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (ухвала господарського суду Харківської області по справі № Б-39/02-09 від 13.01.2009 р.). Проте, вимоги стягувача до боржника виникли 28.01.2009 р. (заявлені до суду 04.03.2009 р.), тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", датою якого є 13.01.2009 р. Отже, вимоги ТОВ "УПЕК Трейдинг" до ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" є поточною заборгованістю та не підпадають під дію мораторію.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 11.10.2012 р. скарга була прийнята до розгляду та розгляд скарги призначено на "20" листопада 2012 р. о 11:00.

Боржник, через канцелярію господарського суду 12.11.2012 р. за вх. № 4013, надав заперечення на скаргу, які господарським судом залучені до матеріалів справи. У наданих запереченнях боржник вказував, що скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Орган ДВС, через канцелярію господарського суду 14.11.2012 р. за вх. № 18756, надав заперечення на скаргу згідно яких просив суд відмовити в задоволенні скарги. Дані заперечення господарським судом залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 20.11.2012 р. розгляд скарги було відкладено на 04.12.2012 р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 04.12.2012 р. розгляд скарги було відкладено на 10.12.2012 р. о 10:00.

Представник стягувача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 10.12.2012 р. за вх. № Д1115/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Боржник та орган ДВС про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися.

Представник стягувача, через канцелярію господарського суду 06.12.2012 р. за вх. № 21193, надав клопотання про зміну найменування органу ДВС дії якого оскаржуються за скаргою на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, у зв'язку із реорганізацією підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області у відповідності до наказу Міністерства юстиції України № 549/5 від 10.04.2012 р. у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Господарський суд, розглянувши дане клопотання представника стягувача, вважав за необхідне його задовольнити та змінити найменування органу ДВС дії якого оскаржуються за скаргою з підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Представник стягувача, через канцелярію господарського суду 10.12.2012 р. за вх. № 21524, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копій постанов Вищого господарського суду України вказаних у клопотанні, яке господарським судом задовольняється та надані копії постанов Вищого господарського суду України судом залучаються до матеріалів справи.

Представник ДВС, через канцелярію господарського суду 21.11.2012 р. за вх. № 19211, надав доповнення до заперечень на скаргу, які господарським судом залучені до матеріалів справи. Згідно даних доповнень представник ДВС просив суд у задоволенні скарги відмовити. Також, в наданих доповненнях представник ДВС виклав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Також, представник ДВС, через канцелярію господарського суду 07.12.2012 р. за вх. № 21323, надав клопотання про розгляд скарги без його участі, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання представника ДВС про розгляд скарги без його участі, господарський суд вважав за необхідне їх задовольнити.

Представник стягувача у судовому засіданні вимоги за скаргою підтримав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника стягувача, встановив наступне.

На виконання рішення господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09 господарським судом Харківської області 08.05.2009 р. був виданий наказ по справі про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" 78998,40 грн., 3% річних в сумі 142,85 грн., витрат на державне мито в сумі 791,41 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

На підставі постанови про зупинення виконавчого провадження відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції від 21.07.2009 р. було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09 від 08.05.2009 р.

Згідно скарги скаржник вказує, що з часу зупинення виконавчого провадження і до цього часу органом ДВС ніяких дій відносно примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі від 08.05.2009 р. не проведено. 17.08.2012 р. до органу ДВС стягувач надіслав заяву вих. № 2592 щодо поновлення виконавчого провадження.

03.10.2012 р. стягувач отримав відповідь від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області № 10110/03-01/В-8 від 28.09.2012 р. в якій орган ДВС повідомляв стягувача, що в зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Харківської області по справі № Б-39/02-09 від 13 січня 2009 р. порушено справу про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", виконавче провадження було зупинено. Підставою для зупинення виконавчого провадження є те, що на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом (ухвала господарського суду Харківської області по справі № Б-39/02-09 від 13.01.2009 р.). Також, стягувача було повідомлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області знаходиться зведене виконавче провадження до складу якого входить і наказ по справі № 21/62-09, виданий 08.05.2009 р. господарським судом Харківської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 34 в редакції Закону України "Про виконавче провадження" до 09.03.2011 р.) обставинами, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

З наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що необхідною умовою зупинення виконавчого провадження є не лише порушення господарським судом справи про банкрутство боржника, а й поширення при цьому на вимогу стягувача дії мораторію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (стаття 12 цього Закону).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

З аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість - вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість - вимоги, що виникли після порушення справи.

При цьому, суд зазначає, що така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 червня 2012 року у справі № 14/181 та у постанові Вищого господарського суду України від 04 липня 2012 року у справі № 12/410.

Отже, враховуючи те, що 13.01.2009 р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а матеріалами справи підтверджено, що грошові вимоги стягувача до боржника виникли після відкриття процедури банкрутства боржника, господарський суд приходить до висновку, що зазначені вимоги у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є поточними.

Наведене свідчить про те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного в межах розгляду справи про банкрутство не поширюється на вимоги стягувача, оскільки термін виконання грошових зобов'язань за вимогами стягувача до боржника настав після введення мораторію.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що вимоги за скаргою є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09, виданого 08.05.2009 р., незаконними.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області виділити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09, виданого 08.05.2009 р., в окреме виконавче провадження.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 21/62-09, виданого 08.05.2009 р., та виконати його відповідно до законодавства.

Суддя Доленчук Д. О.