Постанова

від 05.12.2012 по справі 2а-15762/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2012 року № 2а-15762/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алона" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003402250/17665 від 12.11.2012 за участю:

представника позивача: Петлицького Я.А. (довіреність б/н від 19.10.2012)

представника позивача: Матяш С.В. (довіреність б/н від 19.10.2012)

представника відповідача: Блажко Н.С. (довіреність № 52 від 30.05.2012)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.12.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алона" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003402250/17665 від 12.11.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної перевірки з питань фінансово - господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Росар - Трейд" за період 4 квартал 2011 року. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток є визнання податковим органом операцій з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) по угодах укладених між позивачем та ТОВ «Росар- Трейд»такими, що порушують частини першу, п'яту статті 203, частини першу, другу статті 215, статтю 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «Росар- Трейд»дійсно було укладено договір поставки № 036 від 01.03.2011, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було поставлено товар, використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ТОВ "Метро Кеш енд Кері України", а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 05.12.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 05.12.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представниками підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 5059/2205/33993821 від 19.10.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представниками відповідача не наведено.

У судовому засіданні 05.12.2012 представники відповідача заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 18.10.2012 по 19.10.2012 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Алона" з питань фінансово - господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Росар Трейд" за період 4 квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 236 676,9 грн. за 2011 рік.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 4 квартал 2011 року встановлено завищення на загальну суму 1029030,00 грн.

ТОВ "Алона" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 5 095 894,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період 4 квартал 2011 року (витрати за 3 квартал 2011 року включені в 4 квартал 2011 року) встановлено завищення на загальну суму 1029030,00 грн.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 437/22-3/37194012 від 26.03.2011 про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Росар Трейд»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2011 року встановлено, що згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2011 року, поданої ТОВ «Росар Трейд»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ «Росар- Трейд»мало взаємовідносини з ПП «СОЧІ-М».

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «СОЧІ-М», №148/18/35587325 від 24.11.2011 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень 2011 року відповідно до якого:

- ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова складено висновок № 16 від 24.11.2011 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «СОЧІ-М»згідно з яким в ході відпрацювання місцезнаходження підприємства було встановлено, що воно за юридичною адресою не знаходиться, про що складені довідку № 3899 від 14.11.2011 про не встановлення місцезнаходження;

- 18.11.2011 співробітниками ВПМ Феодосійської МДПІ був опитаний громадянин ОСОБА_5, який значиться як директор підприємства, який пояснив, що до ПП «СОЧІ-М»відношення не має;

- 18.11.2011 співробітниками ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова була опитана громадянка ОСОБА_6, яка значиться, як головний бухгалтер підприємства, яка пояснила, що відношення до ПП «СОЧІ-М»не має;

- згідно висновку експертного дослідження № 299 від 08.12.2011 підписи на податковій звітності ПП «Сочі М»за вересень 2011 року виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою;

- 09.12.2012 підприємству ПП «Сочі М»було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) за період 4 квартал 2011 року, які підпадають під визначення до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України угод укладених між ТОВ "Алона" та ТОВ «Росар- Трейд», з огляду на що операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Алона" порушують частини першу, п'яту статті 203, частини першу, другу статті 215, статтю 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

За результатами перевірки складено акт № 5059/2205/33993821 від 19.10.2012.

01.11.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алона" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом № 1696/10/22-БО6 від 08.11.2012 повідомлено про те, що вимогу про перегляд висновків за актом перевірки залишено без задоволення.

12.11.2012 на підставі акта перевірки № 5059/2205/33993821 від 19.10.2012 було прийнято податкове повідомлення- рішення №0003402250/17665, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 236676,9 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алона" не погоджуюсь з податковим повідомленням - рішенням №0003402250/17665 від 12.11.2012 вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Росар- Трейд»реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Росар- Трейд»за договором поставки № 036 від 01.03.2011.

Факт поставки товару за зазначеним договором підтверджується рахунками - фактурами № 0841 від 02.09.2011, № 0844 від 05.09.2011, № 0851 від 07.09.2011, видатковими накладними № 0901 від 02.09.2011, № 0904 від 05.09.2011, № 0906 від 07.09.2011, копії яких наявні в матеріалах справи.

У подальшому отриманий від ТОВ «Росар- Трейд»за договором поставки № 036 від 01.03.2011 товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки товарів та надання послуг № 21887 від 01.01.2010 з додатками, товарними накладними, податковими накладними та транспортними накладними.

Транспортування та зберігання товару, а саме, взуття отриманого позивачем від ТОВ «Росар-Трейд»здійснювалося на підставі, наявного в матеріалах справи, договору про надання комплексних логістичних послуг № 021-09 від 01.06.2009, укладеного між ТОВ «АЛОНА»та ТОВ «УВК Україна». Про виконання домовленостей досягнутих у вказаному договорі, свідчать: картка Клієнта за вересень 2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УВЦ-0000006088 від 30.09.2011, рахунок-фактура № 3612 від 30.09.2011, платіжне доручення № 198 від 25.10.2011 та виписка по рахунках за період з 25.10.2011 року по 25.10.2011.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Росар-Трейд»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «Росар-Трейд»не сплачувало податок на прибуток з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд»за договором поставки № 036 від 01.03.2011.

Необґрунтованість посилань відповідача на акти № 437/22-3/37194012 від 26.03.2011 та №148/18/35587325 від 24.11.2011, зумовлюється тим, що відповідачем не наведено жодних доказів на обґрунтування того, що товар, поставка якого здійснювалась за договором поставки № 036 від 01.03.2011 мав бути отриманий ТОВ «Росар-Трейд»від ПП «СОЧІ-М», як і доказів того, що ПП «СОЧІ-М»має будь - яке відношення до фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд», у той час, як фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд»при складанні зазначених акті не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження нікчемності договору укладеного позивачем з ТОВ «Росар-Трейд»та на спростування реальності та товарності укладених з ним договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд»за договором поставки № 036 від 01.03.2011 мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 150.1 та 150.2 статті 150 Податкового кодексу України, встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд»за договором поставки № 036 від 01.03.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «Росар-Трейд»та на перенесення від'ємного значення податку на прибуток, яке утворилось в наслідок понесення витрат за зазначеними операціями в ІІІ кварталі 2011 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у IV кварталі 2011 року.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003402250/17665 від 12.11.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Оскільки позовна вимога щодо покладення на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2146,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алона" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003402250/17665 від 12.11.2012. - задовольнити частково .

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби №0003402250/17665 від 12.11.2012.

3.У задоволенні позовних вимог в частині покладення на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алона" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2012