Постанова

від 31.07.2012 по справі 54/515

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 54/515

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М. суддівШевчук С.Р., Воліка І.М.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. у справі № 54/515 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" до Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" треті особи про 1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України припинення правовідносин за договором іпотеки та зобов'язання вчинити дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: Лавріненко Т.М. - керівник

- відповідача: Доненко Д.С., Руденко Ю.О., дов. № 294/юр від 29.05.2012р.

- третіх осіб 1-2: не з'явились

- третьої особи 3: Гвоздик В.П., дов. № 01-01/3669 від 29.12.11 р.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про визнання припиненим договору іпотеки № І/09-КЛ/09-23/2 від 07.10.2009 р. та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису № 9128889 про заборону відчуження та в Державному реєстрі іпотек запису № 9129101 про обтяження іпотекою майна, що є предметом іпотечного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2012р. (суддя Шкурдова Л.М.) у справі № 54/515 в позові ТОВ "Алко-Стандарт" було відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.ст. 546, 572, 575, 583, 593, 598 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" наявність судового рішення про стягнення за основним зобов'язанням, в забезпечення виконання якого укладено іпотечний договір, не є підставою для припинення іпотеки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. (у складі головуючого Чорної Л.В., суддів Смірнової Л.Г., Тищенко О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012р. у справі № 54/515 скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано договір іпотеки № І/09-КЛ/09-23/2 від 07.10.2009, укладений між ВАТ "Піреус Банк МКБ" (правонаступник ПАТ Піреус Банк МКБ") та ТОВ "Алко-Стандарт", припиненим. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. у справі № 54/515, а рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у даній справі залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на ст.ст. 543, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 111-28 ГПК України. Скаржник зазначає, що наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Розпорядженням секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.2012 р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р. та Воліка І.М. для розгляду касаційної скарги у справі № 54/515 господарського суду міста Києва.

ТОВ "Алко-Стандарт" надав відзив на касаційну скаргу, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. -без змін.

Треті особи не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надіслали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 30.09.2009 року між ВАТ "Піреус Банк МКБ" (перейменовано у ПАТ "Піреус Банк МКБ") та ТОВ "Алко-Стандарт" (позичальником) укладено кредитний договір №КЛ/09-23, відповідно до умов якого банком видано позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 925000 доларів США, на строк з 30 вересня 2009 року по 28 лютого 2015 року зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки № І/09-КЛ/09-23/2 від 07.10.2009 р., згідно з п. 2.1 якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 23 490 585,60 грн.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Алко-Стандарт" між ВАТ "Піреус Банк МКБ" та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладено договори поруки № П/09-К/08-17-1 та №П/09-08-17-2 від 07.10.2009 р.

З огляду на невиконання ТОВ "Алко-Стандарт" зобов'язань за кредитним договором № КЛ/09-23 від 30.09.2009 р. зі сплати кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені, банк звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості з поручителів за договорами поруки № П/09-К/08-17-1 та № П/09-08-17-2 від 07.10.2009 р.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.09.2011 р. у справі № 2-3562/11, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволено, стягнуто солідарно з поручителів на користь банку заборгованість за кредитним договором № КЛ/09-23 від 30.09.2009 р., зокрема, за кредитом у розмірі 656107 дол. США, за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 121510,06 дол. США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 2568,28 дол. США та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 3097,85 дол. США.

Київський апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 18.04.2012 р. та скасуванні рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі № 54/515, дійшов висновку, що стягнення рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.09.2011 р. у справі № 2-3562/1 з поручителів ТОВ "Алко-Стандарт" на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованості за кредитним договором № КЛ/09-23 від 30.09.2009 р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким укладено договір іпотеки №І/09-КЛ/09-23/2 від 07.10.2009 р., свідчить про виконання основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, що є підставою припинення іпотеки згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наявність судового рішення про стягнення за основним зобов'язанням, в забезпечення виконання якого укладено іпотечний договір, не є підставою припинення іпотеки відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.01.2011 р. у справі № 10/25, від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10, від 14.11.2011 р. у справі № 12/207, від 23.01.2012 р. у справі №37/64, які є обов'язковими відповідно до вимог ст. 111-28 ГПК України.

Таким чином, вбачаються помилковими висновки суду апеляційної інстанції, що стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором № КЛ/09-23 від 30.09.2009 р. рівнозначне виконанню зобов'язань за цим договором і є підставою припинення іпотеки за іпотечним договором № І/09-КЛ/09-23/2 від 07.10.2009 р.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі № 54/515 -залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі № 54/515 залишити в силі.

Головуючий А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік