Ухвала

від 16.07.2014 по справі 2а-15770/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2014 р. м. Київ К/800/45659/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013

у справі № 2а-15770/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» (надалі - позивач, ТОВ «Френдс Продакшн») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2012 № 0003582230.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість у розмірі 37 343,00 грн. по операціях з ТОВ «Компанія «Вілеон» та ТОВ «Гранд-Профіт».

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 і постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесених судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Френдс Продакшн», за результатами якої складено акт № 544/22-30/36412827 від 08.06.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Фільм Телевіжн Технолоджі» за серпень 2011 року, з ТОВ «Гранд-Профіт» за серпень 2011 року, з ТОВ «Компанія «Вілеон» за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення: ст. 203 , 215 , 216 , 228 , 236 Цивільного кодексу України , а саме: правочини, здійснені між позивачем та ТОВ «Гранд-Профіт» (на загальну суму 384 000,00 грн., в тому числі: ПДВ - 64 000,00 грн.), з ТОВ «Компанія «Вілеон» за грудень 2011 року - січень 2012 року (на загальну суму 3 964 440,00 грн., в тому числі: ПДВ - 660 740,00 грн.), є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.2 ст. 198 , п. 198.3 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України , а саме: позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд-Профіт» завищено суму податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року на загальну суму 64 000,00 грн., з ТОВ «Компанія «Вілеон» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 660 740,00 грн., в тому числі: за грудень 2011 року - 509 400,00 грн., за січень 2012 року - 151 340,00 грн., у результаті чого занижено ПДВ до сплати на загальну суму 724 740,00 грн.

21.06.2012 на підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003582230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 905 925,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 724 740,00 грн., штрафні санкції - 181 185,00 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , який вступив в дію з 01.01.2011, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 даного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ).

Згідно п. 201.6 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зобов'язують платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ).

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Френдс Продакшн» (замовник) та ТОВ «Компанія «Вілеон» (виконавець), в особі директора Атанесян В.Ф., укладено договір № 22/11/11 від 22.11.2011, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується виконувати роботи та надавати послуги у сфері телеіндустрії під час виробництва (зйомок) телевізійних передач.

На виконання укладеного договору ТОВ «Компанія «Вілеон» виписано податкові накладні, які наявні в матеріалах справи та на підставі яких суми ПДВ включено позивачем до податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 509 400,00 грн. та за січень 2012 року в розмірі 151 340,00 грн.

Згідно з висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці підписи від імені громадянина Атанесян В.Ф. в реєстраційних документах юридичної справи виконані ймовірно іншою особою.

Крім того, між ТОВ «Френдс Продакшн» (замовник) та ТОВ «Гранд-Профіт» (виконавець), в особі директора Кошелева С.М., укладено договір № 23/08 від 23.08.2011, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надавати послуги з організації та забезпечення знімального процесу аудіовізуального твору - телевізійної передачі під умовною назвою «Шоу № 1», зйомки якого будуть проходити в зйомочному павільйоні за адресою: бул. І. Лепсе, 16, у м. Києві, для здійснення замовником різноманітних заходів в сфері шоу-бізнесу в період з 23 серпня 2011 року по 06 грудня 2011 року включно.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Гранд-Профіт» виписано податкову накладну № 07 від 25.08.2011 на суму 320 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 64 000,00 грн.

Як вбачається з акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 946/23-07/37416275 від 30.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гранд-Профіт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Граньстройінвест» (ЄДРПОУ 37649152) за серпень 2011 року, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Гранд-Профіт» податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з позивачем за серпень 2011 року на суму 64 000,00 грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи керувались постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, обов'язковою підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами здійснення господарських операцій в розумінні наведених норм законодавства.

Документи та інші дані, що спростовують або доводять реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту та деталізації замовлених послуг, що надаються, тощо.

В порушення наведених рекомендацій, позивач не надав суду жодних документів, які могли б підтвердити, як це передбачено додатком 1 до Договору від 23.08.2011, отримання акустичного обладнання, здійснення монтажу або демонтажу акустичної модульної системи, зведення легких промислових тимчасових конструкцій на території павільйону, отримання послуг з цілодобової охорони об'єкту тощо; отримання робочої документації та ескізів у відповідності до п. 1.6 вказаного Договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту в порушення норм податкового законодавства, що мало наслідком законне винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0003582230 від 21.06.2012.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдс Продакшн» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 у справі № 2а-15770/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис)Т.М. Шипуліна