Рішення

від 16.11.2006 по справі 33/234-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/234-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.06р.

Справа № 33/234-06

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю „Нова формація”, м. Донецьк

до відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю „Лерс”, м. Павлоград Дніпропетровської області

про: стягнення 15891 грн. 77 коп.

                                                                                                                              Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представник Дорожкін В.К.  за  довіреністю  б/н від 01.07.2006р.

від відповідача: представник Клівасов О.М. за довіреністю №144 від 31.10.2006р.

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Формація” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою   про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Лерс” 14572 грн. 80 коп. основного боргу, 1318 грн. 97 коп. пені та судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано не сплатою  грошових коштів за отриману продукцію  згідно  умов договору поставки № Д 05/09-30 від 30.09.05.

Позивачем подано уточнена позовна заява (подано через канцелярію суду 14.11.2006р.) відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 14572грн. 80коп. основного боргу, 1318грн. 97коп. пені, 2000грн. витрат на правову допомогу та судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просить його задовольнити згідно з наданим уточненням.

Відповідач  позов не визнає,  у відзиві від 31.10.06 за вих. №143 вказує,  що отриманий чай є контрафактним, договір на поставку не укладався, а тому відсутні зобов'язання перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представника позивача та відповідача,  суд

Встановив:

              Позивач  до позовної заяви додав копію договору  поставки № Д 05/09 30 від 90.05.2005 року.

При огляду в судовому засіданні оригіналу цього договору встановлено, що відповідачем він не підписаний та не скріплений печаткою.

Суд вважає, що договір є неукладеним відповідно до ст.  207 ЦК України, так як не підписаний відповідачем.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст. 43 ГПК України).

На підставі виданих відповідачем своєму представнику довіреностей серії ЯЛВ №149678 від 30.09.2005р., ЯЛЛ №495007 від 28.10.2005р., ЯЛС №831153 від 18.01.2006р., ЯЛС №831170 від 03.02.2006р., №ЯЛС №831207 від 01.03.2006р., ЯМБ №730817 від ЯЕМ №444578 від 15.11.2002р. позивач за видатковими накладними №РН-23 від 30.09.2005р., №РН-52 від 26.10.2005р., №РН-14 від 18.01.2006р., №РН-33 від 31.01.2006р., №РН-73 від 01.03.2006р., №РН-133 від 19.04.2006р., №РН-169 від 24.05.2006р. поставив відповідачу товар на загальну суму 14572грн. 80коп.

Факт отримання відповідачем продукції вказаної в накладних  підтверджується підписом представника відповідача на накладній на підставі виданої довіреності.

Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов'язання –зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.

Матеріалами справи підтверджується наявність  у діях сторін  волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами не визначений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України, нині діючого, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) справі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є претензія від 06.07.2006р. (а.с.25) (отримана відповідачем 14.07.2006р. відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення).

У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача за спірною поставкою складає 14572грн. 80коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справі і підлягають задоволенню.

Позивач наполягає на стягненні пені в сумі 1318грн. 97коп.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що сторонами не укладений договір в письмовій формі, який би передбачав стягнення пені, в задоволенні заявленої пені слід відмовити.

Позивач просить стягнути 2000грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вищезазначена стаття не передбачає стягнення витрат за надані юридичні послуги, тому в задоволенні заявленої суми слід відмовити.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лерс” (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул.. Полтавська, 127-в; код 20201195) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Формація” (83000, м. Донецьк, пр-т Ілліча, 7а; код 33566277) 14572грн. 80коп. заборгованості, 145грн. 72коп. державного мита та 96грн. 11коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

Суддя                                                                                                                         Т.І. Разіна

Рішення підписано „20”листопада 2006 року.