Рішення

від 13.12.2012 по справі 5021/2330/2011нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.12 Справа № 5021/2330/2011нр.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 5021/2330/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « ЛеСтар» , м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «РТП « Жовтневе»,

с. Жовтневе Білопільського району Сумської області

про стягнення 359 209,94 грн.

за участю представників сторін :

позивача: Мартиненко В.М., довіреність від 05.01.2012 року;

відповідача: Макаренко М.А., довіреність від 23.07.2012 року ;

Мілінтович Ф.К., протокол № 2 від 12.05.2011 року .

В судовому засіданні , розпочатому 29.11.2012 року о 10 год. 00 хв. , оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 13.12.2012 року .

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві від 09.09.2011 року, поданій до Господарського суду Сумської області 03.10.2011 року, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача (нового кредитора) 359 209, 94 грн. за отримані відповідачем (боржником) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» (первісного кредитора) товарно-матеріальні цінності (товар) на підставі 17 видаткових накладних у період з 29.03.2007 року по 28.09.2007 року. Право на стягнення вищезгаданої суми заборгованості позивачеві як новому кредитору передав первісний кредитор ( ТОВ «ЮВС») за договором про відступлення права вимоги від 29.12.2007 року.

Відповідач заперечує проти позову, стверджуючи, що за отриманий по зазначеним у позовній заяві 17 видатковим накладним у 2007 році товар він повністю розрахувався з первісним кредитором (ТОВ «ЮВС») шляхом надання послуг, виконання робіт та поставки товарів протягом 2007 року, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між відповідачем та первісним кредитором, згідно якого станом на 31.10.2007 року заборгованість первісного кредитора перед відповідачем складала 112 777,29 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.12.2011 року у даній справі в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2011 року у даній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 року касаційну скаргу задоволено, рішення від 12.12.2011 року Господарського суду Сумської області та постанову від 20.03.2012 року Харківського апеляційного господарського суду у даній справі скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду справи 10.12.2012 року відповідач подав суду заяву про застування позовної давності, в якій зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з відповідача в жовтні 2011 року після спливу позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України, а тому відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі , застосувавши позовну давність щодо позовних вимог позивача у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

29.12.2007 року між ТОВ «ЮВС» ( первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги , за умовами якого позивач набув право вимоги заборгованості за отриманий відповідачем товар, на загальну суму 359 209,94 грн., яке належало первісному кредитору на підставі наступних видаткових накладних : № ЮВ-0000426 від 29.03.2007 р., № ЮВ -0000441 від 31.03.2007р., № ЮВ-0000727 від 26.04.2007 року р., № ЮВ-0000733 від 27.04.2007 р., № ЮВ-0000755 від 03.05.2007 р., № ЮВ-0001113 від 25.05.2007 р., № ЮВ-0001130 від 26.05.2007р., № ЮВ-0000885 від 28.05.2007 р., № ЮВ-0001143 від 29.05.2007 р., № ЮВ-0000886 від 29.05.2007 р., № ЮВ-0001172 від 31.05.2007 р., № ЮВ-0001448 від 27.06.2007 р., № ЮВ-0001469 від 27.06.2007 р., № ЮВ-000715 від 31.07.2007 р., № ЮВ-0001866 від 31.08.2007 р., № ЮВ-0001958 від 11.09.2007 р., № ЮВ-0002065 від 28.09.2007 р.

Відповідно до пункту 3.1 договору, згідно акту приймання-передачі документів від 10.01.2008 року ТОВ «ЮВС» передало позивачеві як новому кредитору оригінали вищезгаданих накладних на загальну суму 359 209,94 грн., якими підтверджується факт отримання відповідачем від ТОВ «ЮВС» ( первісного кредитора) товару на загальну суму 359 209,94 грн.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 25.07.2012 року у даній справі вказав, зокрема, що акт звірки взаєморозрахунків, копія якого наявна в матеріалах справи, не може бути єдиним беззаперечним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, який підтверджує наявність (відсутність) спірної заборгованості, оскільки відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» доказами, які підтверджують здійснення господарських операцій є первинні документи, зокрема, накладні, рахунки, акти прийняття виконаних робіт. До того ж, Вищий господарський суд України у згаданій постанові дійшов висновку, що акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЮВС» та відповідачем за період з 01.01.2007 року по 31.10.2007 року, на якому, зокрема, ґрунтувались рішення Господарського суду Сумської області у даній справі від 12.12.2011 року про відмову в позові та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року про залишення без змін того рішення, не має юридичної сили, а в той час судами не досліджено та не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи первинним документам.

Згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Первинними документами, наявними в матеріалах справи, наданими позивачем з позовною заявою, підтверджується факт прийняття відповідачем від ТОВ «ЮВС» (первісного кредитора) товару по 17 вищезгаданим видатковим накладним на загальну суму 359209,94 грн. у період з 29.03.2007 року по 28.09.2007 року .

Первинними документами, наявними в матеріалах справи, наданими відповідачем, не підтверджується оплата відповідачем згаданого товару після його прийняття, як того вимагає частина перша статті 692 ЦК України, ні первісному, ні новому кредиторам. В накладних, рахунках, актах на виконані механізовані роботи тощо, копії яких надані відповідачем та долучені судом до матеріалів справи, відсутні дані про те, що саме в оплату за отриманий від ТОВ «ЮВС» товар по вищезгаданим 17 видатковим накладним відповідач передавав первісному кредитору товар, надавав послуги, виконував роботи, а відтак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оплати відповідачем товару, отриманого по зазначеним вище 17 видатковим накладним від ТОВ «ЮВС».

В усіх вищезгаданих видаткових накладних зазначена єдина умова продажу : купівля-продаж. Отже підписанням відповідачем (покупцем) видаткових накладних зафіксовано факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин з купівлі-продажу.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач отримав від ТОВ «ЮВС» (первісного кредитора) товар відповідно до правочину по поставці на підставі вищезгаданих видаткових накладних, однак, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуюся загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, за яким він став кредитором на підставі вищезгаданих видаткових накладних, то безумовно до правовідносин між первісним кредитором та відповідачем , а після заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні до правовідносин між новим кредитором (позивачем) та відповідачем (боржником) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України, § 1 , ст.ст. 655-697), зокрема, положення частини першої статті 692 ЦК України .

Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» з метою забезпечення правильної і однакової судової практики звернув увагу господарських судів на наступну практику застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу ( у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором, або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі - продажу, починається з моменту прийняття товару або товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу , в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , до відповідних правовідносин не застосовується ( див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011) .

При цьому підписання покупцем видаткової накладної , яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України ( див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10) .

Таким чином, перебіг строків виконання грошових зобов'язань відповідачем, які виникли на підставі вищезгаданих видаткових накладних , починається з моменту прийняття відповідачем товару по кожній з видаткових накладних, тобто у даному випадку по першій з 17 видаткових накладних № ЮВ-0000426 від 29.03.2007 року перебіг строку виконання грошового зобов`язання відповідачем почався з 29.03.2007 року, по останній з 17 видаткових накладних № ЮВ-2065 від 28.09.2007 року - з 28.09.2007 року.

Згідно статті 262ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже, заміна первісного кредитора (ТОВ «ЮВС») новим кредитором (позивачем) за договором про відступлення права вимоги від 29.12.2007 року не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності - строку, у межах якого позивач міг звернутися з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі вищезгаданих видаткових накладних.

Загальна позовна давність статтею 257 ЦК України встановлена тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки заміна сторони у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, то перебіг позовної давності, тобто перебіг строку у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі вищезгаданих 17 видаткових накладних розпочався у період з 29.03.2007 року по 28.09.2007 року (з моменту отримання відповідачем товару по кожній з видаткових накладних) і сплив, відповідно, у період з 29.03.2010 року по 28.09.2010 року (в залежності від моменту прийняття відповідачем товару по кожній з 17 видаткових накладних)

З вимогою - повідомленням від 01.08.2011 року позивач звернувся до відповідача після спливу позовної давності, помилково вважаючи, що до правовідносин з купівлі - продажу застосовується положення частини другої статті 530 ЦК України, а не положення частини першої статті 692 ЦК України. Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Саме з подією (прийняттям товару або прийняттям товаророзпорядчих документів на нього) пов`язує частину перша статті 692 ЦК України початок перебігу строку виконання грошового зобов`язання покупцем (боржником), яке виникло на підставі договору купівлі - продажу (видаткових накладних на товар), і, відповідно, з цієї ж події починається перебіг (обчислення) позовної давності (ст.ст. 253,260 та частина перша ст. 692 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давністю застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач 10.12.2012 року подав суду заяву про застосування позовної давності, в якій просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, застосувавши позовну давність.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернуся до господарського суду з позовною заявою, що розглядається у даній справі, лише 23.10.2011 року, а позовна давність сплила 28.09.2010 року по вимогам, які ґрунтуються на останній з видаткових накладних від 28.09.2007 року (по вимогам, які ґрунтуються на решті видаткових накладних, позовна давність сплила ще раніше - в період з 29.03.2010 року по 11.09.2010 року), тому, керуючись статями 256, 257, 260, 261, 262 частинами третьою та четвертою статті 267, частиною першою статті 692 ЦК України, господарський суд має відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі повністю покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 14, 15, 16, 20, 253, 256, 257, 260, 261, 262, ч. ч. 3, 4 ст. 267, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 21, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.12.2012 р.

СУДДЯ (підпис) П.І. ЛЕВЧЕНКО