Рішення

від 26.09.2011 по справі 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року справа № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99011, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО"

(99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 24, кв. 2)

про стягнення в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок пожежі, 515 224,59 грн, стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн,

За зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича

позовом комерційна фірма „ТЕКО"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення збитків в розмірі 326 353,51 грн,

Суддя Плієва Н.Г.,

за участю позивача за первісним позовом -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

представник відповідача за первісним позовом -не з'явився

Суть спору:

05.04.2006 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО" про стягнення в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок пожежі у розмірі 177654,00 грн.

З урахуванням змінених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування заподіяних збитків 515224,59 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди -10000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.07.2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2008, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2009 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2008 скасовані, матеріали справи передані для нового розгляду до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.02.2009 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О. з привласненням їй № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125.

Ухвалою суду від 04.06.2009 прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО" (далі - ТОВ «НВКФ «ТЕКО») до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в розмірі 326353,51 грн, -для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125.

Ухвалою від 12.11.2009 у справі № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125 призначено комплексну судову пожежно-технічну та електротехнічну експертизу.

07.06.2010 матеріали справи № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125 повернулись до господарського суду через несплату відповідачем за первісним позовом вартості експертизи.

Ухвалою суду від 11.06.2010 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 23.06.2010.

Ухвалою суду від 23.06.2010 у справі повторно призначено комплексну судову пожежно-технічну та електротехнічну експертизу, провадження у справі зупинено.

07.06.2011 справу № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125 разом із експертним висновком повернуто до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 25.07.2011 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.08.2011.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 42 від 01.08.2011 на виконання рішення зборів суддів від 29.07.2011 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5020-5/093-1/007-9/087-7/188-12/203-3/125 та справа передана судді Плієвій Н.Г.

Справу прийнято до провадження ухвалою суду від 02.08.2011.

Відповідно до положень статі 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому зсіданні оголошувалась перерва.

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні. Щодо зустрічного позову -вважає, що підстави для його задоволення відсутні, у відзиві на зустрічну позовну заяву просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом -ТОВ «НВКФ «ТЕКО»- у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за юридичною адресою.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з'явившихся осіб на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2005 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлових приміщень загально площею 266,1 кв. м., розташованих за адресою АДРЕСА_2. Вказане приміщення було орендоване товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "ТЕКО" у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з метою розміщення в ньому аптечного складу.

В грудні 2005 року в орендованому приміщені виникла пожежа, якою було пошкоджено майно в тому числі і саме приміщення. Як вважає позивач за первісним позовом, пожежа виникла з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "ТЕКО", що і стало підставою для заяви позову про стягнення збитків.

ТОВ «НВКФ «ТЕКО», в сою чергу, 03.06.2009 заявлено зустрічний позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків, спричинених внаслідок пожежі у розмірі 326 353,51 грн.

Тобто і первісний позов і зустрічний засновані на тому, що збитки причинені пожежею, яка вникла внаслідок неналежного виконання умов договору противною стороною.

Актом про пожежу від 09.12.2005 складеного комісією ДПН Ленінського РВ УМНС причина пожежі зазначена, як коротке замикання в електропроводці в електророзподільному щитті, розташованому в будівлі складу-офісу (т.1 а.с.1).

Постановою Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 18.01.2006 на підставі матеріалів по факту пожежі по АДРЕСА_2 в порушення кримінальної спрваи відмовлено (т.4 а.с. 11).

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила , або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ) .

Згідно пунктом третім частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За статтею 174 Господасрького кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання

Відповідно до статті 1166 Цивільного Кодексу України при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі, та її відшкодовує особа, яка її завдала .

Позадоговірна (деліктна) відповідальність є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу .

Виходячи з цього, позивач повинен довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідач , безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та шкодою , вину відповідача, розмір відшкодування .

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування матеріальної шкоди .

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено про те , що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи .

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на висновки спеціаліста від 28 грудня 2005 року, відповідно до яких, причиною пожежі є загорання ізоляції електропроводу при аварійних режимах роботи електромережі з подальшим загоранням дерев'яних конструкцій.

Як передбачено пунктом 2.3 Договору оренди "Орендодавець зобов'язаний передати Орендатору об'єкт у стані, що відповідає умовам дійсного договору та належним для мети використовування об'єкту".

Згідно розділу п'ятому договору оренди, на "Орендаря" покладались обов'язки, в тому числі (том 1, а.с.6):

"... - пункт 5.1.в. - нести витрати за обслуговування пожежної сигналізації по виставленим рахункам "Орендодавця", пропорційно займаємої площі.

...- пункт 5.1.д. - не усувати самостійно виникаючи несправності в загальних з "Орендодавцем" комунікаціях, за випадком, коли таке самостійне усунення зроблено у ситуації крайньої необхідності. У всіх інших випадках, усунення вказаних несправностей проводити при узгодженні з "Орендодавцем" чи його довіреної особи.

... - пункт 5.1.к. - додержувати протипожежні правила, а також правила користування газової та електричної енергії, своєчасно проводити за свій рахунок всі встановлені протипожежні заходи усередині орендованих приміщень, а також нести відповідальність перед "Орендодавцем" за збитки, які можуть бути заподіяні пожежею, виниклою усередині орендованих приміщень по вині "Орендатора"...;

та надавались права, в тому числі (том 1, а. с. 6):

"...- пункт 5.2.6. "проводити переобладнання, перепланировку, реконструкцію, поліпшення орендованих приміщень, що викликані особливістю діяльності "Орендатора", за свій рахунок, при наявності письмового узгодження "Орендодавця"...".

Згідно розділом шостим договору оренди від 22 серпня 2005 року на "Оре ндодавця" покладались обов'язки, в тому числі (том 1, а. с. 7):

"...- пункт 6.1.6 ... не перешкоджати "Орендатору" у здійсненні користування орендованими об'єктами (приміщеннями) і комунікаціями, що знаходяться в них, у відповідності з технічними характеристиками, функціональним призначенням об'єктів і уставними задачами "Орендатора"...";

та надавались права, в тому числі (том 1, а. с. 7):

"... - пункт 6.2.а. - проводити перевірки умов додержання орендованого майна, його цільового використовування у відповідності до дійсного догово ру;

" ... - пункт 6.2.6. - вимагати дострокового розірвання дійсного договору у відповідності з вимогами підпункту "а" пункту 3.2. договору."

Згідно з висновком експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в АР Крим від 01.12.2006 № 8/31 складеного на підставі ухвали суду від 15.05.2006 у справі № 20-5/093 на підприємстві ТОВ НВКФ «Теко»допускалися порушення Правил пожежної безпеки, а також Правил обладнання електроустаткування. Дані порушення призвели до збільшення пожежної небезпеки об'єкта і, як наслідок, до виникнення пожежі (т .2 а.с. 133).

В ході розгляду справи судом було призначено додаткову судову комплексну пожежно-технічну та електротехнічну експертизу, з метою об'єктивного з'ясування обставин пожежі та винних осіб.

Як зазначено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Згідно висновком додаткової судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № 5914/5915 від 29.02.2008:

первинне вогнище пожежі (осередок пожежі) знаходилося усередині приміщення № 1.14 у просторі електричного щита, що розташовувався в ніші тамбура даного будинку;

В електрощиті, який розташовано в ніші тамбуру, та в електропро водці приміщення, яке в протоколі огляду місця пожежі від 09 грудня 2005 року значиться під № 3 та яке знаходилося в зоні горіння, мали місце короткі зами кання.

Перевантаження електричної мережі будівлі на час настання пожежонебезпечної події не було, тому перевантаження та великий перехідний опір не могли бути безпосередньою причиною виникнення загоряння горючої системи в електричному щиті.

Так, причиною виникнення пожежі в електричному щиті, що розташовувався в ніші тамбуру будинку за адресою: АДРЕСА_2, бу ла безпосередня дія теплової енергії електричної дуги короткого замикання на горючі матеріали, які знаходилися у просторі електрощита і навколо нього.

Встановити стан на момент пожежонебезпечної події ізоляції прово дів, які знаходилися в приміщенні 1.14, за виключенням простору електрощита, із наданих на дослідження матеріалів не можливо.

Безпосередньо перед виникненням пожежі стан ізоляції електричних про водів, що знаходилися в просторі електричного щита, не відповідав вимогам пожежної безпеки.

В електропроводці щита виник аварійний режим у вигляді короткого замикання, який безпосередньо знаходиться у причинному зв'язку з пожежею.

Безпосередньо перед виникненням пожежі стан ізоляції електричних проводів, які знаходились в просторі електричного щита приміщення 1.14, не відповідав вимогам пожежної безпеки, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням пожежі.

Відповісти на питання: "3 якої причини не спрацювали автоматичні вимикачі і запобіжники, призначені для відключення внутрішньої електроме режі і електроприладів у разі перевищення допустимого навантаження?" за від сутністю вихідних даних неможливо. В наданих на дослідження матеріалах відсутні дані щодо зовнішніх електричних мереж та додержання правил пожежної безпеки при їх приєднанні до відповідного електрощита усередині приміщення. Відсутність вихідних да них не дозволяє відповісти на дане питання.

Неправильне або недостатнє (слабе) кріплення електропроводів (як внутрішніх, так і зовнішніх) до відповідного електрощита усередині приміщен ня могло призвести до утворення великих перехідних опорів з наступним вини кненням короткого замикання, теплова енергія якого стала причиною пожежі (т. 5 а.с. 84-122).

Оскільки на деякі питання не були надані відповіді ані попередніми експертизами ані експертами, викликаними у судове засідання, з метою з'ясування обставин у справі, які потребують спеціальних знань ухвалою суду від 07.08.2009 було призначено судову комплексну пожежно-технічну та електротехнічну експертизу.

Згідно з висновком експертів від 20.05.2011 № 8/18-6201 (т.8 а.с 106-125) на питання Чим були дотримані норми пожежної безпеки щодо розташування матеріалів, що знаходились в приміщенні аптечного складу експертом надано наступну відповідь: «…можливо припустити, що на момент перевірки ДПН Ленінського РВ УМНС у м. Севастополі 06.12.2005 норми пожежної безпеки у приміщенні аптечного складу не порушувались. Встановити факти виконання чи невиконання вимог пожежної безпеки щодо розташування матеріалів у приміщенні аптечного складу ТОВ НВКФ «ТЕКО»на момент виникнення пожежі не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю вихідних даних».

Дослідженням встановлено, що причиною спалаху пожежного навантаження будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, явилось загорання горючих матеріалів (господарсько-побутових предметів, конструктивних елементів будинку) від розжарених частинок металу утворених у результаті дії дуги короткого замикання на металеву поверхню електричного щита, яке стало можливо унаслідок процесів термічної деструкції матеріалу ізоляції провідників при великих перехідних опорів або надмірного струмового навантаження провідників, погіршенні діелектричних властивостей ізоляції на локальній ділянці провідника.

Крім того, експертами зазначається, що від електричного щита у тамбурі приміщення 1.14 живились електроприймачі різних юридичних осіб: орендарів ОСОБА_2 -автоматичні вимикачі 1, 3 та 4, ТОВ «НВКФ «ТЕКО»- автоматичні вимикачі 2,5,6 та 7; ПП ОСОБА_3 -автоматичні вимикачі 1 та 4. Крім цього, через автоматичний вимикач 4, крім освітлення приміщень орендарів ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3 здійснювалось живлення чергового освітлення, вимкнення якого і зафіксовано гр. ОСОБА_4 Узагальнюючи наведені факти експертом зроблено висновок, що у приміщеннях, орендованих ПП Зима та ТОВ «НВКФ «ТЕКО»до виникнення пожежі були зафіксовані порушення вимог «Правил устройства електроустановок», «Правил технической эксплуатации элекстроустановок потребителей», а саме: з'єднання електричних проводів були виконані не за допомогою пересування, зварки, пайки чи спеціальних затискачів, експлуатація електроустановки магазину -складу-офісу (ввід, приміщення, орендовані ПП ОСОБА_3) здійснювалась без дотримання строків обов'язкових вимірювань та випробувань (т.8 а.с. 113).

Згідно зі ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта не є обов'язковим для суду і має оцінюватися господарським судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно роз'яснень, наданих в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Проаналізувавши висновки експертизи № 5914/5915 від 29.02.2008 та № 8/18-6201 від 20.05.2011 суд дійшов висновку, що вини орендаря в порушені пожежної безпеки не встановлено. Більш того, встановити з чиєї вини виникла пожежа не надається за можливе, оскільки від електричного щита, в якому виникло коротке замикання крім електроприймачів сторін у справі живились електроприймачі інших юридичних осіб.

За таких обставин факт неналежного виконання зобов'язання або не додержання правил здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "ТЕКО" не встановлено, тобто вини в заподіяні збитків орендодавцю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не доведено, а тому підстав для стягнення вказаних у первісному позові збитків за договором оренди, та відповідно і моральної шкоди, немає.

Висновок експерта від 01.12.2006 не може бути прийнятий судом як беззаперечний доказ вини ТОВ НВКФ «ТЕКО» у виникненні пожежі, оскільки він спростовується додатковою та комплексною експертизами, на вирішення яких були поставлені додаткові питання з метою з'ясування усіх обставин у справі.

Що стосується зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "ТЕКО" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність позовних вимог.

Крім того, згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач за зустрічним позовом у письмовому відзиві на зустрічний позов просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Відповідно до часитини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача (за зустрічним позовом) до суду першої інстанції трирічний строк позовної давності минув.

За таких обставин, з урахуванням заяви відповідача за зустрічним позовом, суд вважає за можливе застосувати наслідки пропуску ТОВ «НВКФ «ТЕКО»строку позовної давності та відмовити з цих підстав у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 03.10.2011.