Рішення

від 25.12.2012 по справі 2-4808/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.12.2012

Справа № 2-4808/12

Провадження № 2/1015/3178/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

за участю секретаря Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 01 грудня 1990 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим 01 грудня 1990 року в м. Привілля б/ЗАГС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 106. Між ними не було укладено шлюбного договору. Від шлюбу вони мають малолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим 13 липня 2011 року відділом РАЦС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Починаючи з січня 2012 року сімейне життя з відповідачем у позивача не склалося тому, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними традиціями, не приділяє належної уваги вихованню маленького сина. Шлюбні відносини фактично припинилися між ними з січня 2012 року, спільне господарство на даний час не ведеться. Примирення між сторонами неможливе, оскільки подальше спільне проживання з відповідачем та збереження шлюбу суперечить інтересам та життєвим принципам позивача стосовно шлюбу.

До того ж, позивач вказувала, що під час зареєстрованого шлюбу нею та відповідачем сумісно було придбано наступне майно:

чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26 береззня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1047 та зареєстрованого у Київському МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02 квітня 2010 року за реєстровим № 44243 в реєстровій книзі № 413-73, вартістю 3 177 900 грн.;

машиномісце АДРЕСА_2, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 27 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5481 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»12 січня 2011 року за реєстраційним № 31964138, вартістю 103 406 грн.;

машиномісце АДРЕСА_3, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 03 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4683 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»13 грудня 2010 року за реєстраційним № 32238187, вартістю 103 406 грн.;

машиномісце АДРЕСА_4, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 03 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4684 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»13 грудня 2010 року за реєстраційним № 32237975, вартістю 103 406 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0004, площею 0,0787 га, що розташована на АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 142856, виданого Київською міською радою 14 травня 2004 року та перереєстрованого 26 червня 2012 року за реєстровим № 07-7-06956, вартістю 280 000 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0510, площею 0,1199 га, що розташована на АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 993119, виданого Київською міською радою 20 квітня 2010 року та перереєстрованого 29 червня 2011 року за реєстровим № 07-7-06272, вартістю 400 000 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0007, площею 0,1000 га, що розташована на АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006419, виданого Київською міською радою 19 лютого 2008 року та зареєстрованого за реєстровим № 07-7-03848, вартістю 536 750 грн.;

садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва право власності серії САЕ № 158540, виданого Київською міською державною адміністрацією 22 листопада 2010 року та зареєстрованого КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»02 грудня 2010 року за реєстровим № 32247895, вартістю 1 743 611 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222485900:04:009:0118, площею 2,0000 га, що розташована: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 123201, виданого Київо-Святошинською райдержадміністрацією 15 липня 2010 року та зареєстрованого за № 011099701617, вартістю 8 000 000 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0097, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341885, виданого Шпитьківською сільською радою 09 листопада 2009 року та зареєстрованого за № 010994703066, вартістю 536 750 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0094, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341889, виданого Шпитьківською сільською радою 09 листопада 2009 року та зареєстрованого за № 010994703069, вартістю 536 750 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0071, площею 0,1500 га, що розташована: АДРЕСА_9, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 931652, виданого Шпитьківською сільською радою 15 серпня 2007 року та зареєстрованого за № 010732900209, вартістю 420 000 грн.

Домовленості між сторонами про добровільний поділ спільного сумісного майна подружжя не досягнуто.

Також позивач звернула увагу суду на факт проживання разом із нею їх з відповідачем малолітнього сина -ОСОБА_3, 2011 року народження, який потребує належних умов для забезпечення його фізичного та духовного розвитку.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просила суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 01 грудня 1990 року в м. Привілля б/ЗАГС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 106; поділити майно, спільно нажите ними, відступивши від засади рівності часток подружжя, наступним чином: виділивши їй: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартістю 3 177 900 грн.; машиномісце АДРЕСА_2, підземна автостоянка (підвал 2); вартістю 103 406 грн.; машиномісце АДРЕСА_3, підземна автостоянка (підвал 2); вартістю 103 406 грн.; машиномісце АДРЕСА_4, підземна автостоянка (підвал 2), вартістю 103 406 грн.; земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0004, площею 0,0787 га, що розташована на АДРЕСА_5, вартістю 280 000 грн.; земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0510, площею 0,1199 га, що розташована на АДРЕСА_6; вартістю 400 000 грн.; земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0007, площею 0,1000 га, що розташована на АДРЕСА_7, вартістю 536 750 грн.; садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 1 743 611 грн.; земельну ділянку за кадастровим номером 3222488202:02:002:0097, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, вартістю 536 750 грн.; земельну ділянку за кадастровим номером 3222488202:02:002:0094, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, вартістю 536 750 грн.; земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0071, площею 0,1500 га, що розташована: АДРЕСА_9, вартістю 420 000 грн.; загальною вартістю виділеного майна - 7 941 979 грн.; виділивши відповідачеві: земельну ділянку за кадастровим номером 3222485900:04:009:0118, площею 2,0000 га, що розташована: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, загальною вартістю - 8 000 000 грн.; судові витрати покласти на відповідача в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явилась, її представник звернулась до суду із заявою про слухання справи без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання теж не з'явився, його представник звернувся до суду із заявою про слухання справи без участі відповідача, позов визнав, просив його задовольнити.

У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 грудня 1990 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим 01 грудня 1990 року в м. Привілля б/ЗАГС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 106.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим 13 липня 2011 року відділом РАЦС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

За час зареєстрованого шлюбу сторонами було набуто у власність наступне майно:

чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26 березня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1047 та зареєстрованого у Київському МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02 квітня 2010 року за реєстровим № 44243 в реєстровій книзі № 413-73;

машиномісце АДРЕСА_2, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 27 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5481 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»12 січня 2011 року за реєстраційним № 31964138;

машиномісце АДРЕСА_3, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 03 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4683 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»13 грудня 2010 року за реєстраційним № 32238187;

машиномісце АДРЕСА_4, підземна автостоянка (підвал 2), та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого 03 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4684 та зареєстрованого у КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»13 грудня 2010 року за реєстраційним № 32237975;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0004, площею 0,0787 га, що розташована на АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 142856, виданого Київською міською радою 14 травня 2004 року та перереєстрованого 26 червня 2012 року за реєстровим № 07-7-06956;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0510, площею 0,1199 га, що розташована на АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 993119, виданого Київською міською радою 20 квітня 2010 року та перереєстрованого 29 червня 2011 року за реєстровим № 07-7-06272;

земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:191:0007, площею 0,1000 га, що розташована на АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006419, виданого Київською міською радою 19 лютого 2008 року та зареєстрованого за реєстровим № 07-7-03848;

садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва право власності серії САЕ № 158540, виданого Київською міською державною адміністрацією 22 листопада 2010 року та зареєстрованого КП «Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»02 грудня 2010 року за реєстровим № 32247895;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222485900:04:009:0118, площею 2,0000 га, що розташована: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 123201, виданого Київо-Святошинською райдержадміністрацією 15 липня 2010 року та зареєстрованого за № 011099701617;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0097, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341885, виданого Шпитьківською сільською радою 09 листопада 2009 року та зареєстрованого за № 010994703066;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0094, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341889, виданого Шпитьківською сільською радою 09 листопада 2009 року та зареєстрованого за № 010994703069;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0071, площею 0,1500 га, що розташована: АДРЕСА_9, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 931652, виданого Шпитьківською сільською радою 15 серпня 2007 року та зареєстрованого за № 010732900209.

З огляду на надані суду Витяги з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17 грудня 2012 року за №№ 39379499, 39379470, 39379477, 39379555, 39379663, 39379630, 39379712, 39379741, 39379942, 39379902, 39380016, 39379990, 39380376, 39380357, 39380259, 39380201, 39380682, 39380563, 39381058, 39381012, 39381159, 39381123, 39381284, 39381234 вище перелічені об'єкти нерухомого майна в іпотеці та під заборонами не перебуває.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм та рекомендацій Верховного суду України.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У ст. 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Із змісту ст. 112 СК України вбачається, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на позицію, викладену у п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділу спільного майна подружжя», у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

Зважаючи на рекомендації, зазначені у п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділу спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Зважаючи на ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.

З пояснень позивача випливає, що подружнє життя з відповідачем у неї не склалось, у них різні погляди на подружнє життя, з приводу чого між ними виникали постійні сварки, що, у свою чергу, виключає можливість збереження сім'ї в подальшому. У зв'язку з цим суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, укладеного між сторонами є неможливим, оскільки сторони тривалий час не мешкають разом, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Домовленості про добровільний поділ спірного майна та шлюбного договору у сторін немає, зважаючи на матеріали справи та пояснення сторін у судовому засіданні.

Зважаючи на наявні у справі правовстановлюючі документи та дати проведення реєстрації прав власності на спірне нерухоме майно, дане майно було набуте сторонами у власність, коли вони перебували у шлюбі. Все це, а також визнання відповідачем позову свідчить про те, що в силу ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України це майно являється спільним майном їх подружжя.

Оскільки суд прийшов до висновку про те, що спірне нерухоме майно є спільним майном подружжя, то вимоги позивача про виділення їй частини спірного нерухомого майна, яка, зважаючи на погоджену сторонами ціну спірного майна, не порушує прав відповідача, є цілком обґрунтованими на підставі ст. 372 ЦК України, ст. 70 СК України.

До того ж, суд вважає за необхідне окремо наголосити на тому, що позов був визнаний відповідачем, а тому в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України він не підлягає доказуванню та на підставі ч. 4 ст. 174 ЦПК України повинен бути задоволеним, а вище проаналізовані судом факти додатково підтверджують його законність та обґрунтованість.

Отож, з врахуванням викладеного суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Зважаючи на вищенаведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділу спільного майна подружжя», відповідно до ст.ст. 13, 41, 51 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 182, 321, 328, 331, 355, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 70, 71, 104, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 01 грудня 1990 року в м. Привілля б/ЗАГС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 106.

Поділити майно, спільно нажите ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартістю 3 177 900 грн.;

машиномісце АДРЕСА_2, підземна автостоянка (підвал 2); вартістю 103 406 грн.;

машиномісце АДРЕСА_3, підземна автостоянка (підвал 2); вартістю 103 406 грн.;

машиномісце АДРЕСА_4, підземна автостоянка (підвал 2), вартістю 103 406 грн.;

земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0004, площею 0,0787 га, що розташована на АДРЕСА_5, вартістю 280 000 грн.;

земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0510, площею 0,1199 га, що розташована на АДРЕСА_6; вартістю 400 000 грн.;

земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:191:0007, площею 0,1000 га, що розташована на АДРЕСА_7, вартістю 536 750 грн.;

садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 1 743 611 грн.;

земельну ділянку за кадастровим номером 3222488202:02:002:0097, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, вартістю 536 750 грн.;

земельну ділянку за кадастровим номером 3222488202:02:002:0094, площею 0,2471 га, що розташована у АДРЕСА_8, вартістю 536 750 грн.;

земельна ділянка за кадастровим номером 3222488202:02:002:0071, площею 0,1500 га, що розташована: АДРЕСА_9, вартістю 420 000 грн.; - загальною вартістю виділеного майна - 7 941 979 грн.

Виділити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, земельну ділянку за кадастровим номером 3222485900:04:009:0118, площею 2,0000 га, що розташована: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, загальною вартістю - 8 000 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 326 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя: А.Я.Волчко