Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а-15770/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2012 року 12:00 № 2а-15770/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.06.2012р., за участю:

позивача -Гусар Д.В.

відповідач -Калашнікова О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.06.2012р. №0003582230.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Френдс Продакшн»за результатами якої 08.06.2012р. складено акт №544/22-30/36412827 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Фільм Телевіжи Технолоджі»(код ЄДРПОУ 33597071) за серпень 2011 року, з ТОВ «Гранд -Профіт»(код ЄДРПОУ 37416275) за серпень 2011 року, з ТОВ «Компанія «Вілеон»(код ЄДРПОУ 37770914) за грудень 2011 року та січень 2012 року (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України. правочини здійснені між позивачем та ТОВ «Гранд -Профіт»на загальну суму 384000грн., в тому числі ПДВ 64000грн., з ТОВ «Компанія «Вілеон»за грудень 2011 року -січень 2012 року на загальну суму 3964440грн., в тому числі ПДВ 660740грн. є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2 статті 198, п. 198.3 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд -Профіт»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 64000грн., в тому числі за серпень 2011 року на 64000грн., з ТОВ «Компанія «Вілеон»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 660740грн., в тому числі за грудень 2011 року на 509400грн., за січень 2012 року на 151340грн., в результаті чого занижено ПДВ до сплати на загальну суму 724740грн., в тому числі за серпень 2011 року на 64000грн., за грудень 2011 року на 509400грн., за січень 2012 року на 151340грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 21.06.2012р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0003582230, яким за порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2 статті 198, п. 198.3 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 905 925грн., в тому числі основний платіж -724 740грн. та штрафні санкції в розмірі 181 185грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Френдс Продакшн»(Замовник) та ТОВ «Гранд Профіт»(Виконавець, в особі директора ОСОБА_4, код за ЄДРПОУ 37416275) укладено договір №23/08 від 23.08.2011, згідно умов якого Виконавець зобов'язується надавати послуги з організації та забезпечення знімального процесу аудіовізуального твору-телевізійної передачі під умовною назвою «Шоу №1», зйомки якого будуть проходити в зйомочному павільйоні за адресою: по бульвару І. Лепсе, 16 у м. Києві для здійснення «Замовником»різноманітних заходів в сфері шоу-бізнесу в період з 23 серпня 2011 року по 06 грудня 2011 року включно.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Гранд Профіт»виписано податкову накладу №07 від 25.08.2011р. на суму 320 000грн., в том числі ПДВ 64 000грн.

Позивачем включено суму ПДВ до складу податкового кредиту за серпень 2011 року в розмірі 64 000грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.12.2011р. №946/23-07/37416275 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гранд Профіт»щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Граньстройінвест»(ЄДРПОУ 37649152) за серпень 2011 року, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Гранд Профіт»податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з позивачем за серпень 2011 року на суму 64 000грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Остання податкова звітність з ПДВ подана товариством за листопад 2011 року. З податку на прибуток подана за серпень 2011 року.

ТОВ «Френдс Продакшн»(Замовник) та ТОВ «Компанія «Вілеон»(Виконавець, в особі директора ОСОБА_3, код за ЄДРПОУ 37770914) уклали договір №22/11/11 від 22.11.2011, згідно умов якого Виконавець зобов'язується виконувати роботи та надавати послуги у сфері телеіндустрії під час виробництва (зйомок) телевізійних передач.

ТОВ «Компанія «Вілеон»виписані наступні податкові накладні: №121 від 29.12.2011р. на суму 417 000грн., в тому числі ПДВ 83 400грн.; №122 від 29.12.2011р. на суму 407 000грн., в тому числі ПДВ 81 400грн.; №123 від 29.12.2011р. на суму 443 500грн., в тому числі ПДВ 88 700грн.; №124 від 29.12.2011р. на суму 456 500грн., в тому числі ПДВ 91 300грн.; №125 від 29.12.2011р. на суму 433 400грн., в тому числі ПДВ 86 680грн.; №126 від 29.12.2011р. на суму 389 600грн., в тому числі ПДВ 77 920грн.; №698 від 31.01.2012р. на суму 384 300грн., в тому числі ПДВ 76 860грн.; №697 від 31.01.2012р. на суму 372 400грн., в тому числі ПДВ 74 480грн., які включені позивачем до податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 509 400грн. та за січень 2012 року в розмірі 151 340грн.

Відповідно до висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці підписи від імені громадянина ОСОБА_3 в реєстраційних документах юридичної справи Товариства виконані ймовірно іншою особою.

ТОВ «Компанія «Вілеон»не звітує про наявність основних фондів.

На підприємстві працює 1 особа. Стан платника -«4»- порушено провадження у справі про банкрутство.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Вілеон», ТОВ «Гранд Профіт» є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України №88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі «...посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. N969, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п. 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з п.1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Отже, на думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення 21.06.2012р. №0003582230, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн»задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2012р.

Суддя В.В. Амельохін