Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-1670/7333/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7333/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - Денисенка В.В., Попенка Б.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2012 року позивач ПП "Об'єднання "Автолегпром" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0003441501/1701.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог пункту 138.1 статті 138, статті 139 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, сум, сплачених ТОВ "Стар Прайм". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ним та його контрагентом усі сторони значились існуючими суб'єктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 Господарського кодексу України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину порушення податкового законодавства, які не мали місця в господарській діяльності ПП "Об'єднання "Автолегпром". Крім того, вважає висновки податкового органа, викладені в акті перевірки, необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов укладених договорів та оформленими відповідно до вимог чинного законодавства первинними бухгалтерськими документами. Разом із тим, ПП "Об'єднання "Автолегпром" вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет наявності ознак фіктивності та сплати податкових зобов'язань своїх контрагентів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, сум вартості придбаних товарів/послуг від постачальника, діяльність якого має ряд ознак фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Об'єднання "Автолегпром" 24 червня 1993 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 13966595). Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем у період з 10 серпня 2012 року по 25 жовтня 2012 року проведено камеральну перевірку позивача податкової звітності з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року.

За результатами перевірки 26 жовтня 2012 року складено акт № 4430/15/121 (том І а.с. 11-14), в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 138.1 статті 138, статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Об'єднання "Автолегпром" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму в розмірі 19320,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 4057,00 грн.

На підставі акта перевірки від 26 жовтня 2012 року № 4430/15/121 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0003441501/1701 (том І а.с. 10), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 4057,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1014,25 грн.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 26 жовтня 2012 року № 4430/15/121 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходить за межі компетенції відповідача, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0003441501/1701.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 13 листопада 2012 року № 0003441501/1701, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, стали відомості про те, що діяльність контрагента позивача ТОВ "Стар Прайм" носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформовані за рахунок вказаного підприємства витрати позивача, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відповідачем правомірними не визнані.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Стар Прайм" (Постачальник) укладено договори поставки ТМЦ , належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно умов вказаних договорів Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, визначений Специфікаціями.

Реєстрами платіжних документів, які наявні в матеріалах справи, підтверджено, що на підставі рахунків-фактур позивач оплачував визначені у цих документах товари шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а на підставі накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, отримав ТМЦ у ТОВ "Стар Прайм".

Для документального оформлення угод з поставки ТМЦ ТОВ "Стар Прайм" складено податкові накладні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також враховано при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що партії товару, придбаного у ТОВ "Стар Прайм" за господарсько-правовими договорами не є небезпечними, габаритними чи такими, що мають значну масу чи об'єм, а тому суд погоджується з доводами позивача про відсутність необхідності для залучення перевізника для доставки товару від Постачальника Покупцю та вважає розумними доводи щодо здійснення транспортування власним транспортом без оформлення спеціальної транспортної документації. На підтвердження факту перебування у власності ПП "Об'єднання "Автолегпром" автомобільного транспорту позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (том І а.с. 222), факт здійснення перевезень ТМЦ від ТОВ "Стар Прайм" транспортом позивача підтверджується належним чином оформленими подорожніми листами, копії яких наявні в матеріалах справи (том І а.с. 223-227) та звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, а також відповідними посвідченнями про відрядження (том І а.с. 228-240).

Оприбуткування товару на підприємстві позивача підтверджується заборними картками (том ІІ а.с. 1-6), матеріальними звітами (том ІІ).

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується договорами, накладними, видатковими та податковими накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, реєстрами платіжних документів, прибутковими ордерами, документами, що підтверджують наявність у позивача власного автомобільного транспорту та його використання для здійснення відповідних відряджень з метою доставки ТМЦ, придбаних у ТОВ "Стар Прайм" в зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання ТМЦ у ТОВ "Стар Прайм" реальним. Судом встановлено, що вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних договорів між позивачем та ТОВ "Стар Прайм", що стала підставою для формування витрат позивача, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у ТОВ "Стар Прайм" товар у власній господарській діяльності шляхом використання його для виготовлення власної продукції, яка в подальшому реалізовувалась підприємством іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується актами списання матеріалів, відомостями руху готової продукції, відомостями реалізації готової продукції (том ІІ), платіжними документами та іншими документами бухгалтерського обліку, що наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ТОВ "Стар Прайм" на момент укладення договорів, складення податкових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, а також виконання взятих на себе зобов'язань за господарсько-правовими договорами з поставки ТМЦ позивачу, був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи, оформлені належним чином, з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентом позивача з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ПП "Об'єднання "Автолегпром".

Згідно вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих товарів є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних та первинних документів бухгалтерського обліку від свого контрагента на підтвердження підстав включення до складу витрат сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності Позивача та беручи до уваги вимоги підпункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, суд погоджується із правомірністю віднесення Позивачем до складу витрат сум за господарськими операціями з ТОВ "Стар Прайм".

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого суд має всі підстави вважати, що відповідачем необґрунтовано донараховано Позивачеві зобов'язань з податку на прибуток та штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 13 листопада 2012 року № 0003441501/1701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" (ідентифікаційний код 13966595) витрати зі сплати судового збору в розмірі 112 (сто дванадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова