Рішення

від 17.12.2012 по справі 19/5014/2476/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12 Справа № 19/5014/2476/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ

до 1-го відповідача Приватного підприємства „Фелікс", м.Краснодон Луганської області

до 2-го відповідача Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", м.Свердловськ Луганської області

до 3-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ

до 4-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ

про стягнення 400000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Цукер І.Б., представник за довіреністю № б/н від 29.10.2012;

від 1-го відповідача -представник не прибув;

від 2-го відповідача -представник не прибув;

від 3-го відповідача -представник не прибув;

від 4-го відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з 1-го, 2-го, 3-го та 4-го відповідачів солідарно 3826260,00 грн. за договором поставки від 01.08.2012 № б/н.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.10.2012 провадження у даній справі за заявою від 29.10.2012 № б/н, поданою 3-ім відповідачем, було зупинено до набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області по справи № 26пд/5014/2693/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ" до Приватного підприємства „Айленд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Приватного підприємства „Фелікс", про визнання недійсним договору поруки № б/н від 24.08.2012.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2012 по справі № 26пд/5014/2693/2012 провадження у справі було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2012 провадження по справі № 19/5014/2476/2012 було поновлено після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

В судовому засіданні 17.12.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги, подавши додаткові пояснення № б/н, де на вимогу ухвал суду більш детально виклав вимоги до 3-го та 4-го відповідачів. Позивач також виклав клопотання про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з 1-го, 2-го, 3-го та 4-го відповідачів солідарно на користь позивача 400000,00 грн. у якості виконання зобов"язань за договором поставки № б/н від 01.08.2012 за поставлений товар.

Дане клопотання було розглянуто в судовому засіданні, встановлено, що воно не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого судом прийнято зменшення позовних вимог. Тобто справа розглядається з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідачі не скористались наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 9440702207374, № 9481200448023. Причини неявки відповідачі суду не повідомили.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.13 зазначеної вище постанови неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

У наведених в даному пункті випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Пункт 3.14 постанови передбачає, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Тобто до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідачі не надали суду відзивів на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідачі позовні вимоги не оспорили, доказів сплати заборгованості не надали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємством „Айленд" (сторона 1, позивач) та Приватним підприємством „Фелікс" (сторона 2, відповідач 1) 01.08.2012 був підписаний договір поставки № б/н, за умовами якого сторона 1 продає, а сторона 2 купує та оплачує стороні 1 майно (товар) номенклатура, кількість та ціни продажу (покупки) якого визначені в договорі (п.1 договору).

Відповідно до п.6 договору строк розрахунків протягом 20 днів з дня отримання стороною 2 вимоги сторони 1 про оплату.

Договір вступає в силу з моменту підписання й діє до 31.12.2012 (п.8 договору).

Згідно п.9 договору сума договору складає 3826260,00 грн.

На виконання умов договору позивач продав 1-му відповідачу товар на загальну суму 3826260,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 46 та № 47 від 22.08.2012 (а.с.11-12).

Перший відповідач, в свою чергу, отримав товар згідно довіреності серії ЯОФ № 477862 від 22.08.2012, виданої на ім"я Чуркіна Віталія Миколайовича (а.с.13).

Згідно до п.6 договору позивач виставив 1-му відповідачу вимогу, яка отримана останнім 31.08.2012 за № 104 (а.с.14).

В порушення умов договору 1-й відповідач взятих на себе зобов"язань не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 31.08.2012 про оплату отриманого товару, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням.

В забезпечення виконання договору поставки № б/н від 01.08.2012 між Закритим акціонерним товариством „Чарівне дійво" (поручитель, 2-й відповідач) та Приватним підприємством „Айленд" (кредитор, позивач); між Публічним акціонерним товариством „Торгово-комерційна фірма „АРТ" (поручитель, 3-й відповідач) та Приватним підприємством „Айленд" (кредитор, позивач); між Публічним акціонерним товариством „Дисана" (поручитель, 4-й відповідач) та Приватним підприємством „Айленд" (кредитор, позивач) 24.08.2012 були укладені договори поруки, за умовами яких поручитель зобов"язується відповідати перед кредитором за виконання Приватним підприємством „Фелікс", м.Краснодон, код 13380949 (боржник) зобов"язань перед кредитором, встановлених договором поставки від 01.08.2012, а саме -грошового зобов"язання в сумі 3826260,00 грн. у повному обсязі (п.1 договорів).

Відповідно до п.2 цих договорів у випадку невиконання боржником вказаного зобов"язання кредитор надає поручителю претензію. Претензія вважається врученою поручителю або його представнику особисто, а також у випадку направлення йому такої претензії поштою рекомендованим листом на адресу, зазначену в договорі.

В п.3 договорів сторони дійшли згоди про те, що поручитель зобов"язаний виконати зобов"язання, забезпечене поручительством, протягом наступного робочого дня з дня отримання претензії.

Ці договори вступають в силу з моменту підписання та діють до повного виконання зобов"язань сторонами (п.4 договорів).

Згідно до п.2 зазначених договорів позивач звернувся до поручителів з претензіями від 24.09.2012 (а.с.16,18, 20), які отримані останніми нарочно, однак залишені без відповідей та задоволення.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у цьому випадку солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.

За змістом позовної заяви відповідачі у справі є солідарними боржниками перед позивачем.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачами умов договорів підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідачів, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог. Тобто позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 57649,67 грн., сплачений за платіжним дорученням № 694 від 27.09.2012, яке знаходиться в матеріалах справи.

При комп'ютерній верстці ухвали господарського суду Луганської області від 04.12.2012 по даній справи були допущені описки в описовій та резолютивній частинах ухвали.

Так, в описовій частині ухвали в абз.3, 4 було невірно зазначений номер справи до розгляду якої зупинялось провадження: "... № 26пд/5014/2476/2012 ...", у той час, як слід було зазначити: "... № 26пд/5014/2693/2012 ...".

У п.1 резолютивної частини ухвали було зазначено: "Провадження по справі № 19/5014/2476/2012 за позовом Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ, до 1-го відповідача Приватного підприємства „Фелікс", м.Краснодон Луганської області, 2-го відповідача Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", м.Свердловськ Луганської області, 3-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ, 4-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ, про стягнення збитків в сумі 381800 грн. 63 коп., поновити.", у той час, як слід було зазначити: "Провадження по справі № 19/5014/2476/2012 за позовом Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ, до 1-го відповідача Приватного підприємства „Фелікс", м.Краснодон Луганської області, 2-го відповідача Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", м.Свердловськ Луганської області, 3-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ, 4-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ, про стягнення 3826260 грн. 00 коп., поновити."

За таких обставин допущені описки необхідно виправити, не змінюючи при цьому змісту ухвали.

В судовому засіданні 17.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ, до Приватного підприємства „Фелікс", м.Краснодон Луганської області, до Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", м.Свердловськ Луганської області, до Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ, до Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ, задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства „Фелікс", Луганська область, м.Краснодон, площа Комсомольська, б.1, код 13380949, з Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", Луганська область, м.Свердловськ, вул.Карла Лібкнехта, б.19, код 00444777, з Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ, вул.А.Ліньова, б.85А, код 13393521 та Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ, вул.А.Ліньова, б.85А, код 01557578 на користь Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ, вул.Советська, б.73, код 32418971 заборгованість в сумі 400000 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 6730 грн. 33 коп., видати наказ позивачу.

3. Виправити описки, допущені в описовій та резолютивній частинах ухвали господарського суду Луганської області від 04.12.2012, а саме: в описовій частині ухвали в абз.3, 4 належним номером справи до розгляду якої зупинялось провадження вважати № 26пд/5014/2693/2012; п.1 резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції: "Провадження по справі № 19/5014/2476/2012 за позовом Приватного підприємства „Айленд", м.Луганськ, до 1-го відповідача Приватного підприємства „Фелікс", м.Краснодон Луганської області, 2-го відповідача Закритого акціонерного товариства „Чарівне дійво", м.Свердловськ Луганської області, 3-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Торгово-комерційна фірма „АРТ", м.Луганськ, 4-го відповідача Публічного акціонерного товариства „Дисана", м.Луганськ, про стягнення 3826260 грн. 00 коп., поновити."

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.12.2012.

Суддя Т.В. Косенко