Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-10476/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р. (11:29) Справа №2а-10476/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - Герасименок Н.А., довіреність № б/н від 02.03.2012 року,

відповідача - Мирошніченко К.С., довіреність № 1/10-0 від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримгазбуд»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Кримгазбуд» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000042206 від 12.09.2012 року на загальну суму 458382,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Завозінвест», оскільки вказаний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 11.12.2012 року, на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест», оскільки вказаний правочин має ознаки нікчемності. Так, за наслідками перевірки ПП «Завозінвест» встановлено, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, до перевірки не були надані первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності. На думку відповідача, зазначене вище свідчить про здійснення господарських операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди контрагентам.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з довідкою ЄДРПОУ серії АА № 527562 (т.І а.с.13) Публічне акціонерне товариство «Кримгазбуд» зареєстроване в якості юридичної особи.

Відповідно до даних акту перевірки № 6010/22-06/03335681 від 28.08.2012 року позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі з 30.06.1991 року за № 91952.

Податковим органом 05.07.2012 року на адресу позивача було спрямовано письмовий запит № 3497/10/22-6 (т.І, а.с.176) про надання інформації та її документального підтвердження по господарським відносинам з ПП «Завозінвест» (ЄДРПОУ 36324058) за жовтень 2010 року.

Начальником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим 13.08.2012 року видано наказ № 1617 (т.І, а.с.177) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримгазбуд» з питань взаємовідносин з ПП «Завозінвест».

Повідомленням № 16922/22-6 (т.І, а.с.178) позивача сповіщено про проведення перевірки. Повідомлення отримане позивачем 15.08.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 9500012053415 (т.І, а.с.178 зворотній бік).

На підставі зазначеного вище, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим в період з 20.08.2012 року по 27.08.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Кримгазбуд» (ЄДРПОУ 03335681) з питань відносин з ПП «Завозінвест» (ЄДРПОУ 36324058) з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення у податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 6010/22-06/03335681 від 28.08.2012 року (т.І, а.с.49-57), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, ст.ст.215,216,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим по ланцюгу постачання ПП «Завозінвест» до реальних вигодонабувачів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року,

- відображення ПАТ «Кримгазбуд» у деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року взаємовідносин з ПП «Завозінвест»,

- факт реальності здійснення господарських операцій з урахуванням виду та обсягу документально не підтверджений,

- п.1.3 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижені показники суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 366706,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 366706,00 грн.

Згідно даних бази «Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року встановлені розбіжності між податковим кредитом ПАТ «Кримгазбуд» та податковими зобов'язаннями ПП «Завозінвест» всього в сумі 366706,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року у сумі 96484,00 грн., за листопад у сумі 36667,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 233555,00 грн. Відповідно інформації, викладеній в акті перевірки ПП «Завозінвест» № 101, основним видом господарської діяльності ПП «Завозінвест» є оптова торгівля паливом. Враховуючи висновки вказаного акту, ПП «Завозінвест» не знаходиться за місцем реєстрації, не має ні власних, ні орендованих складських, офісних приміщень, не має транспортних засобів, відсутність персоналу, до перевірки не надані первинні документи для підтвердження здійснення господарської діяльності.

Таким чином, вбачається проведення ПП «Завозінвест»транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема,у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

До перевірки ПАТ «Кримгазбуд» не надані документи, що встановлюють факт передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, інших документів, що засвідчують транспортування, зберігання та безпосередньо факт постачання (отримання) продукції (товарів, робіт,послуг).

У відповідності до вищезазначеного, діяльність ПАТ «Кримгазбуд» у жовтні-грудні 2010 року по операціям з ПП «Завозінвест» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отримання податкової вигоди.

Враховуючи вищенаведене, податковим органом зроблено висновок про те, що ПАТ «Кримгазбуд» неправомірно сформований від ПП «Завозінвест» податковий кредит у жовтні 2010 року у сумі 96484,00 грн., у листопаді 2010 року у сумі 36667,00 грн., у грудні 2010 року у сумі 233555,00 грн.

Згідно з відміткою на аркуші 9 акту № 6010/22-06/03335681 від 28.08.2012 року у зв'язку з неявкою посадових осіб ПАТ «Кримгазбуд» для підписання акту перевірки, було складено відповідний акт № 600/22-6 від 28.08.2012 року.

На підставі акту № 6010/22-06/03335681 від 28.08.2012 року, враховуючи виявлені під час перевірки позивача порушення, податковим органом 12.09.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422206 (т.І, а.с.47), в якому визначено суму грошового зобов'язання № 6010/22-06/03335681 від 28.08.2012 року з податку на додану вартість в сумі 458382,50 грн., у тому числі 366706,00 грн. за основним платежем та 91676,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0000422206 від 12.09.2012 року протиправним, позивачем було його оскаржено до адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність прийнятого відповідачем - суб'єктом владних повноважень рішення і встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи період, за який було проведено перевірку позивача (жовтень-грудень 2010 року), суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент вчинення порушення.

Як зазначалось судом вище, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань став факт облікування останнім у податковому та бухгалтерському обліку господарської операції, укладеної з ПП «Завозінвест», яка за висновками податкового органу є нікчемною.

Судом перевірено висновки щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, і встановлено наступне.

Між ВАТ «Кримгазбуд» (покупець) та ПП «Завозінвест» (продавець) 15.10.2010 року укладено договір № 56 купівлі-продажу (т.І, а.с.58-59). Відповідно до умов вказаного договору продавець продає, а покупець покупає та оплачує товар згідно з накладними (п.1.1. Договору).

На виконання умов вказаного договору ПП «Завозінвест» у період з жовтня по грудень 2010 року поставлено позивачу товар (труби металеві ГОСТ 10705-80) на загальну суму 2200234,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 471 від 20.12.2010 року, № 470 від 20.12.2010 року, № 438 від 16.11.2010 року та №00324 від 29.10.2012 року (т.І, а.с.,64,69,72,186).

За кожною поставкою товару на загальну суму 2200234,00грн. (з них ПДВ - 366706,00 грн.) постачальником ПП «Завозінвест» було виписано податкову накладну (т.І, а.с.66,71,75,187):

№ 1224 від 20.12.2010 року на суму 747750,00 грн., з них ПДВ - 124625,00 грн.,

№ 1223 від 20.12.2010 року на суму 653580,00 грн., з них ПДВ - 108930,00 грн.,

№ 1116 від 16.11.2010 року на суму 220000,00 грн., з них ПДВ - 36666,67 грн.,

№ 2910 від 29.10.2010 року на суму 578904,00 грн., з них ПДВ - 95484,00 грн.

Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ПП «Завозінвест» підтверджується наявними в матеріалах справи актами надходження товарів на склад ЦЗМ (центрально-заготівельної майстерні). Вказані акти (т.І, а.с.65,70,74) складені та підписані головним бухгалтером ВАТ «Кримгазбуд» ОСОБА_3, начальником виробничо-технічного відділу ОСОБА_4 та начальником центрально-заготівельної майстерні ОСОБА_5

Вказані особи перебувають у трудових відносинах з працедавцем ПАТ «Кримгазбуд» та прийняті на роботу згідно з наказами № 53к від 16.04.2009 року, № 22 від 02.04.2001 року та № 16-к від 04.02.1990 року (т.І, а.с.192-194).

Працівники ПАТ «Кримгазбуд» ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допитані судом в порядку ст.141 КАС України в якості свідків. Вказаними особами були надані усні показання, якими підтверджено факт отримання товарів від ПП «Завозінвест» у жовтні-грудні 2010 року, а також оприбуткування отриманого товару на складі підприємства.

Так, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3 пояснила, що була присутня під час отримання труб від ПП «Завозінвест» та відвантаженні їх на склад. Підрахунок отриманого товару не здійснювала.

Начальник центрально-заготівельної майстерні товариства ОСОБА_5 також зазначив про те, що був присутній при відвантаженні товару. Підрахунок труб вів вибірково.

Начальник виробничо-технічного відділу ОСОБА_4 пояснила, що не була присутня при відвантаженні труб. Її завдання полягало у переведенні одиниці виміру отриманого товару з тон у метри.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем було вказано на те, що у контрагента позивача відсутні товарно-транспортні засоби та персонал, що унеможливлює поставку товару за довго ром від 15.10.2010 року № 56.

Представником позивача з цього приводу були надані усні пояснення, згідно яких транспортування товару здійснювалось за допомогою транспортних засобів та трудових ресурсів ПАТ «Кримгазбуд».

На підтвердження цього позивачем була надана копія акту від 19.12.1997 року приймання-передачі державного майна Фондом Майна АР Крим Відкритому акціонерному товариству «Кримгазбуд» (т.І, а.с.198). Згідно з додатком до вказаного акту (т.І, а.с.199-203), ВАТ «Кримгазбуд» були передані на баланс, зокрема, транспортні засоби.

Перевезення товару (труб) від ПП «Завозінвест» до ВАТ «Кримгазбуд» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожніх листів із зазначенням маршруту «Сімферополь-Луганськ-Сімферополь» (т.І а.с.220-227, т.ІІ.а.с.223-226).

Таким чином, під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо неможливості транспортування товару за договором, укладеним між позивачем та ПП «Завозінвест» у зв'язку з відсутністю у останнього транспортних засобів.

Крім того, в ході розгляду справи підтверджено використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Завозінвест».

Поняття господарської діяльності на час вчинення досліджуваного судом правочину було закріплено у п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва, яким є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 527562 (т.І, а.с.13) основними видами діяльності ПАТ «Кримгазбуд» є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання (КВЕД 43.22), будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 42.21), діяльність у сфері архітектури (КВЕД 71.11), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах КВЕД 71.12).

Матеріали справи вказують на те, що товари (труби металеві ГОСТ 10705-80), отримані позивачем від ПП «Завозінвест», були використані ним у своїй господарській діяльності під час здійснення:

- будівельних робіт по об'єкту «Газифікація смт.Октябрьське Красногвардійського району АРК» згідно із договором № 20/276/0170 від 23.05.2011 року, укладеним з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (т.І, а.с.237-241),

- будівельних робіт по об'єкту «Газифікація с. Виноградне, с. Ленінське Ленінського району» згідно із договором № 73/328/0170 від 28.09.2011 року, укладеним з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (т.І, а.с.242-246),

- будівельних робіт по об'єкту «Газифікація мікрорайону компактного проживання депортованих громадян с.Новий Мир, с.Родникове Сімферопольського району. Перша черга» згідно із договором № 21 від 20.09.2010 року, укладеним з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (т.І, а.с.247-249),

- будівельних робіт по об'єкту «Газифікація частини с. Добре Сімферопольського району (права частина, парна сторона, вулиці Лісна, Весела, Зелена, Річна,Весняна, Фруктова, Ягідна, Комсомольська, Оріхова, Цвіточна, Пограничників, Центральна №38-128) згідно із договором № 5/6 від 16.07.2010 року, укладеним з добровільним об'єднанням громадян с. Добре (т.ІІ, а.с.16-18),

- будівельних робіт по об'єкту «Газифікація с. Войкове Ленінського району» за договором № 1/17 від 05.06.2008 року, укладеним з КРУ «УКС АРК по справам міжнаціональних відносин та депортованим громадянам».

Використання позивачем товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Завозінвест», під час здійснення перелічених вище будівельних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів.

В акті перевірки податковим органом було вказано на нікчемність правочину, укладеного між ПП «Завозінвест» та ВАТ «Кримгазбуд», також з тієї ознаки, що поставка труб не відноситься до видів діяльності контрагента за КВЕД, оскільки основним видом його діяльності є оптова торгівля паливом.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем було надано суду витяг від 23.10.2012 року з картки платника податків 36324058 з основними реєстраційними даними про нього (т.І, а.с.208). Згідно вказаного документу основним видом діяльності ПП «Завозінвест» є надання послуг перукарнями та салонами краси.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).

Розглянувши наданий відповідачем витяг з картки платника, суд дійшов висновку, що вказаний документ не відповідає ознакам належності та допустимості, у зв'язку з чим не може бути прийнятий судом як доказ у справі. Позиція суду обґрунтована тим, що даний документ не містить інформації про джерело його отримання (інформаційна база даних ДПС тощо), в документі також не зазначено про те, якій даті відповідають відомості, зазначені у ньому. Крім того, у документі відсутній повний перелік видів діяльності ПП «Завозінвест» за КВЕД, що не дає суду можливості зробити висновки щодо предмету доказування, а саме чи відповідає правочин, укладений між позивачем та ПП «Завозінвест», основним видам діяльності останнього.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності у правочині, укладеному між ВАТ «Кримгазбуд» та ПП «Завозінвест», оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлений на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Що стосується відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку вказаної господарської операції, то суд зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано доказів того, що документи, оформлені за наслідками господарської операції між позивачем та ПП «Завозінвест» (видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні) містять недостовірні дані.

Як зазначалось судом вище, суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест» позивачем було сформовано на підставі податкових накладних, виписаних останнім.

Судом перевірено вказані податкові накладні на відповідність вимогам законодавства та встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

З огляду на зазначене вище, суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 366706,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест».

У зв'язку з цим необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст. 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 000042206 від 12.09.2012 року таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 17.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 000042206 від 12.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримгазбуд» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.

З оригіналом згідно