Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2а-362/10/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-38797/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гашицького О.В.,

Конюшка К.В.,

при секретарі: Сухині А.М.,

за участю представників сторін: від позивача: Яновського О.І., Радової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 квітня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" до державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання незаконним припису,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання протиправним та скасування припису від 28.01.2010 №1-М щодо заборони виконання робіт, пов'язаних з вимірюванням за показниками, які не входять до галузі атестації (визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті), винесеного головним державним інспектором державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" Конником О.В.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю припису від 28.01.2010 №1-М як такого, що прийнято відповідачем в порушення вимог Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" та Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано припис державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 28.01.2010 №1-М щодо заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" виконувати роботи, пов'язані з вимірюванням по показникам, які не входять до галузі атестації (визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті).

У поданій касаційній скарзі державне підприємство "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Свідоцтва про атестацію від 02.04.2009 №РИ-010/09, виданого ДП «Севастопольський НВЦ стандартизації, метрології і сертифікації», товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-стандарт-сервіс»відповідає критеріям атестації та атестовано на право проведення вимірювань та випробувань у сфері розповсюдження державного метрологічного нагляду по видам метрологічних робіт, які входять до галузі цієї атестації, у тому числі фізико-хімічні вимірювання та випробування нафтопродуктів.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-стандарт-сервіс» здійснює випробування згідно з галуззю акредитації, що є невід'ємною частиною сертифіката акредитації № DAC-PL-0563-08 від 23.06.2008, виданої DACH - Німецьким органом акредитації підприємств, які працюють в сфері хімічної промисловості

На підставі наказу ДП "Севастопольський НВЦ стандартизації, метрології і сертифікації" від 24.12.2009 № 76-гмн відповідачем проведено позапланову перевірку метрологічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" у сфері нагляду за виконанням єдності вимірювань, результати яких використовуються при контролі стану навколишнього природного середовища.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.01.2010 №1, у якому зазначено, що метрологічна діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" відповідає вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Супровідним листом від 29.01.2010 вих.№ 09-03/202 ДП «Севастопольський НВЦ стандартизації, метрології і сертифікації»на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" направлено для ознайомлення акт від 28.01.2010 №1-М та припис від 28.01.2010 №1-М.

Згідно з актом перевірки від 28.01.2010 №1-М метрологічна діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" у сфері державного метрологічного нагляду при контролі стану навколишнього природного середовища не відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»у зв'язку з встановленням порушень пункту 2 статті 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що виразилося у проведенні вимірювань не атестованою на визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті лабораторією.

На підставі акту перевірки від 28.01.2010 №1-М ДП «Севастопольський НВЦ стандартизації, метрології і сертифікації» винесено припис від 28.01.2010 №1-М, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" забороняється виконувати роботи, пов'язані з вимірюваннями по показникам, які не входять до галузі атестації (визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті).

При цьому, у вказаному приписі зазначено, що при перевірці забезпечення вимірювань, було встановлено, що лабораторія проводить випробування по показникам, на які не атестована (визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті).

Вказуючи на протиправність припису від 28.01.2010 №1-М товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" звернулось до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності припису від 28.01.2010 №1-М як такого, що винесено відповідачем на підставі необґрунтованих висновків щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" пункту 2 статті 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" є випробувальною лабораторією, яка має право проводити та здійснює випробування відповідно до галузі отриманої акредитації, а саме: проводити випробування у воді та ґрунту по показнику -зміст нафтопродуктів; при цьому, судами попередніх інстанцій вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" акредитовано Німецьким органом підприємств, які працюють в сфері хімічної промисловості DACH GmbH - сертифікат акредитації DAC-PL-0563-08 від 23.06.2008. Згідно з додатком до Сертифікату від 23.06.2008 DAC-PL-0563-08, якій є його невід'ємною частиною, товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" акредитовано на визначення вмісту нафтопродуктів у воді та ґрунті (ДСТУ ISO/TR 11046, ISO 9377).

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Пунктом другим статті 10 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" передбачено, що вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" вимірювальна лабораторія -це підприємство, установа, організація або їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, за винятком вимірювань, пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів, послуг, з документальним оформленням їх результатів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підтвердження відповідності", випробувальна лабораторія -це лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначені однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою.

Вимоги щодо компетентності та діяльності випробувальних лабораторій затверджені Національним стандартом ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій". Відповідно до п.5.10.1 вказаного Стандарту результати випробування необхідно реєструвати в протоколах випробування.

Таким чином, законодавством визначено два різних поняття лабораторій за видами діяльності -вимірювальна та випробувальна. При цьому, лабораторією за результатами діяльності складаються або протоколи випробувань, якщо випробування виконуються відповідно до галузі акредитації, або протокол вимірювань -в разі виконання вимірювань відповідно до галузі атестації.

Як вбачається з акту перевірки від 28.01.2010 №1-М висновок про порушення позивачем вимог пункту 2 статті 10 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" ґрунтується на тому, що товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-Сервіс" проводилися випробування води та ґрунту при контролі стану навколишнього природного середовища (моніторингу гідросфери), що підтверджено заявкою від суб'єкта господарювання, договором на проведення випробувань на вміст нафтопродуктів та важких металів в морській воді та природних відкладеннях; актом відбору зразків води та ґрунту; протоколами випробувань даних зразків на вміст нафтопродуктів та важких металів.

В той же час, судами попередніх інстанцій не встановлено та актом перевірки від 28.01.2010 №1-М, на підставі якого винесено оскаржуваний припис, не підтверджено здійснення позивачем діяльності з вимірювання по показникам, які б не входили до галузі атестації позивача. Посилання в акті перевірці від 28.01.2010 на факт здійснення випробувань із складенням за результатами цієї діяльності протоколів випробувань не може бути свідченням того, що підприємство здійснювало діяльність з вимірювання.

Так само, в оскаржуваному приписі зазначено, що при перевірці забезпечення вимірювань, було встановлено, що лабораторія проводить випробування по показникам, на які не атестована (визначення нафтопродуктів у воді та ґрунті), а не вимірювання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандрат-Сервіс" є випробувальною лабораторією, яка має право проводити та здійснює випробування відповідно до галузі отриманої акредитації, а саме: проводити виробування води та ґрунті по показнику -зміст нафтопродуктів; при цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" акредитовано Німецьким органом підприємств, які працюють в сфері хімічної промисловості DACH GmbH - сертифікат акредитації DAC-PL-0563-08 від 23.06.2008. Згідно з додатком до Сертифікату від 23.06.2008 DAC-PL-0563-08, якій є його невід'ємною частиною, товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" акредитовано на визначення вмісту нафтопродуктів у воді та ґрунті (ДСТУ ISO/TR 11046, ISO 9377).

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості висновків акту перевірки від 28.01.2010 в частині відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Стандарт-Сервіс" права проводити сертифікаційні випробування продукції, об'єктів навколишнього природного середовища згідно з сертифікатом акредитації № DAC-PL-0563-08 від 23.06.2008, виданим DACH - Німецьким органом акредитації підприємств, які працюють в сфері хімічної промисловості.

Статтею 16 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" встановлено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами»№ 237/94-ВР від 10.11.1994, ратифікована Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, підписану від імені України 14 червня 1994 року в Люксембурзі.

Статтею 56 зазначеної Угоди передбачено, що співробітництво між Сторонами сприяє створенню відповідності з міжнародно узгодженими критеріями, принципами та орієнтирами в питаннях якості. Такі дії сприяють прогресу у напрямку взаємного визнання в питаннях оцінки відповідності, а також покращенню якості української продукції. З цією метою вони намагаються: сприяти розвитку відповідного співробітництва між організаціями та установами, що спеціалізуються в цих галузях; сприяти застосуванню технічних правил Співтовариства та європейських стандартів і процедур оцінки відповідності; дозволити здійснювати обмін досвідом та технічною інформацією в галузі управління якістю.

Згідно з положеннями статті 1 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 765/2008 від 09.07.2008, що встановлює вимоги для акредитації та нагляду за ринком щодо реалізації продукції та скасовує Регламент (ЄЕС) N 339/93 (далі Регламент), цей Регламент встановлює правила організації та здійснення акредитації органів оцінки відповідності, що виконують діяльність з оцінки відповідності.

Так, частиною 13 преамбули Регламенту встановлено, що система акредитації, що діє на основі обов'язкових правил, допомагає підсилити взаємну довіру між державами-членами стосовно компетенції органів оцінки відповідності та, в результаті, стосовно виданих ними сертифікатів і протоколів випробувань. Вона, таким чином, підсилює принцип взаємного визнання і тому положення цього Регламенту про акредитацію мають застосовуватись стосовно органів, які виконують оцінку відповідності як у регламентованих, так і в нерегламентованих сферах.

Якщо гармонізоване законодавство Співтовариства забезпечує вибір органів оцінки відповідності для його застосування, прозора акредитація, як передбачається в цьому Регламенті, що забезпечує необхідний рівень конфіденційності в сертифікатах відповідності, має вважатися національними органами державної влади в межах Співтовариства найкращим способом довести технічну компетентність цих органів, що передбачено частиною 12 преамбули Регламенту.

Згідно з пунктом 19, 20 преамбули Регламенту конкуренція між національними органами акредитації могла б призвести до комерціалізації їх діяльності, що було б несумісним з їх роллю як останнього рівня контролю в ланцюгу оцінки відповідності. Мета цього Регламенту - гарантувати, що в межах Європейського Союзу одне свідоцтво про акредитацію буде достатнім на всій території Союзу, і уникнення багатократної акредитації, що є додатковими витратами без додаткового значення. Щоб уникнути багатократної акредитації, покращити прийняття і визнання свідоцтв про акредитацію і виконувати ефективний моніторинг акредитованих органів оцінки відповідності, органи оцінки відповідності мають замовляти акредитацію через національний орган акредитації держави-члена, в якій їх було створено.

Відповідно до частини другої статті 11 Регламенту національні органи влади визнають еквівалентність послуг, наданих тими органами акредитації, які успішно пройшли партнерське оцінювання за статтею 10, і таким чином, приймає, на основі презумпції, згаданої в частині 1 цієї статті, свідоцтва про акредитацію цих органів та сертифікати, видані органами оцінки відповідності, акредитованими ними.

Статтею 30 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" передбачено, що документи, які підтверджують результати оцінки відповідності, оформлені за встановленою формою, що визначена національними стандартами, які видаються призначеними згідно з вимогами статті 28 цього Закону органами з оцінки відповідності і не потребують додаткової процедури визнання, проведеної за межами України, приймаються і визнаються в Україні, якщо процедури, виконані в іноземних державах, надають такий самий рівень забезпечення відповідності необхідним (відповідним) технічним регламентам або стандартам, як і національні процедури оцінки відповідності.

Україна та Німеччина є сторонами Договору "Про партнерство та співпрацю між Європейськими товариствами і Україною" від 14.06.1994р., ратифікованим Законом України "Про ратифікацію Договору про партнерство і співпрацю між Україною та Європейським товариством та його державами -учасниками" від 10.11.94р., згідно з умовами якого сторони домовились про взаємне визнання органів оцінки відповідності. Чинним законодавством України та нормами міжнародного право закріплено сприяння взаємному визнанню органів оцінки відповідності, визнання свідоцтв про акредитацію цих органів та сертифікати, видані органами оцінки відповідності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій в частині наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Стандарт-Сервіс" права проводити сертифікаційні випробування продукції, об'єктів навколишнього природного середовища на всій території України згідно з її галуззю акредитації, що є невід'ємною частиною атестату акредитації DAC-PL-0563-08.

Так само, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності складання відповідачем двох різних за змістом актів перевірки за результатами проведення позапланового заходу.

Так, інструкцією про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань (ПМУ 16-2000), затвердженою наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.05.2000 №315, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.07.2000 за № 393/4614(далі - Інструкція), передбачено, що вона реалізує положення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»і встановлює загальні вимоги щодо порядку проведення, розгляду й оформлення результатів державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань (далі - державний метрологічний нагляд) під час здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, ввезенням, застосуванням, повіркою, калібруванням, ремонтом, прокатом та продажем засобів вимірювальної техніки, застосуванням атестованих методик виконання вимірювань та правильності проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

При цьому, розділом 7 Інструкції встановлений порядок оформлення й розгляду результатів державного метрологічного нагляду, а саме: за результатами кожної перевірки складається акт державного метрологічного нагляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій в частині того, що діючим законодавством не передбачено, що за наслідками проведення однієї перевірки може бути складено два різних за своїми висновками екземплярів акту перевірки.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, встановлених на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності припису від 28.01.2010 №1-М як такого, що винесено відповідачем з порушенням порядку здійснення державного метрологічного контролю та на підставі непідтверджених висновків акту перевари щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" пункту 2 статті 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 квітня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: