Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-15762/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15762/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алона» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алона» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у період, який перевірявся, з ТОВ «Росар-Трейд» дійсно було укладено договір поставки № 036 від 01.03.2011 року, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було поставлено товар, використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ТОВ "Метро Кеш енд Кері України", а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року задоволено вказаний вище позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби № 0003402250/17665 від 12.11.2012 року. У задоволенні позовних вимог в частині покладення на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

В період з 18.10.2012 року по 19.10.2012 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Алона" з питань фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Росар Трейд" за період 4 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 5059/2205/33993821 від 19.10.2012 року, за змістом якого перевіркою встановлено порушення пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 236676,9 грн. за 2011 рік.

Такий висновок податковим органом обґрунтовано тим, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 4 квартал 2011 року встановлено завищення на загальну суму 1029030,00 грн.

ТОВ "Алона" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 5095894,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період 4 квартал 2011 року (витрати за 3 квартал 2011 року включені в 4 квартал 2011 року) встановлено завищення на загальну суму 1029030,00 грн.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 437/22-3/37194012 від 26.03.2011 року про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Росар Трейд» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2011 року встановлено, що згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2011 року, поданої ТОВ «Росар Трейд»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ «Росар- Трейд» мало взаємовідносини з ПП «Сочі-М».

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Сочі-М», № 148/18/35587325 від 24.11.2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень 2011 року відповідно до якого ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова складено висновок № 16 від 24.11.2011 року щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Сочі-М», згідно з яким в ході відпрацювання місцезнаходження підприємства було встановлено, що воно за юридичною адресою не знаходиться, про що складені довідку № 3899 від 14.11.2011 року про не встановлення місцезнаходження; 18.11.2011 року співробітниками ВПМ Феодосійської МДПІ був опитаний громадянин, який значиться як директор підприємства, який пояснив, що до ПП «Сочі-М» відношення не має; 18.11.2011 року співробітниками ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова була опитана громадянка, яка значиться, як головний бухгалтер підприємства, яка пояснила, що відношення до ПП «Сочі-М» не має; згідно висновку експертного дослідження № 299 від 08.12.2011 року підписи на податковій звітності ПП «Сочі М» за вересень 2011 року виконані не цим громадянином, а іншою особою; 09.12.2012 року підприємству ПП «Сочі М» було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) за період 4 квартал 2011 року, які підпадають під визначення до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України угод укладених між ТОВ "Алона" та ТОВ «Росар- Трейд», з огляду на що операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Алона" порушують частини першу, п'яту статті 203, частини першу, другу статті 215, статтю 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

01.11.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алона" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом № 1696/10/22-БО6 від 08.11.2012 року повідомлено про те, що вимогу про перегляд висновків за актом перевірки залишено без задоволення.

12.11.2012 року на підставі висновків акта перевірки № 5059/2205/33993821 від 19.10.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003402250/17665, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 236676,9 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алона" не погоджуюсь з податковим повідомленням-рішенням № 0003402250/17665 від 12.11.2012 року вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позов в цій частині є обґрунтованим та підтверджений належними та допустимими доказами.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Росар- Трейд» реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.

При цьому, враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Судом першої інстанції було встановлено, що в період, який перевірявся податковим органом, позивач мав правовідносини з ТОВ «Росар- Трейд» за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року.

Факт поставки товару за зазначеним договором підтверджується рахунками-фактурами № 0841 від 02.09.2011 року, № 0844 від 05.09.2011 року, № 0851 від 07.09.2011 року, видатковими накладними № 0901 від 02.09.2011 року, № 0904 від 05.09.2011 року, № 0906 від 07.09.2011 року.

У подальшому отриманий від ТОВ «Росар- Трейд» за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки товарів та надання послуг № 21887 від 01.01.2010 року з додатками, товарними накладними, податковими накладними та транспортними накладними.

Транспортування та зберігання товару, а саме: взуття отриманого позивачем від ТОВ «Росар-Трейд». здійснювалося на підставі наявного в матеріалах справи договору про надання комплексних логістичних послуг № 021-09 від 01.06.2009 року, укладеного між ТОВ «Алона» та ТОВ «УВК Україна». Про виконання домовленостей досягнутих у вказаному договорі, свідчать: картка Клієнта за вересень 2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УВЦ-0000006088 від 30.09.2011 року, рахунок-фактура № 3612 від 30.09.2011 року, платіжне доручення № 198 від 25.10.2011 року та виписка по рахунках за період з 25.10.2011 року по 25.10.2011 року.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та надані ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Росар-Трейд» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «Росар-Трейд» не сплачувало податок на прибуток з вказаних операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд» за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року.

Необґрунтованість посилань відповідача на акти № 437/22-3/37194012 від 26.03.2011 року та №148/18/35587325 від 24.11.2011 року зумовлюється тим, що відповідачем не наведено доказів на обґрунтування того, що товар, поставка якого здійснювалась за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року мав бути отриманий ТОВ «Росар-Трейд» від ПП «Сочі-М», як і доказів того, що ПП «Сочі-М» має відношення до фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд», у той час, як фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд» при складанні зазначених актів не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження нікчемності договору укладеного позивачем з ТОВ «Росар-Трейд» та на спростування реальності та товарності укладених з ним договору відповідачем не надано, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд» за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 150.1 та 150.2 статті 150 Податкового кодексу України, встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції було встановлено реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд» за договором поставки № 036 від 01.03.2011 року, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача було право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «Росар-Трейд» та на перенесення від'ємного значення податку на прибуток, яке утворилось в наслідок понесення витрат за зазначеними операціями в ІІІ кварталі 2011 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у IV кварталі 2011 року.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003402250/17665 від 12.11.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.