Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-1870/5456/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/5456/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О. Д Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1870/5456/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах № 0000022250/0/871 від 30.03.2012 р., яким йому зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3291129 грн. та № 0000012250/0/873 від 30.03.2012 р., яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 252600 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9332 грн., а всього 261932 грн. і свої вимоги мотивує тим, що за результатами планової виїзної перевірки діяльності позивача, відповідачем було складено акт перевірки № 1370/235/37283175/21 від 07.03.12 р. "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "АК"Автолюкс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.10.2010 р. по 31.12.2011 р. та іншого законодавства за період з 07.10.2010 р. по 31.12.2011 р." (далі - акт перевірки від 07.03.2012.) на підставі якого були винесені вищевказані податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявлених зазначав, що підставами для винесення податкових повідомлень-рішень стали висновки ДПІ в м. Сумах, викладені в акті від 07.03.2012 р. про те, що ТОВ "АК"Автолюкс" порушено вимоги п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, п.201.7, п.201.10 ст. 201ПК України, в наслідок чого занижено податку на додану вартість всього на суму 252 600 грн., у тому числі за листопад 2010 р. в сумі 20 295 грн., за грудень 2010 р. в сумі 17 027 грн., за січень 2011 р. в сумі 188 244 грн., за лютий 2011 р. в сумі 5 063 грн., за березень 2011 р. в сумі 21 971 грн. та завищено суму від'ємного значення ПДВ на суму 329 129 грн.

Згідно акту перевірки підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 581730 грн. стало формування податкового кредиту позивача по удаваним операціям з ТОВ "Автоком", ДПІ в м. Сумах вважає, що отримані ТОВ "АК"Автолюкс" податкові накладні не дають права на податковий кредит оскільки не засвідчують факт відвантаження продавцем товарно-матеріальних цінностей (далі-ТМЦ), господарські операції з придбання ТМЦ мали безтоварний характер.

Згідно статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. ДПІ в м. Сумах не вказує про фактичне вчинення ТОВ ТОВ "АК"Автолюкс" будь-якого іншого правочину крім придбання ТМЦ за договором поставки товару №0111-10 від 01.11.2010 року, а за таких обставин їх висновки є надуманими.

Також позивач вважає, що не відповідає дійсності висновок відповідача про припинення строку дії договору поставки товару №0111-10 від 01.11.2010р., оскільки згідно додаткової угоди від 30.12.2011р. строк дії договору поставки продовжено до 31.12.2012р.

Що стосується "безтоварності" операції по придбанню ТМЦ у ТОВ "Автоком" позивач зазначає, що в ході проведення перевірки на вимогу ДПІ в м. Сумах була проведена інвентаризація ТМЦ. Всі ТМЦ отримані ТОВ "АК"Автолюкс" по договору поставки товару №0111-10 від 01.11.2010р. знаходяться на складі підприємства. Будь-які докази того, що ТОВ "АК"Автолюкс" отримало ТМЦ від іншого постачальника в акті відсутні. За таких обставин висновки про "безтоварність" також є надуманими і не відповідають дійсності.

Крім того, під час перевірки ТОВ "АК"Автолюкс" надало податкові накладні контрагента ТОВ "Автоком", які містять всі реквізити, передбачені пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону та включені до реєстру отриманих податкових накладних, а також докази отримання товару.

На момент укладення та виконання договору ТОВ "Автоком" було зареєстровано як платник податку на додану вартість і внесене до реєстру платників податку на додану вартість, не було ліквідовано.

Заперечуючи проти позову ДПІ м. Сумах посилається на його необґрунтованість з огляду на те, що згідно із ст. 77 ПК України та відповідно до графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ "АК"Автолюкс" за результатами якої складено акт № 1370/235/37283175/21 від 07.03.2012 р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "АК "Автолюкс" до складу податкового кредиту включено суми ПДВ з операцій по придбанню товарів від ТОВ "Автоком" на суму 581 730 грн., у тому числі за листопад 2010р. в сумі 581 730 грн. та, що ТОВ "АК "Автолюкс" укладено з ТОВ "Автоком" договір поставки товару № 0111-10 від 01.11.2010р., ТОВ "АК"Автолюкс" включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 581 730 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Автоком".

Згідно податкової бази даних види діяльності ТОВ "Автоком" є: оптова торгівля автомобілями, роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, надання інших індивідуальних послуг. Вказані види діяльності не передбачають торгівлю автомобільними запчастин; аксесуарами.

Згідно даних первинних документів складського, матеріального, бухгалтерського та фінансового обліку ТОВ "АК"Автолюкс" в ході перевірки не було виявлено документів, які при фактичному здійснені господарських операцій в обов'язковому порядку повинні б були отримані від ТОВ "Автоком", та які є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084, Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України, затверджених Постановою КМУ від 06 квітня 1998 р. № 457).

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно форми власності є обов'язковим.

На адресу ТОВ "АК "Автолюкс" ДПІ в м. Сумах надано запит від 14.02.2012р. № 12802/10/ 23-511 про надання завірених належним чином копій первинних документів, що підтверджують фактичний рух товару. Супровідним листом від 21.02.2012р. № 5 ТОВ "АК "Автолюкс" надано всі копії первинних документів згідно цього запиту, однак на перевірку не надано документи, що підтверджують рух товару від постачальника до покупця.

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання ТМЦ у ТОВ "Автоком" мали безтоварний характер, товар фактично не перевозився і не зберігався. Відповідно до наданих документів не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: приписи ст. 201 Податкового кодексу України, норми ст. 9, 69-71, 158-161 КАС України, неповно дослідив докази та дійшов невірним висновків щодо обставин справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. 27.11.2012 року звернувся з письмовою заявою, в якій просить відкласти розгляд справи.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника позивача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом, а також не надано доказів поважності причини неявки.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Згідно копії довідки "АА № 309826" з ЄДРПОУ (Т. 1 а.с. 65) товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс" офіційно зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в м. Суми, за адресою вул. Кірова, 162.

На підставі направлень від 03.02.2012 № 463, № 464, № 465 ДПІ в м. Сумах проведено планову виїзну перевірку ТОВ "АК"Автолюкс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.10.2010р. по 31.12.2011р. та іншого законодавства за період з 07.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої 07.03.2012 р. складено акт № 1370/235/37283175/21.

Із копії цього акту перевірки (Т. 1а.с. 28- 7-34) вбачається, що контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість всього на суму 252600 грн., в тому числі за листопад 2010 р. в сумі 20295грн., за грудень 2010 р. в сумі 17027 грн., за січень 2011 р. в сумі 188244 грн., за лютий 2011 р. в сумі 5063 грн., за березень 2011 р. в сумі 21971 грн. Також завищено суму від'ємного значення ПДВ на суму 329129 грн. Ці висновки контролюючим органом зроблено в зв'язку з тим, що договір поставки товарів позивача з ТОВ "Автоком" від 01.11.2010 р. № 0111-10 визнано таким, що носить безтоварний характер оскільки в ході перевірки ТОВ "АК "Автолюкс" не було виявлено документів, які б підтверджували рух товару від постачальника до покупця при фактичному здійсненні господарських операцій.

Також із умов договору позивача з ТОВ "Автоком" від 01.11.2010 р. № 0111-10 слідує, що доставка товару здійснюється згідно з міжнародними правилами інтерпритації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 р. EXW, м. Суми, що обумовлює доставку товару транспортом постачальника до складу покупця. Згідно податкової бази даних види діяльності ТОВ "Автоком" - оптова торгівля автомобілями, роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, надання інших індивідуальних послуг. Ці види діяльності контрагента позивача не передбачають торгівлю автозапчастинами та автоаксесуарами.

Згідно п. 4.1. договору поставки товару з ТОВ "Автоком" від 01.11.2010 р. № 0111-10 за кожну партію товару покупець здійснює оплату шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Відповідно до наданих на перевірку документів станом на 31.12.2011 р. (кінцевий строк сплати згідно договору) розрахунки між ТОВ "АК "Автолюкс" і ТОВ "Автоком" не проведено, по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" по контрагенту ТОВ "Автоком" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 3656231,76 грн.

Таким чином, оскільки в ході перевірки не знайшли свого підтвердження факти поставки товарів ТОВ "Автоком" позивачеві, а також не було факту перерахування коштів постачальнику, підприємством позивача всупереч діючому податковому законодавству сформовано податковий кредит по удаваним операціям з ТОВ "Автоком".

Із копії податкового повідомлення-рішення № 0000022250/0/871 від 30.03.2012 р. вбачається, що платнику податків ТОВ "АК "Автолюкс" на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість 329129 грн. (Т.1 а.с. 49), а із копії податкового повідомлення-рішення № 0000012250/0/873 від 30.03.2012 р. (Т. 1 а.с. 50) вбачається, що позивачеві також на підставі цього акту перевірки було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 261932 грн., із них за основним платежем 252600 грн. і 9332 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Із копії договору ТОВ "АК "Автолюкс" з ТОВ "Автоком" від 01.11.2010 р. № 0111-10 і додаткової угоди до нього (Т. 1 а.с. 52-54) вбачається, що позивачем укладено 01 листопада 2010 року в м. Харкові договір поставки товару, асортимент, кількість, ціна і вартість кожної партії якого, вказуються сторонами в витратних накладних, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунок між сторонами повинен бути в безготівковій формі і строк оплати до 31.12.2011 року. Умови поставки товару відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОМТЕРМС-2000": EXW, м. Суми. Строк дії договору до 31.12.2011 р.

Матеріали справи містять копії видаткових накладних: № АК-0000366, № АК-0000361, № АК-0000362, № АК-0000355 від 01.11.2010 р., копії податкових накладних: № 397, № 3939, № 394, № 384 від 01 листопада (Т. 1 а.с. 64-225), а також копії прибуткових накладних: № ПН-0000001, № 0000002 від 01 листопада 2010 року, копії оборотних відомостей № 1 і № 2 за листопад 2010 року, копію журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за листопад 2010 року, копію податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2010 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Т.2 а.с.4-157) із яких слідує, що як і договір поставки № 0111-10 так і сама поставка товару, його прийняття і проведення по складу позивача було зроблено в один і той самий день. Однак виходячи із величезної кількості автозапчастин (лише в прибутковій накладній № ПН-0000001 вказано 3040 найменувань автозапчастин, в прибутковій накладній № 0000002 вказано 4776 найменувань запчастин, не говорячи вже про кількість кожного виду запчастин), які надто різні, мають різні розміри, виготовлені з різних матеріалів, не спаковані в партії, мають надзвичайно різноманітне призначення і до майже всіх вузлів, систем, механізмів автомашини, різну конфігурацію, а також відносяться до різних видів автомашин, на переконання суду здійснити такі дії як відпуск зі складу постачальника і прийняття на складі покупця (які повинні включати в себе перерахунок кількості, відповідності фактичного товару з його зазначенням в документах) за один день не можливо.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно п. 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж вказано в п. 2 цього Порядку, а в п. 2 вказано, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладеної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що лише наявність у ТОВ "АК "Автолюкс" деяких первинних документів, виписаних від імені його контрагента, без підтвердження реальності здійсненої з цим контрагентом господарської операції не достатньо для включення сум ПДВ по таким документам до податкового кредиту та віднесення сум, в них вказаних, до валових витрат.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те , що доказів реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "АК "Автолюкс" і ТОВ "Автоком" матеріали справи не містять, посилання лише на належно оформлені документи з цим контрагентом є безпідставними, оскільки господарські операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, на підставі вищезазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно прийняв оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року по справі № 2а-1870/5456/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1870/5456/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012 р.