Рішення

від 19.12.2012 по справі 19/5014/2570/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.12 Справа № 19/5014/2570/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пенат", м.Луганськ

про стягнення 128708 грн. 86 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Бєлкіна О.М., юрисконсульт, довіреність № 1-д від 03.01.2012;

від відповідача - Кузнецов С.О., голова правління, наказ № 7к від 01.12.2012; Стахов Р.В., адвокат, довіреність № 3 від 23.10.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 125628,80 грн., інфляційних збитків в сумі 343,89 грн. та 3 % річних у сумі 2736,17 грн. за договором на постачання теплової енергії № 506 від 01.08.2007.

В судових засіданнях від 24.10.2012, від 14.11.2012, від 28.11.2012, від 06.12.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України були оголошені перерви.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2012 на підставі заяви позивача строк розгляду справи № 19/5014/2570/2012 був продовжений на 15 днів, відповідно до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві № б/н від 28.11.2012, поясненнях № б/н від 04.12.2012 та додаткових поясненнях № б/н від 12.12.2012 та № б/н від 17.12.2012, стосовно вимог позивача заперечив, з наступного.

Як зазначив відповідач, позивач при здійсненні розрахунків застосовує до договірних правовідносин інші тарифи ніж ті, які визначені договором без внесення відповідних змін у договір. Крім того, відповідач вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані 3% річних та інфляційні збитки, оскільки їх нарахування також не передбачено діючим договором поставки теплової енергії № 506 від 01.08.2007.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 7/285пд від 09.03.2010 частково задоволені позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пенат", внесені відповідні зміни до договору та зазначено, що інші умови договору, не змінені даною угодою, залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. Тобто, на думку відповідача, зазначені обставини підтверджують, що в частині тарифів по оплаті поставленої теплової енергії до договору № 506 від 01.08.2007 зміни на теперішній час не внесені.

Позивач в поясненнях №б/н від 06.12.2012 на відзив доводи відповідача відхилив, зазначивши, що в договорі не передбачено укладання додаткової угоди до договору у зв"язку із зміною тарифів, оскільки це не визначено договором як обов"язок сторін, а передбачено лише право відповідача отримувати інформацію про діючі тарифи на послуги теплопостачання населенню, це визначено п.4.4.1 договору. Крім того, тарифи на теплову енергію не можуть бути встановлені за угодою сторін, оскільки встановлення і затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для позивача, згідно із ст.20 Закону України "Про теплопостачання", відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго" (позивач, постачальник) та Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пенат" (відповідач, споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №506 від 01.08.2007 з протоколом розбіжностей, прийнятим в редакції відповідача, з додатковою угодою від 29.01.2010.

За умовами даного договору постачальник бере на себе зобов'язання з виробництва та поставки теплової енергії споживачам, які мешкають в будинках житлово-будівельних кооперативах, а також в будинках товариств власників багатоквартирних будинків м.Луганська (додаток № 1), у відповідності з діючими нормами до межі експлуатаційної відповідальності (додаток № 2) (п.2.1 договору).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу по пошті або вручаються під підпис.

Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії житловому фонду ЖБК (ТВББ), які належать йому на правах власності, в 5-денний строк з дня отримання рахунку (п.6.2 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.6.4 договору).

Відповідно до п.6.6 договору тариф на момент підписання договору складав: для населення: а) за ЦО 1м 2 опалювальної площі - 4-56 грн./міс. з ПДВ; б) за ГВС: при наявності приладів обліку за 1м 3 -10-10 грн./міс. з ПДВ; при відсутності приладів обліку 1 люд. 32-26 грн./міс.; в) за 1 Гкал відпущеної теплової енергії 190-00 грн./міс.

Відповідач не здійснив оплату нарахованих сум за теплопостачання у повному обсязі, згідно з отриманими рахунками за період з лютого 2011 року по червень 2012 року (а.с.29-66), чим порушив зобов'язання за договором. Таким чином, сума заборгованості відповідача за зазначений період, заявлена до стягнення позивачем, складає 125628,80 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд приходить до висновку про підтвердження матеріалами справи обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення боргу в сумі 30279,76 грн. (згідно наданого відповідачем розрахунку (а.с.91); позивач в судовому засіданні усно підтвердив правильність його здійснення), враховуючи наступне.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

В ст.26 цього ж Закону визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, згідно до якої істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

З вищевикладеного вбачається, що тарифи та їх складові є істотною умовою договору.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачені істотні умови господарського договору, а саме зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В п.5 цієї статті зазначено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.638 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У розділі 8 „Порядок вирішення спорів" сторони дійшли згоди, що розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, розірванням або зміною умов договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості досягнення згоди, сторони мають право звернутися до господарського суду для вирішення спірного питання (п.п.8.1-8.2 договору).

В п.11.2 договору сторони також домовились, що зміни та доповнення до договору вносяться шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється позивачем, останній не звертався до відповідача з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни ціни.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже нараховані позивачем 3% річних за період з 06.03.2011 по 15.08.2012 складатимуть 848,49 грн. та сума інфляційних витрат за період з квітня 2011 року по червень 2012 року складатиме 41,97 грн., оскільки позивачем заявлений менший розмір, згідно наступних розрахунків:

Період нарахування Період заборгованостіСума боргуКількість днів простроченняРозмір 3% річнихРозмір інфляції Лютий 2011 року 06.03.2011-27.03.2011 14358,30 22 25,96 - 28.03.2011-14.07.2011 12047,36 109 107,93 - 15.07.2011-15.08.2012 5047,36 398 164,85 - Березень 2011 року 03.04.2011-15.08.2012 3182,20 501 130,87 40.87 Квітень 2011 року - - - - - Травень 2011 року - - - - - Червень 2011 року - - - - - Липень 2011 року - - - - - Серпень 2011 року - - - - - Вересень 2011 року - - - - - Жовтень 2011 року - - - - - Листопад 2011 року 24.12.2011-29.12.2011 10123,20 6 4,99 0 30.12.2011-15.08.2012 1123,20 230 21.18 1.10 Грудень 2011 року 16.01.2012-15.08.2012 5416,90 213 94,57 - Січень 2012 року 08.02.2012-15.08.2012 9313,80 190 145,05 - Лютий 2012 року 06.03.2012-15.08.2012 7651,30 163 102,23 - Березень 2012 року 16.05.2012-15.08.2012 6745,00 92 50,86 - Квітень 2012 року - - - - - Травень 2012 року - - - - - Червень 2012 року - - - - - 848,49 41.97 Тобто, в решті позовних вимог стосовно стягнення 3% річних та інфляційних витрат слід відмовити за необгрунтованістю.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ, до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пенат", м.Луганськ, задовольнити частково.

2.Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пенат", м.Луганськ, вул.Учбова, б.22, код 06394690 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул.Куракіна, б.23 „а", код 24047779 заборгованість у сумі 30279 грн. 76 коп., інфляційні збитки у сумі 24 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 848 грн. 49 коп. та судовий збір у сумі 623 грн. 41 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.12.2012.

Суддя Т.В. Косенко