Постанова

від 28.02.2012 по справі 26/321

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012 № 26/321

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі Кулачок О. А.

За участю представників:

від позивача: Новгородський П. В. - представник за довіреністю № 402 від 16.05.2011

від відповідача: Скопич Ю. В. - представник за довіреністю № 2-26д від 26.12.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012

у справі № 26/321 (суддя Пінчук В. І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз»

до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 29007,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача суму попередньої оплати, здійсненої позивачем в рахунок оплати скрапленого газу за договорами купівлі - продажу скрапленого газу № А131-1/1977сг-10 та № А 131-1/1991сг-10 від 24.11.2010 на загальну суму 27 234,40 грн., на яку відповідачем газ у встановлені договорами строки поставлено не було, 3 % річних в сумі 629 грн. та збитки від інфляції в сумі 1 143,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2012, повний текст якого підписаний 25.01.2012, у справі № 26/321 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено попередню оплату в сумі 25 330,30 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що відповідач не передав позивачеві оплачений природний газ на присуджену до стягнення суму, тому вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати, з урахуванням правил ч. 2 ст. 693 ЦК України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується факт непередачі газу лише на суму 25 330,30 грн.

Відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції ґрунтується на тому, що відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні ст. 625 ЦК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі №26/321 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначених позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не прийнято до уваги те, що невиконання відповідачем зобов'язань за спірними договором в частині поставки газу в повному обсязі відбулось саме внаслідок дій позивача.

Ухвалою від 06.02.2012 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А. апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі №26/321 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.

Ухвалою від 22.02.2012 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких власну апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив, представник позивача власну апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

24.11.2010 за результатами проведення торгів на спеціалізованому аукціоні № 131-1 з продажу скрапленого газу, який відбувся 24.11.2010, між відповідачем як Продавцем, позивачем як Покупцем та Українською аграрною біржею як Біржею укладено договір купівлі - продажу скрапленого газу № А131-1/1977сг-10 (далі Договір 1), за умовами якого позивач зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ власного виробництва відповідача в обсязі 140 тон, який останній зобов'язується передати позивачу у грудні 2010 відповідно до графіка поставки, вказаного в п. 5.2 Договору 1.

Згідно п. 2.3 Договору 1 загальна сума Договору складає 403 900 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору 1 ціна за одну тону скрапленого газу без врахування вартості його транспортування складає 2 885 грн.

Згідно п. 3.2 Договору 1 поставка скрапленого газу здійснюється після отримання відповідачем оплати згідно п. 5.2 Договору 1.

Згідно п. 5.2 Договору 1 позивач мав здійснити оплату скрапленого газу шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача за наступним графіком:

- строк відвантаження 1 -ша декада; термін оплати 1-3 грудня 2010; сума до сплати 201 950 грн.;

- строк відвантаження 2- га декада; термін оплати 8-10 грудня 2010; сума до сплати 100 975 грн.;

- строк відвантаження 3- тя декада; термін оплати 16, 17, 20 грудня 2010; сума до сплати 100 975 грн.;

- сума попереднього внеску 22 365 грн. перерахованого позивачем Біржі, зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 1 позивачем відповідачу сплачено 403 900 грн. Зазначена сума була перерахована позивачем таким чином:

- 381 535 грн. перерахована платіжними дорученнями: № 5484 від 03.12.2010 на суму 201 950 грн., № 5608 від 10.12.2010 на суму 100 975 грн. та № 5760 від 21.12.2010 на суму 78 610 грн.;

- 22 365 грн. сплачені у якості попереднього внеску для участі в аукціоні.

На виконання умов Договору 1 за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 відповідач поставив позивачу скраплений газ в обсязі 133,3 тони на загальну суму 384 570,50 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копію Акту приймання-передачі від 31.12.2010.

Отже, недопоставка за Договором 1 становить 6, 7 тони скрапленого газу ( 140 -133,3 ) на суму 19 329,50 грн. ( 6,7 х 2 885, 00 грн. ) або ( 403 900 - 384 570 ).

24.11.2010 за результатами проведення торгів на спеціалізованому аукціоні № 131-1 з продажу скрапленого газу, який відбувся 24.11.2010, між відповідачем як Продавцем, позивачем як Покупцем та Українською аграрною біржею як Біржею укладено договір купівлі - продажу скрапленого газу № А131-1/1991сг-10 (далі Договір 2), за умовами якого позивач зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ власного виробництва відповідача в обсязі 150 тон, який останній зобов'язується передати позивачу у грудні 2010 відповідно до графіка поставки, вказаного в п. 5.2 Договору 1.

Згідно п. 2.3 Договору 2 загальна сума Договору 2 складає 432 750 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору 2 ціна за одну тону скрапленого газу без врахування вартості його транспортування складає 2 885 грн.

Згідно п. 3.2 Договору 2 поставка скрапленого газу здійснюється після отримання відповідачем оплати згідно п. 5.2 Договору 2.

Згідно п. 5.2 Договору 2 позивач мав здійснити оплату скрапленого газу шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача за наступним графіком:

- строк відвантаження 1 -ша декада; термін оплати 1-3 грудня 2010; сума до сплати 144 250 грн.;

- строк відвантаження 2- га декада; термін оплати 8-10 грудня 2010; сума до сплати 144 250 грн.;

- строк відвантаження 3- тя декада; термін оплати 16, 17, 20 грудня 2010; сума до сплати 144 250 грн.;

- сума попереднього внеску 23 962 грн. перерахованого позивачем Біржі зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 2 позивачем відповідачу сплачено 432 750 грн. Зазначена сума була перерахована позивачем таким чином:

- 408 787,50 грн. перерахована платіжними дорученнями: № 5483 від 03.12.2010 на суму 144 250 грн., № 5609 від 10.12.2010 на суму 144 250 грн. та № 5759 від 21.12.2010 на суму 120 287,50 грн.

- 23 962,50 грн. сплачені у якості попереднього внеску для участі в аукціоні.

На виконання умов Договору 2 за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 відповідач поставив позивачу скраплений газ в обсязі 147,92 тони на загальну суму 426 749,20 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копію Акту приймання-передачі від 31.12.2010.

Отже, недопоставка за Договором 2 становить 2,08 тони скрапленого газу (150 -147,92) на суму 6000, 80 грн. ( 2, 08 х 2 885, 00 грн. ) або ( 432 750-426 74920 )

Всього відповідачем не передано скрапленого газу у кількості 8,78 тони на загальну суму 25 330,30 грн. ( 19 329, 50 грн. + 6 000, 80 грн. ) = 25 330, 30 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що, вірно визначивши вартість недопоставленого газу за Договором 1 та Договором 2, при складенні цих сум він припустився арифметичної помилки, визначивши загальну вартість недопоставленого газу в сумі 27 234,40 грн.

Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача і стягнув відповідача 25 330,30 грн., з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Пунктами 3.3 Договору 1 та Договору 2 сторони узгодили, що відповідач передає скраплений газ при транспортуванні залізничним транспортом на умовах EXW - структурна одиниця наливу скрапленого газу.

Тобто, за умовами Договору 1 та Договору 2, завантаження скрапленого газу власного виробництва Продавця до поданого позивачем транспортного засобу здійснюється на обладнанні наливу скрапленого газу Продавця.

Відповідач наполягає на тому, що в нього було достатньо нафтопродуктів для відвантаження їх позивачу в обсязі, встановленому умовами Договору 1 та Договору 2, проте, враховуючи, що за умовами Договору 1 та Договору 2 (п. 3.4) позивач самостійно забезпечує та оплачує послуги по наливу скрапленого газу, саме внаслідок дії позивача ним не було отримано газ в повному обсязі.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів не приймає як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи і не підтверджені жодним документальним доказом, посилання відповідача на те, що надлишкова попередня оплата в розмірі 25 330, 30 грн. утворилася внаслідок відмови позивача в односторонньому порядку виконувати умови договору в частині приймання газу протягом грудня 2010 року.

При цьому колегія суддів вважає а необхідне зауважити на наступному.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог Договору 1 та Договору 2, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобов'язання, оскільки гроші не були позивачем відповідачу подаровані, і відповідач мав певні обов'язки перед платником.

Також, не може бути визнана розумною поведінка покупця, який перерахувавши на рахунок продавця гроші, всіляко ухилявся би від отримання товару в рахунок оплати якого вказані кошти були перераховані.

Згідно ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що відповідач, маючи передоплату позивача за Договором 1 та Договором 2 на поставку 290 тон скрапленого газу, виконав зобов'язання не у повному обсязі, поставивши позивачу 281,22 тони.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач у встановлений Договором 1 та Договором 2 строк, а саме у грудні 2010 року, зобов'язання в частині поставки позивачу 8,78 тони на загальну суму 25 330,30 грн. не виконав, відповідно, час, протягом якого він мав це зобов'язання виконати, сплив, з огляду на що, відповідно до приписів законодавства, у відповідача виник обов'язок вказані кошти позивачу повернути.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що факт неналежного виконання умов договору не є правовою підставою вважати, що після закінчення строку, на який його було укладено, в частині невиконаного договір продовжує діяти, якщо в договорі про це прямо не вказано або не встановлено нормами закону.

За правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо повернення відповідачем попередньої оплати, здійсненої за умовами Договору, та строків такого повернення, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Як свідчать матеріли справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 334 від 20.01.2011, в якій просив в місячний термін з дати її отримання повернути, серед іншого, і суми переплат за Договором 1 та Договором 2.

На вказану претензію відповідач відповів листом № 2/1-06-1584 від 28.02.2011, яким відхилив претензію позивача.

Частиною 3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідач, в порушення вимог закону спірні кошти позивачу не перерахував.

За обставин, що склалися, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути на свою користь здійснену в рахунок оплати скрапленого газу за Договором попередню оплату в сумі 25 330,30 грн., на яку відповідачем газ у встановлені договором строки поставлено не було, визнаються колегією суддів законними. Суд першої інстанції правомірно частково задовольнив вимоги позивача про повернення передоплати, стягнувши з відповідача 25 330,30грн. боргу. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 629 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 143,84 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції виходи в з того, що відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні ст. 625 ЦК України, що, враховуючи вищевикладене, є помилковим, оскільки такий обов'язок відповідача виник з вимог закону.

Відповідно, за порушення грошового зобов'язання настають наслідки, встановлені ст. 625 ЦК України .

Як слідує з матеріалів справи, а саме з пояснень позивача (а.с. 42-43), позивач розраховує 3 % річних з 04.01.2011 по 11.10.2011, а збитки від інфляції - з січня 2011 року по 08.10.2011.

Проте, як було встановлено вище, обов'язок відповідача по повернення спірних коштів є простроченим починаючи з 23.01.2011, а отже, саме з цієї дати позивач має право на стягнення 3 % та збитків від інфляції.

З огляду на вказані обставини, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 483,01 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

25 330,30/100*3/365*232=483,01 грн.

З урахуванням обставин, які викладені вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції також підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 581,20 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 26/321 підлягає зміні, позов задовольняється частково - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 25 330,30 грн. основного боргу, збитки від інфляції в сумі 581,20 грн. та 3 % річних в сумі 483,01 грн., в задоволенні решти позову відмовляється.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційних скаргах, апеляційна скарга Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» задовольняється частково.

Згідно приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за подачу апеляційної скарги покладаються на Дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Щодо витрат Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» за подачу апеляційної скарги, слід зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням від 12.01.2012 року у справі № 26/231 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 25 330,30 грн., в задоволенні вимог про стягнення 3 % річних в сумі 629 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 143,84 грн. (разом 1 772,84 грн.) відмовлено.

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржене в частині стягнення коштів в сумі 1 772,84 грн. (суми 3 % річних та збитків від інфляції) і сплачено при цьому судовий збір в сумі 804,75 грн., тобто встановлений законом мінімальний розмір судового збору.

Даною постановою позов в частині, оскарженій позивачем, задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача 1 064,21 грн. (3 % річних в сумі 483,01 грн. та збитки від інфляції в сумі 581,20 грн.).

Враховуючи, що, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 064,21 грн., витрати позивача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги щодо цієї суми, які вираховуються пропорційно від розміру оскаржених майнових вимог та задоволених з них та становлять 483,23 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 26/321 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 26/321 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 26/321 змінити.

4. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 26/321 в наступній редакції:

«2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95014, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 03348117 ) в особі відокремленого структурного підрозділу: Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» ( 95014, м. Сімферополь, вул. Мармурова, 42-А, ідентифікаційний код 26538518 ) 25 330 ( двадцять п'ять тисяч триста тридцять ) грн. 30 коп. попередньої оплати, 483 (чотирма вісімдесят три) грн. 01 коп. 3 % річних, 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 20 коп. збитків від інфляції, 263 (двісті шістдесят три ) грн. 94 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.»

5. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95014, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 03348117 ) в особі відокремленого структурного підрозділу: Управління по постачанню та реалізації скрапленого газу «Спецгаз» ПАТ «Кримгаз» ( 95014, м. Сімферополь, вул. Мармурова, 42-А, ідентифікаційний код 26538518 ) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 23 коп.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 26/321.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Баранець О.М.