Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-5841/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-5841/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 18 грудня 2012 року           справа № 2а-5841/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Ферми ДАНАМ"  до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області  про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Ферми ДАНАМ" з адміністративним позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2008 року в сумі 862 759,00 грн., а також просить стягнути з Державного бюджету судовий збір, який був сплачений при поданні позовної заяви. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він сформував податковий кредит, визначив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та заявив її до відшкодування на свій розрахунковий рахунок у банку. За результатами перевірки декларації позивача податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, згідно з яким зменшив заявлену суму бюджетного відшкодування. У подальшому це податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано судом, постанова суду набрала законної сили в квітні 2010 року. Крім цього, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2012 року судові рішення були залишені без змін. Однак, не зважаючи на те, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування підтверджено судовими рішеннями, податковий орган припускається протиправної бездіяльності та не надає органам державної казначейської служби висновок про суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню на користь позивача. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду і просив суд стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України на його користь. Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу в письмовому провадженні. Представник Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в судове засідання не з'явився, заперечень не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в судове засідання не прибув,  проте надіслав  заперечення, в яких зазначив, що в нього відсутні підстави для виплати позивачу суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, оскільки він не отримував від органу податкової служби висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. Крім цього, просив розглядати справу без участі представника. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Дочірнє підприємство "Ферми ДАНАМ" є юридичною особою, що зареєстрована 23.09.1998 Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Миронівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість. Так, судом встановлено, що 20 лютого 2008 року  позивач подав до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 168 311,00 грн. 20 березня 2008 року  позивач подав відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 129 031,00 грн. 21 квітня 2008 року  Дочірнє підприємство "Ферми ДАНАМ" подало декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 217 637,00 грн. І 20 травня 2008 року  позивач подав до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 347 780,00 грн. З 30 липня 2008 року по 12 серпня 2008 року посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Ферми ДАНАМ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податкових деклараціях за січень, лютий, березень та квітень 2008 року. За результатами перевірки складено акт  № 202/23-1/30048738, на підставі якого  Кагарлицька об'єднана державна податкова інспекція в Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.08.2008 № 0005322301/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 862 759,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду. Постановою Господарського суду Київської області від 25.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року, в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Ферми ДАНАМ" до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2008 № 0005322301/0 позов задоволено у повному обсязі, зазначене податкове повідомлення рішення  скасовано. При цьому, суди дійшли висновку, що позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму 862 759,00 грн. Цю ж позицію судів ухвалою від 08.08.2012 року підтримав і Вищий адміністративний суд, залишивши Постанову Господарського суду Київської області від 25.09.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року без змін. В силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, обставини, що пов'язані з виникненням у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 862 759,00  грн., судом у даній справі не досліджувались, оскільки ці обставини встановлені постановою Господарського суду Київської області від 25.09.2008 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року, що набрали законної сили. На сьогоднішній день Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області припускається  бездіяльності та не надає органам державної казначейської служби висновок про суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню на користь позивача. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне. Спірні правовідносини виникли до 1 січня 2011 року регулювались діючими на час їх виникнення законами України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",  постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", а з 1 січня 2011 року в частині повноважень податкового органу - відповідними положеннями Податкового кодексу України. Пунктом 1.8  статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Відповідно до підпунктів 7.7.5 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Аналогічні за змістом норми закріплені у статті 200 Податкового кодексу України. Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналогічні норми містяться у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за січень, лютий, березень та квітень 2008 року в сумі 862 759,00 грн. і вчинив для цього усі передбачені законом дії, що підтверджується рішеннями судів, що набрали законної сили. За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача. Керуючись статтями  70, 71, 72, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -                                                      п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Ферми ДАНАМ" (код ЄДРПОУ 30048738)  бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2008 року в сумі 862 759 (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Ферми ДАНАМ" сплачений ним судовий збір у сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.