Рішення

від 19.03.2012 по справі 7/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/382 19.03.12

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-1»

Про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 42 980,41 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

Від позивача : Шевчук О.М. -довіреність б/н від 27.12.2011; Чигирин К.Є. -довіреність б/н від 23.12.2011;

від відповідачів : Чернега В.О. -довіреність б/н від 15.10.2011;

від третьої особи : Конопля А.М. -довіреність б/н від 20.10.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек»про стягнення 42 815,07 грн. боргу по орендній платі та 129,41 грн. пені; про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 07.05.2008 р.; про повернення окремо індивідуально визначеного майна: групу інвентарних об'єктів (нежитлова будівля ГЕС, водозливна гребля, водоприймач, деривація, турбінний водовід, та обладнання) Богуславської ГЕС, площею 328,4 кв.м. розміщене за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Грушевського, 22 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує орендну плату, чим порушено умови п. 3.1., 3.6., 5.4., 5.10. договору оренди від 07.05.2008 р. та не виконав обов'язку щодо страхування майна, що передбачено п. 5.9. договору, оскільки чинність останнього договору страхування закінчилася 21.07.2011.

Ухвалою від 09.11.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.11.2011.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.11.2011 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 28.11.2011 (судя Ващенко Т.М.) розгляд справи призначено на 19.12.2011.

02.12.2011 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ТОВ «ПКС «Енерготек»є суб'єктом малого підприємництва, а тому до нього під час нарахування орендної плати слід застосовувати відсоткову ставку з коефіцієнтом 0,7 %, а не 45 %, у зв'язку з чим вважає розрахунок позовних вимог не обґрунтованим. Також відповідач вказує на те, що фактично прийняв об'єкт оренди 14.07.2008 згідно акту від 14.07.2008, а не 11.04.2008, як на те посилається позивач, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/155 встановлено факт не допуску до об'єктів оренди ані орендаря, ані орендодавця, а тому в силу ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним, через обставини, за які він не відповідає. Крім того, відповідач вказує, що ним відповідно до п. 3.10. договору було сплачено завдаток у розмірі 16 000,00 грн., який згідно п. 5.3. договору у разі несплати орендарем орендної плати зараховується в рахунок такої несплати. Також відповідач вважає безпідставним та необґрунтованими позовні вимоги щодо розірвання договору.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою від 05.12.2011 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 19.12.2011.

19.12.2011 представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У зв'язку із нез'явленням представника позивача у судове засідання розгляд справи відкладено на 19.01.2012.

20.12.2011 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли додаткові заперечення за позовну заяву, які долучені до матеріалів справи та підтримані представником відповідача у судовому засіданні.

18.01.2012 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

19.01.2012 представник позивача у судовому засіданні подав додаткові докази по справі та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Енергія-1", яке судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.02.2012.

13.02.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові докази по справі. Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

13.02.2012 представник третьої особи у судовому засіданні надав письмові пояснення по справі та подав клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів по справі.

13.02.2012 представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане через канцелярію суду 01.02.2012 клопотання про витребування доказів у позивача. Судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 05.03.2012.

05.03.2012 в судовому засіданні представник відповідача надав письмові пояснення по справі, представник третьої особи надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів, які відхілені судом як необґрунтовані.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги не визнає і подав клопотання про зупинення провадження у справі, судом відмовлено у задоволенні клопотання.

Представник третьої особи позов підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.03.2012 оголошено перерву до 19.03.2012

В судовому засіданні 19.03.2012 представник третьої особи надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача надав додаткові докази по справі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши поясненні представників позивача, відповідача, третьої особи Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (ст. 5 Закону).

07.05.2008 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області (далі -орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек»(далі -орендар, відповідач) було укладено договір оренди від 07.05.2008 р індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Даний договір посвідчено державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори 07.05.2008 та зареєстровано в реєстрі за № 1-2136.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: група інвентарних об'єктів (нежила будівля ГЕС, водозливна гребля, водоприймач, деривація, турбінний водовід та обладнання) Богуславської ГЕС (далі - майно), площею 328,4 кв. м., розміщене за адресою: Україна, Київська область, м. Богуслав, вул. Грушевського, 22, що знаходиться в оперативному управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на «31»липня 2007 р. і становить за незалежною оцінкою 2 279 167,20 гривень з ПДВ.

Майно передається в оренду з метою господарського використання за призначенням (п. 1.2. договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 42 851,07 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 10.1. Договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 10 років. Датою початку розрахунку орендної плати вважається дата підписання акту прийому-передачі майна, що передається в оренду. Даний договір діє до 09.11.2017 року.

Відповідно до п. 7.1. Договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується після державної реєстрації договору.

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання -передачі майна.

Позивач в якості доказів передачі майна відповідачу надав акт приймання-передачі від 11.04.2008 в якому зазначено, що орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 328,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: Україна, Київська область, м. Богуслав, вул. Грушевського, 22.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 32/155 встановлено, що після складання 11.04.2008 акту прийому-передачі майна відповідач фактично не міг користуватись майном з підстав не допуску до об'єкту оренди ані представників орендаря ані представників орендодавця посадовими особами ЗАТ "АЕС Київобленерго", оскільки останні вважали себе власниками групи інвентарних об'єктів (належним чином завірена копія рішення в матеріалах справи).

Крім того в матеріалах справи наявний поданий відповідачем акт від 11.04.2008 р. прийому-передачі грипи інвентарних об'єктів Богуславської ГЕС (Україна, Київська область, м. Богуслав, вул. Грушевського, 22) згідно договору оренди майна № б/н від 09.11.07р., що належить до державної власності, згідно якого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек»державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: група інвентарних об'єктів (нежитлова будівля ГЕС, водозливна гребля, водоприймач, деривація, турбінний водовід та обладнання) Богуславської ГЕС площею 328,4 кв.м.

Також в матеріалах справи наявний поданий відповідачем акт від. 14.07.2008 р. прийому-передачі грипи інвентарних об'єктів Дибинецької ГЕС (Україна, Київська область, Богуславський район, с. Дибинці, вул. Надросся, 10а) згідно договору оренди майна №2464996 від 02.11.2207 р., що належить до державної власності, згідно якого Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київенерго", як балансоутримувачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем передано відповідачу орендоване майно.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) та за результатами конкурсу на право оренди державного майна становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку -серпень 2007 року 26 000,00 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця в 100% обсязі відповідно до Методики розрахунку та результатів конкурсу.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та у Фонд державного майна України надав роз'яснення № 10-22-8412 від 05.12.1995 та зазначив, що Методика є нормативно-правовим актом загальної дії, обов'язковим для застосування всіма органами державної влади.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009, яка набрала чинності з 14.04.2009 встановлено, що орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за користування за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, мають застосовуватись у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу для орендарів -суб'єктів малого підприємництва до 01.01.2011.

Крім цього, постанова Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 містить примітку, згідно якої орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7 %.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснює діяльність з виробництва електроенергії, що є основним видом його діяльності (підтверджується статутом та довідкою статистики з ЄДРПОУ) та є суб'єктом малого підприємництва, однак виходячи з наданого суду розрахунку суми боргу, позивачем не використано при нарахуванні відповідачу орендної плати до орендної ставки коефіцієнт 0,7 %.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нараховує орендну плату з 15.08.2008; за період з 15.06.2009 по 15.01.2011 застосовано орендну ставку у розмірі 45% тоді як постанова КМУ про застосування цього відсотку набрала чинності з 14.04.2009. При цьому з розрахунку не вбачається, чи враховано позивачем при нарахуванні орендної плати примітку, що міститься в постанові КМУ № 786 від 04.10.1995.

Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку не доведено факту наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у заявленому до стягнення розмірі, а саме в розмірі 42 851,07 грн.

Оскільки суду не надано доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору, щодо оплати орендної сплати безпідставно заявленими є і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмір 129,41 грн.

Таким чином, доводи позивача суперечать наявним доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються чинним законодавством.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 42 851,07 грн. боргу та 129,41 грн. пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про розірвання договору, слід зазначити наступне.

Стаття 783 Цивільного кодексу України визначає, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо :

- наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про існування заборгованості по орендній платі в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди від 07.05.2008, оскільки статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі.

Таким чином, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України так само як і ст. 782 Цивільного кодексу України встановлює для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду України від 22.02.2005 у справі № 34/400).

Крім того, посилання позивача як на підставу для розірвання договору на те, що відповідач не виконав обов'язку щодо страхування майна (чинність останнього договору страхування закінчився 21.07.2011) спростовуються наступним.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює істотною умовою договору оренди страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Пунктом 5.9. договору передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, встановленому законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Як свідчать матеріали справи попередній договір страхування № 01/0373 від 20.07.2010 було укладено зі строком виконання зобов'язань страховика щодо захисту майна по 21.07.2011 включно та 05.07.2011 укладено новий договір страхування за № 211-25279-11 період страхування майна за яким починається з 00:00 години 22.07.2011 по 24:00 годину 21.07.2012.

Таким чином, майно застраховано відповідачем у відповідності до умов договору оренди без переривання строку страхування майна, а отже відсутні підстави для розірвання договору.

З огляду на наведене вимоги позивача щодо розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 07.05.2008 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Крім того суд звертає увагу, що пунктом 5.11. Договору встановлює припинення або розірвання договору, згідно якого орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути окреме індивідуально визначене майно: група інвентарних об'єктів (нежила будівля ГЕС, водозливна гребля, водоприймач, деривація, турбінний водовід та обладнання) Богуславської ГЕС (далі - майно), площею 328,4 кв. м., розміщене за адресою: Україна, Київська область, м. Богуслав, вул. Грушевського, 22, яким останній користується на підставі діючого договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 07.05.2008, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 23.03.2012р.