Рішення

від 18.12.2012 по справі 27/5014/2621/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12 Справа № 27/5014/2621/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ", м. Київ

до Фермерського господарства "Колос", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 310070 грн. 82 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув;

від відповідача -Короткова Я.В. -предст. за дов. від 30.10.2012 б/н.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення основного боргу за договором поставки від 15.03.2011 № К/2011/ОИ68 в сумі 204000 грн. 00 коп., пені в сумі 29849 грн. 28 коп., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних в сумі 70380 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 5841 грн. 54 коп., всього 310070 грн. 82 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що на виконання умов договору поставки від 15.03.2011 № К/2011/ОИ68 поставив відповідачу товар на суму 204000 грн. 00 коп., за який відповідач у встановлений договором та специфікацією строк не розрахувався, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 204000 грн. 00 коп. За прострочення грошового зобов'язання відповідачу відповідно до п. 8.3.1. договору нараховано пеню в сумі 29849 грн. 28 коп., відповідно до ст. 8.3.2. договору нараховано відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних в сумі 70380 грн. 00 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України -3% річних в сумі 5841 грн. 54 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву, наданим в судовому засіданні 03.12.2012, позовні вимоги визнав частково на суму основного боргу в розмірі 204000 грн. 00 коп., проти вимог про стягнення пені, відсотків за користування чужими коштами, а також 3% річних заперечує, оскільки розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому для нарахування пені застосовується строк у шість місяців. Що стосується нарахованих відсотків за користування чужими коштами, то ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами у п. 8.3.2. договору визначено проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36% річних (0,1% за кожен день прострочення) від суми заборгованості. Разом з тим, позивач не звернув уваги на те, що за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені. Згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 8.3.1. договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої покупцем суми за кожний день прострочення. Умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Також відповідач зазначив, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, що є обов'язком позивача відповідно до ч. 5 ст. 54 ГПК України.

Позивач запереченнями на відзив відповідача від 13.12.2012 № 077/12 підтримав заявлені позовні вимоги. Клопотанням від 13.12.2012 № 079/12 розгляд справи просить здійснювати без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач клопотанням, наданим у судовому засіданні 18.12.2012, просить зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 83 ГПК України.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і відповідачем 15.03.2011 укладено договір поставки № К/2011/ОИ/68, за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві (відповідачу) продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору строки й порядок та умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в специфікації.

Датою поставки товару вважається дата прийняття покупцем товару за видатковою накладною (п. 2.6. договору).

Згідно п. 4.1. договору ціна товару вказується в специфікації.

Строк оплати зазначається в специфікації (п. 4.6. договору).

Специфікацією № 1, яка є додатком до договору поставки від 15.03.2011 № К/2011/ОИ/68, підписаною сторонами, погоджено поставку товару на загальну суму 204000 грн. 00 коп., строк поставки -до 01.04.2011, оплата - до 01.11.2011.

Позивач за видатковою накладною від 15.04.2011 № РН-0000106 поставив відповідачу товар на загальну суму 204000 грн. 00 коп.

Товар отримано головою фермерського господарства Мілюковим М.Ю. на підставі довіреності від 15.04.2011 серії ЯОЕ № 763799/1.

Згідно п.п. 8.3.1. та 8.3.2. договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та заборгованості по індексації, сплачує на користь постачальника:

- пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу;

- відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних (0,1% за кожен день прострочення) від суми боргу.

У відповідності з п. 8.5. договору пеня нараховується за весь час прострочення.

Відповідно до умов договору за період з 01.11.2011 по 11.10.2012 нараховано пеню в сумі 29849 грн. 28 коп., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в сумі 70380 грн. 00 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 01.11.2011 по 11.10.2012 в сумі 5841 грн. 54 коп.

Борг за договором поставки від 15.03.2011 № К/2011/ОИ/68 залишився несплаченим, у зв'язку з чим позивач просить його стягнути в судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджений факт одержання товару, за який відповідач за умовами повинен був провести розрахунок до 01.11.2011.

Відповідач порушив умови договору щодо оплати товару, а тому він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань з оплати товару.

З огляду на встановлений судом факт прострочки виконання грошових зобов'язань позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 204000 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в сумі 29849 грн. 28 коп. та відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних в сумі 70380 грн. 00 коп., нарахованих за період з 01.11.2011 по 11.10.2012, підлягають задоволенню частково відповідно в сумі 29254 грн. 20 коп. та в сумі 69259 грн. 21 коп. за період з 02.11.2011 по 11.10.2012, оскільки специфікацією до договору поставки оплата за поставлений товар повинна бути здійснена до 01.11.2011, тому початок перебігу строку для нарахування пені та відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних починається згідно ст. 253 ЦК України з 02.11.2011.

Що стосується нарахування 3% річних, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто, ст. 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

За умовами договору поставки передбачена відповідальність у вигляді відсотків за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, доводи відповідача, що відсотки за користування чужими грошовими коштами є неустойкою, не відповідають умовам договору. Як передбачено п.п. 8.3.2. договору сторони домовились, що у разі прострочення оплати покупець сплачує відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних (0,1% за кожен день прострочення) від боргу, тобто визначальною є домовленість щодо нарахування 36% річних. Додаткове посилання про нарахування 0,1% за кожен день прострочення арифметично не суттєво відрізняється від суми за основною умовою.

Всього підлягає стягненню 302513 грн. 41 коп., у тому числі: основний борг в сумі 204000 грн. 00 коп., пеня в сумі 29254 грн. 20 коп., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних в сумі 69259 грн. 21 коп.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольняється з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Статтею 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач на обґрунтування свого клопотання і складного фінансового становища вказує, що у зв'язку із несприятливими погодними умовами та неврожаєм посіяних культур рослин відповідач поніс значні збитки, в наслідок чого у нього виникли зобов'язання перед іншими кредиторами. Зокрема, перед ТОВ "Свердловська сільгоспхімія", ФГ Строгова, ТОВ "Технополіс", ТОВ "Бізон-Тех". Крім того, господарська діяльність сільськогосподарських підприємств є динамічним явищем і залежить від великої кількості факторів, що мають істотний вплив на виконання зобов'язання, тому сплата встановлених у позові санкцій значно ускладнить становище відповідача, що в свою чергу може призвести до банкрутства.

Суд приймає до уваги неспіврозмірність додаткових нарахувань за умовами договору, з урахуванням положень п. 6 ст. 3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності умов цивільних правовідносин: за наявності боргу 204000 грн. додатково позивачем заявлено до стягнення 106070 грн. 82 коп., що перевищує 50% боргу, у тому числі обґрунтовані вимоги про стягнення 36% річних в сумі 69259 грн. 21 коп.

З огляду на викладене, господарський суд зменшує розмір пені на 90%. Отже розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 2925 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим вимогам (302513 грн. 41 коп.) в сумі 6050 грн. 27 коп. Решта судового збору покладається на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Колос", Луганська область, м. Свердловськ, пров. Больничний, 27, ідентифікаційний код 19072700 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ", м. Київ, вул. М.Раскової, 52-В, ідентифікаційний код 36300896 основний борг в сумі 204000 грн. 00 коп., пеню в сумі 2925 грн. 42 коп., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 36% річних в сумі 69259 грн. 21 коп., судовий збір в сумі 6050 грн. 27 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 24.12.2012 .

Суддя О.В.Рябцева