Рішення

від 16.01.2012 по справі 2-1158/11

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-1158/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

16 січня 2012 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне підприємство "ЗахіідЕнергоПостач" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що він з 01 лютого 2010 року працював на посаді начальника служби безпеки ПП "ЗахідЕнергоПостач" і згідно затвердженого штатного розпису цього підприємства його заробітна плата становила 4000 гривень, але в період з 01.02.2010 року по 07.10.2010 року отримав заробітню плату не в повному обсязі, лише в сумі 4720 гривень. Оскільки роботодавець порушив трудове законодавство щодо оплати праці, він був змушений написати заяву на звільнення з займаної посади, але станом на сьогоднішній день, заробітна плата йому не виплачена, з наказом про звільнення він не ознайомлений, повний розрахунок з ним не проведено, а тому змушений звертатися до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку і моральну шкоду, а також зобов'язати відповідача видати йому наказ про звільнення та внести відповідні записи у трудову книжку.

В суді позивач ОСОБА_1 позов підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснив, що згідно з наказом директора ПП "ЗахідЕнергоПостач" від 01 лютого 2010 року був прийнятий на роботу на посаду начальника служби безпеки і згідно затвердженого штатного розпису його заробітня плата становила 4 000 грн., однак заробітна плата не виплачувалася в повному обсязі і в період з 01.02.2010 року по 07.10.2010 року отримав лише 4 720 гривень. В зв'язку з цим, 07 жовтня 2010 року був змушений написати заяву про звільнення із займаної посади відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, в якій вимагав виплатити йому заборгованість по заробітній платі, тому що роботодавець порушив трудове законодавство щодо оплати праці. Однак, станом на теперішній час, заробітня плата йому не виплачена, з наказом про звільнення він не ознайомлений, відповідних записів до трудової книжки не зроблено, повний розрахунок з ним не проведено. На неодноразові звернення до керівництва підприємства, йому повернули лише трудову книжку, яка належно не оформлена (відсутній запис про звільнення). Не брати трудову книжку не міг, бо боявся, що її втратять. З цих причин вимушений звертатися до суду з даним позовом і просить його задоволити.

Представник відповідача - ПП "ЗахідЕнергоПостач" в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про дату, місце і час розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає неявку відповідача до суду неповажною і приходить до висновку про можливість розгляду справу у його відсутності. Тобто, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечує.

Судом встановлено, що згідно наказу № 5 від 01 лютого 2010 року ОСОБА_1 з 01.02.2010 року був прийнятий на посаду начальника служби безпеки ПП "ЗахідЕнергоПостач". Відповідно до затвердженого штатного розпису ПП "ЗахідЕнергоПостач" від 01 лютого 2010 року його заробітна плата (оклад) становила 4000 гривень. Однак, як стверджує позивач, у період з 01.02.2010 року по 07.10.2010 року він отримав лише 4 720 гривень (конкретні дати отримання заробітної плати і її сума вказані у відомості про отримання заробітної плати, складеній позивачем). Так як роботодавець порушував норми чинного трудового законодавства, позивач 07.10.2010 року написати заяву про звільненя із займаної посади за згодою сторін та вимагав виплатити заборгованість по заробітній платі. На час розгляду справи судом відповідач ухиляється від виплати заборгованості по заробітній платі, як стверджує позивач, постійно міняє свою юридичну і фактичну адресу та розрахункові рахунки, з наказом про звільнення позивача не ознайомив, відповідних записів до трудової книжки не зроблено, трудова книжка повернута позивачу без занесення запису про звільнення, з ним не проведено повний розрахунок при звільненні.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи все це в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представнийцтво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не поревишує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.

Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки, судом встановлено, що позивач отримував заробітну плату несвоєчасно і не в поному обсязі, то виникла заборгованість, яку необхідно стягнути за рішенням суду. Як стверджує позивач, з ним по даний час не проведено повний розрахунок при звільненні, тому суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути і середній заробіток за час затримки розрахунку.

При прийнятті рішення суд виходить лише з наявних і наданих позивачем доказів, оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень на позов подано не було, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду також не надав. Суд приходить до висновку, що відповідач проігнорував явку до суду, самоусунувся від повного і всебічного вирішення даного спору.

Позивачем надано суду свої розхрахунки заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку і суд з ними погоджується, оскільки ці розрахунки нічим не спростовуються. Сума заборгованості по заробівтній платі виведена лише за повні місяці, які працював позивач у відповідача за мінусом тих сум, які були йому виплачені. Середній заробіток за час затримки розрахунку також виведено з моменту подачі заяви про звільнення з роботи по день звернення до суду з позовом.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України така шкода підлягає стягненню, оскільки судом встановлено, що відповідач ігнорував трудове законодавство, в результаті чого були порушені законні права позивача, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, так як несвоєчасна виплата заробітної плати і неповний розрахунок з ним при звільненні ставили у скрутне матеріальне становище як самого позивача, так і членів його сім'ї. Моральних страждань позивачу завдало і те, що навіть після написання заяви про звільнення, йому не вручили копії наказу про звільнення, на його неодноразові звернення відповідач повернув йому неналежно оформлену трудову книжку. Позивач переживав, щоб трудова книжка взагалі не була втрачена. Суд погоджується з сумої моральної шкоди у 5000 гривень і вважає, що ця сума є пропорційною тим моральним стражданням, які зазнав позивач.

Оцінюючи всі вище наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в наявності є порушення законних прав позивача, за захистом яких спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути і судовий збір, від сплати якого звільнений позивач при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215, 224-228, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України , суд, -

в и р і ш и в :

По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватне підприємство "ЗахіідЕнергоПостач" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи - позов задоволено повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ЗахідЕнергоПостач" (юридична адреса: 34036, с.Острівськ Зарічненського району Рівненської області, фактична адреса: 33000, м.Рівне, вул.Чорновала, 44, код ЄДРПОУ 36671077, ЦФ ПАТ "Кредобанк" м.Рівне, МФО 325365, розрахунковий рахунок 2600001213546; РФ ВАТ "Кредобанк" м.Рівне, МФО 333670, розрахунковий рахунок 2600201011631) на користь:

- ОСОБА_1:

27 280 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят) гривень заборгованості по заробітній платі;

20 000 (двадцять тисяч) гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку;

5 000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди,

а всього 52 280 (п'ятдесят дві тисячі дпісті вісімдесят) гривень;

- на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 22586549, код доходів 22030001, Банк ГУДКУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 80 копійок.

Зобов'язати Приватне підприємство "ЗахідЕнергоПостач" видати ОСОБА_1 копію наказу про його звільнення з посади начальника служби безпеки ПП "ЗахідЕнергоПостач" з 07 жовтня 2010 року та внести відповідні записи у трудову книжку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Остапчук Л.В.