Ухвала

від 15.08.2013 по справі 2а-15770/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15770/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003582230 від 21 червня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Френдс Продакшн», за результатами якої складено акт № 544/22-30/36412827 від 08 червня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Фільм Телевіжн Технолоджі» (код ЄДРПОУ 33597071) за серпень 2011 року, з ТОВ «Гранд-Профіт» (код ЄДРПОУ 37416275) за серпень 2011 року, з ТОВ «Компанія «Вілеон» (код ЄДРПОУ 37770914) за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення: ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України, а саме: правочини, здійснені між позивачем та ТОВ «Гранд-Профіт» на загальну суму 384 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 64 000,00 грн., з ТОВ «Компанія «Вілеон» за грудень 2011 року - січень 2012 року на загальну суму 3 964 440,00 грн., в тому числі ПДВ 660 740,00 грн., є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд-Профіт» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 64 000,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 64 000,00 грн., з ТОВ «Компанія «Вілеон» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 660 740,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року на 509 400,00 грн., за січень 2012 року на 151 340,00 грн., у результаті чого занижено ПДВ до сплати на загальну суму 724 740,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 64 000,00 грн., за грудень 2011 року на 509 400,00 грн., за січень 2012 року на 151 340,00 грн.

21 червня 2012 року на підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003582230, яким за порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 905 925,00 грн., в тому числі основний платіж - 724 740,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 181 185,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Френдс Продакшн» (замовник) та ТОВ «Компанія «Вілеон» (виконавець), в особі директора ОСОБА_5, укладено договір № 22/11/11 від 22 листопада 2011 року, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується виконувати роботи та надавати послуги у сфері телеіндустрії під час виробництва (зйомок) телевізійних передач.

На виконання укладеного договору ТОВ «Компанія «Вілеон» виписані податкові накладні, які наявні в матеріалах справи та на підставі яких суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 509 400,00 грн. та за січень 2012 року в розмірі 151 340,00 грн.

Згідно з висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, підписи від імені громадянина ОСОБА_5 в реєстраційних документах юридичної справи виконані ймовірно іншою особою.

Крім того, між ТОВ «Френдс Продакшн» (замовник) та ТОВ «Гранд-Профіт» (виконавець), в особі директора ОСОБА_6, укладено договір № 23/08 від 23 серпня 2011 року, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надавати послуги з організації та забезпечення знімального процесу аудіовізуального твору - телевізійної передачі під умовною назвою «Шоу № 1», зйомки якого будуть проходити в зйомочному павільйоні за адресою: бул. І. Лепсе, 16 у м. Києві, для здійснення замовником різноманітних заходів в сфері шоу-бізнесу в період з 23 серпня 2011 року по 06 грудня 2011 року включно.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Гранд-Профіт» виписано податкову накладну № 07 від 25 серпня 2011 року на суму 320 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 64 000,00 грн.

Як вбачається з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 946/23-07/37416275 від 30 грудня 2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гранд-Профіт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Граньстройінвест» (ЄДРПОУ 37649152) за серпень 2011 року, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Гранд-Профіт» податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з позивачем за серпень 2011 року на суму 64 000,00 грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не було у повній мірі дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення № 0003582230 від 21 червня 2012 року, що підтверджується наявними матеріалами справи та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.