Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а-13214/10/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/34948/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Гашицького О.В.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 07.06.2011 року у справі за позовом ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія»до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання повернути суми надмірно сплачених страхових внесків

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія»звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання повернути суми надмірно сплачених страхових внесків в розмірі 56490 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача повернути суми надмірно сплачених страхових внесків в розмірі 56490 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року було повернуто скаржнику.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року залишено без змін.

У касаційних скаргах відповідач, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 07.06.2011 року підлягає задоволенню, касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія»зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, є платником єдиного податку за ставкою 10 % .

05 травня 2010 року, 15 червня 2010 року, 05 липня 2010 року, 29 липня 2010 року та 01 вересня 2010 року позивач сплатив єдиний податок за ставкою 10 % в розмірі 134500,00 грн. та сплатив до Пенсійного фонду суму єдиного податку в розмірі 42 % від сум коштів сплаченого єдиного податку в розмірі 56490, 00 грн.

01 вересня 2010 року ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія»звернулось до відповідача з проханням зарахувати сплачені кошти в рахунок майбутніх платежів по страховим внескам.

02 грудня 2010 року позивач звернувся з листом до Управлінню Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив вважати попередній лист про зарахування коштів відізваним та повернути надлишково сплачену суму в розмірі 56490,00 грн. на рахунок позивача.

14 грудня 2010 року листом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова позивачу було відмовлено в задоволенні прохання про повернення коштів з тих підстав, що позивач своїм попереднім листом вже розпорядився коштами, які зараховано в рахунок майбутніх платежів.

Задовольняючи позов ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідачем суду не надано переконливих доказів того, що кошти в розмірі 56490,00 грн. було зараховано до бюджету Пенсійного фонду та яким чином це здійснено. Крім того, чинне законодавство не позбавляє платника подати заяву про повернення зайво сплачених коштів у будь-який час, в тому числі після зарахування зайво сплачених коштів на відповідні рахунки Пенсійного фонду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновком судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 Указу № 727/98 (чинного на час виникнення спірних відносин) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.

Оскільки позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідна частина єдиного податку зараховувалась Управлінням ПФ на погашення зобов'язань з їх сплати.

Спір зводиться до встановлення права на повернення частини єдиного податку, яка перерахована до Управління ПФ та за розміром перевищує суму належних до сплати страхових внесків за відповідний період.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення частини тринадцятої статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(Закон № 1058-IV), якою встановлено право осіб на повернення надміру сплачених страхових внесків.

Згідно з цією статтею суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Також позивач посилається на більш конкретизоване правило, яке містилось у підпункті 17 пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (Інструкція).

Відповідно до наведеної норми (в редакції, чинній до 22 жовтня 2010 року) суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Колегія суддів зазначає, що спірна частина єдиного податку не є страховими внесками, відтак на неї не поширюються наведені правила Закону № 1058-IV. А в Інструкції йдеться про повернення частини єдиного податку лише у тому випадку, якщо його сплачено у більшому розмірі.

Зазначений висновок базується на тому, що використання єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла протягом накопичення спірної суми) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 18 цього ж Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

З системного аналізу наведених норм Закону вбачається, що на спірні відносини не поширюється дія правових норм, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки ними врегульовано повернення лише страхових внесків.

Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що сплата єдиного податку за відсутності посилань на неправильність його розрахунку, унеможливлює для платника вплив на подальший рух відповідних коштів, адміністрування яких є повноваженням спеціальних владних суб'єктів.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року.

Відповідно частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строків апеляційного оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.

Судом апеляційної інстанції було враховано, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року була подана з попуском строку, встановленого частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року слід відхилити, оскільки її ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 07.06.2011 року задовольнити.

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 07.06.2011 року у цій справі скасувати. Прийняти нову постанову. Відмовити у позові ТОВ «Міжрегіональна консалтингова компанія»до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання повернути суми надмірно сплачених страхових внесків в розмірі 56490 грн.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: