Рішення

від 20.12.2012 по справі 12пн/5014/2936/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.12 Справа № 12пн/5014/2936/2012.

Суддя Палей О.С. , розглянувши матеріали за позовом

позивача -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області, м. Перевальськ Луганської області

до відповідача - Державного підприємства "Луганськвуглебудреструктуризація" в особі структурного підрозділу "Шахта "Романівська" , м. Луганськ

про визнання капіталізованих платежів

повноважні та компетентні представники сторін у судове засідання не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом належним чином повідомлені за ухвалою від 03.12.2012;

обставини справи: позивачем подано позов про визнання поточних кредиторських вимог по капіталізації платежів.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, суд

в с т а н о в и в :

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області - звернувся до суду з позовною вимогою:

- визнати поточні-кредиторські вимоги відділення ВД Фонду СНВ в Перевальському районі Луганської області, а саме, капіталізовані платежі у сумі 3 835 990,66 грн. та повідомити у встановлені законом строки.

Судом встановлено, що відомості про юридичну особу Державне підприємство "Луганськвуглебудреструктуризація" (в поданій заяві помилково зазначено найменування "Луганськвуглереструктуризація") ідентифікаційний код 21796598, включені до ЄДР 28.03.2005р., запис номер 1 382 120 0000 000902.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає на те , що згідно до "Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами, внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", затвердженого Постановою КМУ № 765 від 06.05.2000 та відповідно до змін, що внесені до цього Порядку постановою КМУ № 743 від 16.05.2007 (далі - Порядок) здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута відшкодовувати шкоду, заподіяну життю та здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами, внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", відділенням Фондом було розраховано капіталізацію платежів на 17 постраждалих на Державному підприємстві "Луганськвуглебудреструктуризація" СП "шахта "Романівська". Про заподіяння шкоди потерпілим боржником-банкрутом свідчать акти про нещасний випадок на виробництві, на підставі яких Фондом сплачуються постраждалим страхові виплати.

Позивач подав 30.11.2012 до канцелярії суду заяву № 06/1690 від 29.11.2012 про розгляд справи за відсутністю його представника; вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.11.2012 позивачем не виконані.

У зв'язку з необхідністю дослідження фактичних обставин справи, судом за ухвалою від 03.12.2012 було відкладено розгляд справи на 20.12.2012 на 10 год. 30 хв.; зазначено про необхідність вважати належним найменуванням відповідача Державне підприємство "Луганськвуглебудреструктуризація"; повторно зобов'язано позивача надати документальне підтвердження порушення справи про банкрутство відносно Державного підприємства "Луганськвуглебудреструктуризація"; опис вкладення до листа, що був направлений відповідачу із позовною заявою та доданими до неї документами, а відповідача - до дати слухання справи надати відзив на позовну заяву із документальним та нормативним обґрунтування, викладених у ньому доводів; документальне підтвердження прийняття засновником рішення про ліквідацію юридичної особи та повноважень ліквідаційної комісії і її голови або порушення провадження у справі про банкрутство (за наявністю).

В судове засідання 20.12.2012 повноважний та компетентний представник позивача не прибув, від нього надійшла заява від 17.12.2012 № 06/1784 про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із участю представника в іншому процесі в Перевальському районному суді.

Повноважний та компетентний представник відповідача у судове засідання вдруге не прибув, відзиву на позовну заяву і витребувані судом документи не надав.

Всі процесуальні документи відповідачу -Державному підприємству "Луганськвуглебудреструктуризація" в особі структурного підрозділу "Шахта "Романівська" направлялися судом за адресою: вул. Совєтска, буд. 40, м. Луганськ, 91055. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за станом на 28.11.2012 (а.с. 20 - 25) саме ця адреса є місцезнаходженням відповідача.

З юридичної адреси відповідача ухвали Господарського суду Луганської області від 19.11.2012 про порушення провадження у справі та від 03.12.2012 повернулися з відміткою „за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 28, 34).

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 08.04.08 № 01-8/218) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене, зазначені процесуальні документи вірно надсилались судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи, та, відповідно, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з п. 5 наданого позивачем наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.08.2005 № 399 Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська»є правонаступником Державного підприємства «Луганськвуглебудреструктуризація», пов'язаних з діяльністю його структурного підрозділу «Шахта «Романівська», згідно з розподільчим балансом.

За наказом від 29.05.2006 № 304 було вирішено припинити діяльність Державного підприємства «Шахта «Слов'яносербська»(сел. Лозовське, Слов'яносербський район Луганської області) шляхом його ліквідації з урахуванням особливостей, установлених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Отже, звернення з позовом про визнання поточних кредиторських вимог є належним способом захисту порушених прав та законних інтересів, який може застосовуватися у спірних правовідносинах.

Втім, при вирішення даного спору суд враховує особливу правову природу спірних відносин.

Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 року (надалі Порядок). Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян. (п. 1 Порядку). Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Позивачем не доведено суду факту визнання відповідача банкрутом.

Отже з викладених положень вбачається, що з моменту визнання боржника банкрутом фінансові зобов'язання перед Фондом у зв'язку із зобов'язанням підприємства банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, не припиняються, а набувають іншу форму у вигляді капіталізації відповідних платежів на стадії ліквідації підприємства-банкрута. Отже такі вимоги Фонду можуть бути пред'явлені лише на стадії ліквідації виключно в межах судового провадження по справі про банкрутство, та відповідно до вимог ст. 1 та ст. 23 Закону про банкрутство є кредиторськими вимогами поточного кредитора. Черговість же задоволення цих вимог, як вже зазначено вище, встановлена нормами п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство.

Позивач не довів наявності обставин, що обумовлюють право заявити вимоги по капіталізації платежів, безпідставно звернувся з цими вимогами в позовному провадженні, що обумовлює відмову в позові.

У судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 87 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 25.12.2012р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С.Палей