Рішення

від 18.12.2012 по справі 5023/4970/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/4970/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Ерсте Електриш", м. Харків до ДП "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" м. Харків про виконання договірних зобов'язань за участю представників сторін:

позивача - Філатов П.А., дов. б/н від 01.12.11 р.;

відповідача - Карпухін Д.Ю., дов. № 70/1274 від 16.11.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Ерсте Електриш" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнень позовних вимог від 30.11.12 р., які були прийняті судом, зобов'язати Державне підприємтсво "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (далі - відповідач) виконати в натурі свій обов'язок, передбачений законом, та забрати від позивача речі: котли DC 50S ATMOS у кількості 4 шт., лоддомати 21 у кількості 4 шт., AKE 2000 економ у кількості 2 шт., ізоляцію 2000 у кількості 2 шт., строк зберігання яких закінчився, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором відповідального зберігання № 1 від 23.04.12 р. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00 грн. позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 19.11.12 р. по 03.12.12 р. та з 03.12.12 р. по 18.12.12 р.

В судовому засіданні 18.12.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.12 р. підтримав свій відзив від 16.11.12 р., відповідно до якого проти позову заперечує у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що вказані в договорі відповідального зберігання № 1 від 23.04.12 р. матеріальні цінності відсутні за місцем їхнього зберігання, яке значиться у вказаному договорі, а саме: м. Харків, вул. Новгородська, 4, про що було складено відповідний акт.

Крім того, відповідач в судовому засіданні 18.12.12 р. заявив клопотання, в якому просить направити матеріали справи до слідчого відділу Дзержинського РВ УМВС України в Харківській області та зупинити провадження у справі.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає за необхідне в його задоволені відмовити, оскільки відповідач не навів мотивів щодо підстав зупинення провадження у справі, не вказав чи пов'язаний предмет спору в даній справі з об'єктом злочинного посягання у кримінальній справі, та не врахував того, що доводи, викладені Товариством у клопотанні, самі по собі не можуть бути підставою для застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже вказане клопотання відповідача не містить обґрунтованого висновку про неможливість розгляду господарського спору до вирішення кримінальної справи, що знаходиться в провадженні слідчих органів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір відповідального зберігання № 1 від 23.04.12 р. (а.с. 9-10), відповідно до умов якого (п. 1.1), зберігач (позивач) зобов'язався на умовах договору, прийняти та зберігати котли та комплектуючи до опалювальних приладів (далі - товар), передані поклажодавцем (відповідачем), в асортименті та кількості, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Вказаний договір діє до 31 грудня 2012 р. (пункт 1.2 договору).

Сторони домовились (п. 1.4 договору), що позивач зберігає товар відповідача безкоштовно.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору, для здійснення зберігання зберігач надає приміщення орендоване за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 4.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору, строк зберігання товару становить 1 (один) рік з моменту підписання договору.

26.04.12 р. відповідач передав позивачу на відповідальне зберігання товар, зазначений в договорі зберігання № 1 від 23.04.12 р., що підтверджується актом приймання-передачі матеріальних цінностей (а.с. 12), який був підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками підприємств.

09.10.12 р. відповідач листом № 70/1055 (а.с. 13) заявив вимогу про дострокове повернення речей, зазначених в договорі.

Листом № 70-6/1067 від 10.10.12 р. (а.с. 14), відповідач повідомив, що, відповідно до вимог п. 3.2.2 та п. 6.1 вказаного договору, вивезе товар зі складу позивача власним транспортом.

Позивач листом № 12/01 від. 12.10.12 р. (а.с. 15) запропонував відповідачу графік повернення речей, оскільки з причини їх великої габаритності та неготовності позивача до негайного дострокового повернення мали бути підготовлені приміщення складу та виділені працівники, відповідальні за завантаження речей на транспорт відповідача. Цим же листом позивач пропонував відповідачу внести зміни до вказаного графіку.

Відповідач в листі № 70-06/1094 від 12.10.12 р. (а.с. 16) зазначив про відсутність речей у позивача на складі за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 4, про що був складений відповідний акт від 11.10.12 р. (а.с. 45)

Позивач в листі № 15/01 від 15.10.12 р. (а.с. 17) вказав, що акт про відсутність речей від 11.10.12 р. був складений без відома та участі представника позивача, а відтак не може свідчити про нестачу переданих на зберігання речей, та знову запропонував узгодити графік повернення речей.

26.10.12 р. відповідач направив позивачу лист № 70-6/1149 (а.с. 18), в якому зазначив, що позивач усно погодився повернути вартість переданих речей за договором в грошовому еквіваленті в сумі 178 384,02 грн. та вимагав невідкладно перерахувати вказані кошти на рахунок відповідача, після чого позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Сторони в п. 3.1 вказаного договору встановили, що строк зберігання товару становить 1 (один) рік з моменту підписання договору (який був підписаний 23.04.12 р.).

Стаття 953 ЦК України встановлює, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

09.10.12 р. та 10.10.12 р. відповідач направив позивачу листи (а.с. 13-14), якими заявив вимогу про дострокове повернення речей, які знаходились на зберіганні останнього.

12.10.12 р. позивач погодився повернути товар, запропонував графік його вивезення та просив повідомити про узгодження відповідачем даного графіку або запропонувати зміни до нього.

Відповідно до ст. 948 ЦК України, поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Проте, відповідач зміни до графіку не запропонував, у вказані в графіку дати для прийняття не прибув та речей не забрав, чим не виконав свого обов'язку, передбаченого ст. 948 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача щодо зобов'язання Державного підприємтсва "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (далі -відповідач) виконати в натурі свій обов'язок, передбачений законом, та забрати від позивача речі: котли DC 50S ATMOS у кількості 4 шт., лоддомати 21 у кількості 4 шт., AKE 2000 економ у кількості 2 шт., ізоляцію 2000 у кількості 2 шт., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Зазначений відповідачем акт про відсутність матеріальних цінностей від 11.10.12 р., суд не приймає як належний доказ відсутності речей у позивача, оскільки він складений в односторонньому порядку - без присутності представника позивача та підписаний лише представниками відповідача.

Крім того, відповідач у відзиві посилається на те, що позивач, всупереч вимогам розділу 2 ГК України, не звертався з претензією про порушення його прав до відповідача в порядку досудового врегулювання спору, а відтак у позивача відсутні правові підстави для звернення до господарського суду.

Суд, відхиляє вищевказані доводи відповідача, оскільки частиною другою статті 222 ГК України встановлено не обов'язок, а право суб'єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів звернутися до нього з письмовою претензією, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002, ст. cт. 11, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст.ст. 626, 628, 629, 936, 948, 953 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Державне підприємтсво "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33, код ЄДРПОУ 00482329) виконати в натурі свій обов'язок, передбачений законом, та забрати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсте Електриш" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11, код ЄДРПОУ 36222457) речі: котли DC 50S ATMOS у кількості 4 шт., лоддомати 21 у кількості 4 шт., AKE 2000 економ у кількості 2 шт., ізоляцію 2000 у кількості 2 шт., строк зберігання яких закінчився.

Стягнути з Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33, код ЄДРПОУ 00482329, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсте Електриш" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11, код ЄДРПОУ 36222457, відомості про банківські рахунки відсутні) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя Інте Т.В.