Постанова

від 14.08.2012 по справі 27/183б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2012 р. справа №27/183б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникаЗахарчук В.П. -за довіреністю від заявникаСиницин Д.В. -за довіреністю від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 14.12.2011 року у справі№27/183б (суддя Тарапата С.С.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-ЮГ», м. Ялта АР Крим доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-ЮГ», м. Ялта АР Крим до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк порушена справа про банкрутство №27/183б з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 14.12.2011р.

Постановою господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-ЮГ», м. Ялта АР Крим.

Постанова суду мотивована тим, що боржник не спроможний виконати свої зобов'язання перед кредитором протягом встановленого для погашення строку, а також підтверджуються ознаки відсутності боржника.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Державної податкової служби подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 14.12.2011 року по справі №27/183б та провадження у справі припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що ніяких ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника в матеріалах справи немає. Також, вказав на те, що перевірка боржника з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків до бюджету не проведена у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням. Судом першої інстанції було залишено без задоволення клопотання податкової інспекції про зупинення провадження до проведення перевірки боржника.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. у справі №27/183б було припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2012р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. по справі №27/183б було скасовано, справу направлено на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 09.07.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

В судове засідання з'явився представник державної податкової інспекції, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови господарського суду з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Ініціюючий кредитор надав відзив, яким заперечував проти задоволення апеляційну скаргу та просилив постанову господарського суду Луганської області від 14.12.2011р. залишити без змін.

Представник боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення процедури визнання боржника банкрутом, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк заявник посилається на те, що на підставі наказу господарського суду Донецької області по справі №29/224 кредитор має безспірні вимоги до боржника -ТОВ «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк. Постановою відділу державної виконавчої служби від 01.12.2011р.за вказаним наказом порушене виконавче провадження, яке до даного часу не виконане. Крім того, по зареєстрованій адресі боржник не знаходиться.

При розгляді справи суд перевіряє підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясовує факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, досліджує правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 07.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк було зареєстровано в державному реєстрі -30.06.1998р., за місцезнаходженням: 83000, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 60. У графі «Статус відомостей про юридичну адресу»вказано: «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням».

Вказане свідчить про наявність доказів про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2012р. по справі №29/224 було стягнуто з ТОВ «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк на користь ТОВ «Магнолія-ЮГ»борг на загальну суму 14065,89грн.

25.11.2012р. на виконання вказаного рішення були видані накази на примусове стягнення.

Постановами Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 01.12.2011р. було відкрито виконавче провадження за наказами по справі 29/224 від 25.11.2011р.

У зв'язку з вищевказаним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнолія-ЮГ»звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна та торгова корпорація «МІРА», м. Донецьк.

Щодо тверджень скаржника про залишення без належної уваги клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у його задоволенні, оскільки наведені у зверненні підстави для зупинення провадження у справі не передбачені ст. 79 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи викладене суд зазначає, що податковий орган не позбавлений фактичної можливості в разі неподання документів для здійснення перевірки застосувати заходи, передбачені положеннями Податкового кодексу України. Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

З вказаного вище вбачається, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням, що є однією із умов для порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було правомірно встановлено, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог кредитора та неспроможність боржник виконати свої зобов'язання перед кредитором протягом встановленого для погашення строку, а також підтверджуються ознаки відсутності боржника за місцезнаходженням.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. по справі №27/183б.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що постанови господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. по справі №27/183б винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. по справі №27/183б залишити без задоволення.

Постанову господарського Донецької області від 14.12.2011р. по справі №27/183б залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Надруковано 6 примірників: 1 -заявнику; 1 -боржнику; 1- скаржнику, 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду