ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" листопада 2012 р. м. Київ К-29797/10
К-29797/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та заяву Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010
та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010
у справі № 2а-2809/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рінат»
до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 02.04.2010 № 0000212360/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 460000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що факт недоведеності сплати сум ПДВ до бюджету за фактично здійсненими господарськими операціями контрагентами платника податків не може впливати на правомірність формування ним податкового кредиту за такими операціями, який у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон № 168/97-ВР) був врахований при визначенні чистої суми податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню, не отримання контролюючим органом результатів за зустрічними перевірками постачальників позивача не може бути підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування, враховуючи доведення факту реальності поставок.
У касаційній скарзі Ленінської МДПІ та заяві ГУ ДК України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги, відповідачі просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, розрахунком сум бюджетного відшкодування та заявою про виплату бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1080710,00 грн., внаслідок чого відповідачем було проведено перевірку правомірності формування вказаної суми бюджетного відшкодування.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за жовтень 2009 року у розмірі 460000,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2010 № 0000212360/0 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 02.04.2010 № 246/23-616/34721136. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком завищення суми бюджетного відшкодування на 460000,00 грн. за жовтень 2009 року. При цьому, контролюючий орган послався на неможливість підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України контрагентами по всьому ланцюгу поставки автомобілів постачальнику позивача - ТОВ «Автоцентр «Бізон», який у свою чергу придбав їх ТОВ «ТФК «Нафтатрейд України».
У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У судовому процесі встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу автомобілів від 01.10.2007 № Б047 позивач придбав у ТОВ «Автоцентр «Бізон» автомобілі: 3 автобетонозміщувача HOWO ZLJ5258, 2 самоскиди HOWO ZZ3317, фронтальний погрузчик SEM 952 на загальну суму 2300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -460000,00 грн.). За наслідками поставки ТОВ «Автоцентр «Бізон»виписав позивачу податкові накладні, ПДВ у вартості яких позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року, лютий, травень, червень 2008 року та у подальшому до бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року. Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних (а.с. 104-116), довідок-рахунків (а.с. 124-127), а факт здійснення поставки товарів за податковими накладними зазначеного постачальника відповідачем не спростовано.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223,224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та заяву Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28205023 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні