cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.12.12 р. Справа № 5006/4/168/2012
За клопотанням представника відповідача здійснюється запис судової справи за допомогою технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду». Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Приватного підприємства «Девятий етаж» м. Донецьк
до відповідача - Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка
про стягнення 57460,12грн. заборгованості, пені,
за зустрічним позовом Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка до Приватного підприємства «Девятий етаж» м. Донецьк
про визнання договору купівлі-продажу № 4/7 від 16.07.2012р. недійсним.
за участю представників сторін:
від позивача - Крюкова А.В., Мостипак Є.В. - довіреності від 03.01.2012р., 17.12.2012р.,
від відповідача - Кузюба Є.В. - довіреність від 16.11.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 57460,12грн., з яких: 55700,00грн. - заборгованість, 1760,12грн. - пеня, яка нарахована у відповідності з викладеним у заяві від 23.11.2012р. (л.с.28) за період з 05.08.по 22.10.2012р. - за 79 днів прострочення відповідно до п. 3 ст. 550 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
В підтвердження позову надав підписаний між позивачем та Донецькою філією ДП МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» договір купівлі-продажу № 4/7 від 16.07.2012р., видаткові накладні № РН-0000002 від 31.07.2012р. на суму 57000,00грн., № РН-0000003 від 31.07.2012р. на суму 1700,00грн., по яким відповідач на підставі довіреності № 135 від 31.07.2012р. отримав товар, виписку по банківському рахунку, яка підтверджує факт часткової оплати товару відповідачем, підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт звірки від 22.10.2012р.
Відповідач не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що договір, на який посилається позивач укладений особою, яка не мала на це необхідного обсягу прав на укладання правочину від імені ДП МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси». Цей факт підтверджує положенням про Донецьку філію Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси», пунктом 5.5 якого передбачено, що укладання керівником Філії господарський договорів та інших угод, пов»язаних з купівлею-продажем товарно-матеріальних цінностей , необоротних і нематеріальних активів, робот, послуг, розмір (ціна) яких окремо становить більш ніж 10000,00 гривень здійснюється виключно після попереднього письмового погодження з директором Підприємства. Строк довіреності, яку видано особі на укладання договору закінчився 11 липня 2012р., а сам договір підписаний 16 липня 2012р.
Відповідач, посилаючись на вищевикладене, звернувся до господарського суду з зустрічним позовом від 04.12.2012р. про визнання договору купівлі-продажу № 4/7 від 16.07.2012р., укладеного між Донецькою філією Державного підприємства внутрішніх справ України «Донбас-Інформ-Ресурси» та Приватним підприємством «Девятий етаж» відповідно до статей 92, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК).
Ухвалою від 04.12.2012р. прийнята зустрічна позовна заява до спільного розгляду з первісним.
Оголошувалась перерва з 18 на 24 грудня 2012р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України для надання часу позивачу ознайомитись з зустрічним позовом та надання можливості йому підготувати відзив.
2
Позивач первісного позову не погоджується з заявленими вимогами на тій підставі, що згідно частини першої ст. 214 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказом схвалення угоди є виконання договору, за якою здійснена поставка, що підтверджується видатковими накладними і проведенням частково оплати. Ці факти підтверджує відповідач, підписавши акт звіряння взаєморозрахунків, без зауважень та скріплений печатками обох сторін.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
ВСТАНОВЛЕНО:
Предметом спорів у даній справі є законність укладеного сторонами договору і стягнення заборгованості за отриманий відповідно до договору заборгованості і пені.
При дослідженні документів, господарським судом встановлений факт, що 16.07.2012р. сторонами підписаний купівлі-продажу № 4/7, відповідно до якого продавець (позивач) продає фарбу білу для розмітки доріг в кількості 1500кг та сольвент в кількості 100кг, а покупець (відповідач) покупає цей товар та оплачує його протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару. Загальна сума договору складає 58700,00грн. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р.
З огляду на договір № 4/7 від 16.07.2012р., на який посилаються обидві сторони як на підставу своїх позовних вимог, господарський суд дійшов про те, що за своїм змістом та правовою природою він є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК ) з урахуванням особливостей, передбачених сьогоденним Господарським кодексом України ( далі за текстом - ГК ) та іншими нормативно-правовими актами по окремих видах договорів ( ч.5 ст. 656 ЦК ).
Майново-господарські зобов»язання між суб»єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст.179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст.627 ЦК).
Визначення цивільно-правового договору наводиться у ч.1ст.626 ЦК. Договір - це різновид правочину. Як правочин, договір спрямовується на встановлення, зміну або припинення цивільних праві та обов'язків. На підставі договорів виникають, змінюються або припиняються права та обов'язки його сторін.
Загальне правило про момент, з якого договір вважається укладеним, випливає із ч.1ст.638 ЦК, відповідно до якої договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, крім випадків зазначених у ст.640 ЦК та ч.2 ст.187 ГК, які встановлюють особливості визначення моменту укладання договору в певних випадках. Це правило є вимогою яка вказана в п.2 ст. 180 ГК.
Обов'язковими елементами господарсько-договірного зобов'язання, як одного з видів господарських правовідносин, є: суб'єкти (учасники), предмет і зміст в якому обов»язковим елементом є ціна і строк дії договору (п.3ст.180 ГК).
Даючи правову оцінку договору, господарський суд встановив наступні факти:
1. Сторонами договору є два господарюючих суб»єкта, юридичні особи: продавець - Приватне підприємство «Девятий етаж» м. Донецьк і покупець - Донецька філія Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка;
2. Донецька філія державного підприємства МВС являється відокремленим підрозділом юридичної особи, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (л.с.21);
3. На укладання договору юридична особа - ДП, в особі директора підприємства Бровцева В.І., який діяв на підставі Статуту підприємства, уповноважив директора Донецької філії МАртишева В.В. здійснювати від імені ДП перелічені у довіреності № 3-Д/11 від 11.07.2007року дії, зокрема, укладати господарчі договори на інші угоди на суму понад 10000,00грн. на рік з одним контрагентом від імені Державного підприємства МВС України Донбас-Інформ-Ресурси» виключно після попереднього письмового погодження з директором підприємства (л.с.65).
Посилання позивача зустрічного позову на те, що договір підписаний не уповноваженою особою і без отримання письмового дозволу на укладання договору на суму понад 10000,00грн. не приймається судом, виходячи з наступного:
Від імені кожної зі сторін договір може бути підписаний також її представником, повноваження якого ґрунтуються або на законі, або на дорученні, або на установчих документах.
3
Підписання договору без відповідних повноважень, а також з порушенням виданих представникові повноважень може служити підставою для визнання договору недійсним. Разом з тим, згідно п. 2 ч. 3 ст. 92 ГК у відносинах із третіми особами обмеження повноважень не має юридичної чинності, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа не знала або по всіх обставинах не могла не знати про такі обмеження.
Крім того, наступне схвалення господарюючим суб'єктом договору, укладеного від його ім'я представником, що не мали належних повноважень, свідчить про дійсність договору з моменту висновку. Доказами такого схвалення можуть бути або відповідні письмові обіги (заяви про схвалення) до іншої сторони або не представникові (листа, телеграми), або здійснення дій, що свідчать про прийняття договору до виконання (здійснення платежів, поставка продукції, надання послуг і т.д. . Договір, яки є предметом розгляду виконувався сторонами, про що свідчать накладні, довіреності, часткове виконання зобов»язань по оплаті отриманого товару.
У даному випадку вимога про визнання договору недійсним за мотивами відсутності належних повноважень (перевищення повноважень) представника на укладання договору від імені сторони не підлягає задоволенню (див. П. 9.2. Роз'яснень ВАС України від 12.03.1999 р. № 02-5/111). Положення про наступне схвалення договору не застосовано до ситуації, коли має місце укладання договору від імені сторони особою, що не має статусу представника (тобто особою, що взагалі не перебувало в представницьких відносинах зі стороною договору). У такому випадку повинна йти мова, не про схвалення договору, а про укладання договору самою стороною, або її повноважним представником. Договір, укладений особою, що не має представницьких повноважень, однак прийнятий до виконання (повністю або частково) стороною (від імені якої виступала така особа), необхідно розглядати як укладений ( такий, що відбувся ) шляхом підтвердження прийняття до виконання, за умови, що такий порядок висновку допустимо для даного виду договору.
4. Сторонами передбачений предмет поставки, яким є фарба біла для розмежування доріг в кількості 15000кг, сольвент в кількості 100кг;
Як вбачається з тексту договору сторони не врегулювали угоду щодо ціни предмету поставки. Ціна в договорі є формою грошового вираження вартості товарів, робіт, послуг (об'єктів господарських договорів). При вирішенні питання про визнання договору неукладеним внаслідок відсутності умови про ціну, насамперед, господарський суд вирішив питання про його правову кваліфікацію (як господарського), після чого застосовуючи положення чинного законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 632 ЦК допускає можливість укладання договору без фіксування ціни товару.
5. Загальна сума договору - 58700грн.;
6. Строк дії договору з 16 липня по 31 грудня 2012р. За допомогою даної істотної умови визначається часовий відрізок, на який між сторонами встановлюється господарсько-договірний зв'язок тобто час, протягом якого господарські зобов'язання, що виникли на підставі договору, підлягають виконанню в повному обсязі). Господарський договір зберігає юридичну чинність (тобто є діючим і таким, що підлягає виконанню) протягом встановленого сторонами строку, за умови відсутності обставин, що тягнуть її втрату (наприклад, форс-мажорних обставин). За загальним правилом умови господарського договору не поширюються на зобов'язання, що виникли у сторін до моменту його висновку. Однак за згодою сторін правила, передбачені договірними умовами, можуть застосовуватися при регулюванні їхніх зобов'язань, що виникли до укладання договору, якщо є посилання на договір.
7. Як вбачається з тексту договору сторони не врегулювали угоду щодо ціни предмету поставки. Ціна в договорі є формою грошового вираження вартості товарів, робіт, послуг (об'єктів господарських договорів). При вирішенні питання про визнання договору неукладеним внаслідок відсутності умови про ціну, насамперед, господарський суд вирішив питання про його правову кваліфікацію (як господарського), після чого застосовуючи положення чинного законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 632 ЦК допускає можливість укладання договору без фіксування ціни товару.
При визначенні підстав для визнання договору неукладеним, господарський суд, насамперед, звертається до положень частини другої статті 180 ГК, у якій визначений момент його висновку. Аналіз даних положень дає підстави вважати основними умовами, виконання яких свідчить про висновок господарського договору: по-перше, досягнення згоди по всіх істотних умовах; по-друге, втілення такої згоди в належну форму, який для господарського договору є письмова. Аналіз тексту договору, його форми, предмету і змісту в сукупності з нормами чинного законодавства надає право суду чітко визначитися що сторонами дотриманні всі умови для укладання договору щодо елемента його дійсності або ж мова йде про визнання його неукладеним ( таким, що не відбувся ).
4
При дослідженні документів, господарським судом встановлений факт, що 16.07.2012р. сторонами підписаний купівлі-продажу № 4/7, відповідно до якого продавець (позивач) продає фарбу білу для розмітки доріг в кількості 1500кг та сольвент в кількості 100кг, а покупець (відповідач) покупає цей товар та оплачує його протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару. Загальна сума договору складає 58700,00грн. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови для даного виду договору, а тому у зустрічному позові про визнання договору недійсним господарський суд відмовляє за недоведеністю підстав.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що по накладним № РН-0000002 від 31.07.2012р. на суму 57000,00грн., № РН-0000003 від 31.07.2012р. на суму 1700,00грн. позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 135 від 31.07.2012р. отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 58700,00грн.
В цих накладних є визначення підстави продажу товару, якою є договір № 4/7 від 16.07.2012р., а тому господарський суд вважає, що поставка товару відбулася відповідно до укладеного договору.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, зокрема, абзацу четвертого договору за яким оплата товару здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару. Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар по накладним: № РН-0000002 від 31.07.2012р. на суму 57000,00грн. та № РН-0000003 від 31.07.2012р. на суму 1700,00грн. - до 07.08.2012р.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено, що відповідач отриманий товар 17.09.2012р. сплатив частково в сумі 3000,00грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку, копія якої наявна в матеріалах справи.
Таким чином, на момент звернення позивачем до суду заборгованість відповідача склала 55700,00грн., що також підтверджується підписаним сторонами без зауважень та заперечень актом звірки взаємних розрахунків від 22.10.2012р.
Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 55700,00грн. заборгованості в повному обсязі.
Враховуючи те, що відповідач не оплатив отримані ресурси в строки, визначенні в договорі, позивач просить стягнути з нього 1760,12грн. пені, яка нарахована за 79 днів прострочення без зазначення конкретного періоду відповідно до п. 3 ст. 550 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Посилання позивача первісного позову на п.3ст.5509 ЦК та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не може бути підставою для нарахування і застосування до боржника неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання, оскільки ця стаття навпаки, вказує на те, що кредитор не має право на неустойку, оскільки не передбачено договором, Це ж саме і встановлено Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який застерігає, що тільки при узгодженні сторонами договором виду і розміру неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання, пеня може бути застосована до боржника.
5
Враховуючи відсутність в договорі виду і розміру відповідальності за прострочку грошового зобов'язання, у позивача первісного позову не має правових підстав для застосування до відповідача пені.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1596,61грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.
На підставі ст.ст.207,215,241,526,530,610,612 Цивільного кодексу України, статей 181,207,193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Приватного підприємства «Девятий етаж» м. Донецьк до Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка про стягнення 57460,12грн., з яких: 55700,00грн. - заборгованість, 1760,12грн. - пеня частково.
Стягнути з Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка-86114, вул. Геологічна, буд. 3, ЄДРПОУ 36479470 на користь Приватного підприємства «Девятий етаж» м. Донецьк-83121, вул. Артема, 169 «А», кв. 29, ЄДРПОУ 33670945 заборгованість в сумі 55700,00грн грн., 1596,61грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Відмовити в зустрічному позові Державного підприємства МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» м. Макіївка про визнання договору купівлі-продажу № 4/7 від 16.07.2012р., підписаного ним з Приватним підприємством «Девятий етаж» недійсним за недоведеність підстав.
Судові витрати по оплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на заявника зустрічного позову.
Рішення господарського суду, вступна та резолютивна частини якого оголошені 24.12.2012р. Повний текст буде складений та підписаний 24.12.2012року о 15 годині. Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Суддя Гринько С.Ю.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2012 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28228254 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Гринько С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні